За даними ВООЗ, хромобластомікоз є занедбаним захворюванням, поширеність якого збільшується у країнах із низьким рівнем доходу. Воно може призводити до¹: 

Лікування хромобластомікозу залишається складним через тривалий перебіг хвороби і стійкість до лікарських засобів (ЛЗ)².

Розгляньмо причини виникнення, прояви та діагностику хромобластомікозу. Також детальніше зупинимося на виборі оптимальних терапевтичних стратегій. 

Причини виникнення і симптоми хромобластомікозу

Мікроморфологія Cladosporium carrionii (праворуч) і Fonsecaea pedrosoi (ліворуч) — двох найпоширеніших збудників хромобластомікозу⁴

Хромобластомікоз уражає людей, які працюють у сільському господарстві: фермерів, збирачів врожаю, торговців сільськогосподарською продукцією, а також лісорубів¹. 

Сфера діяльності забезпечує їм тісний контакт зі збудниками хромобластомікозу. Адже ці види грибків знаходяться в ґрунті, рослинах, шипах рослин і навіть у ротових апаратах і жалах комах¹. 

У групі ризику появи цього захворювання — пацієнти з⁵: 

У місці проникнення грибків на шкірі спочатку з’являється невелика пляма, що поступово червоніє, збільшується і перетворюється на папулосквамозну форму¹. Висип може поширюватися на сусідні ділянки шкіри, особливо через розчухування або повторне зараження¹. У деяких випадках грибок проникає в глибші тканини через лімфатичну систему³. 

Залежно від реакції організму хромобластомікоз може проявлятися у п’яти формах³:

Діагностика хромобластомікозу

Діагноз хромобластомікозу підтверджується гістопатологічним дослідженням біоптату ураженої шкіри². Він виявляє характерні муриформні пігментовані грибкові клітини, які²: 

Для більш прицільної ідентифікації збудника можливе використання культурального методу діагностики².

Лікування хромобластомікозу залежно від ступеня ураження

Універсального підходу до лікування хромобластомікозу немає, проте можливі варіанти передбачають застосування системних протигрибкових засобів, фізичних методів та імуномодулювальних засобів⁶. 

На вибір лікування хромобластомікозу впливає²: 

Легкий ступінь захворювання

Легкий ступінь найкраще лікувати за допомогою хірургічного висічення з 5-мм краєм здорової тканини. Це допоможе запобігти поширенню грибка через лімфатичні судини². В деяких випадках можлива пересадка шкіри на місце висічення².

Серед інших видів лікування, з системним застосуванням протигрибкових засобів або без них, варто згадати²:

Середній та важкий ступінь захворювання

У цих випадках призначають ЛЗ, які можуть пригнічувати зростання грибків². Тривалість терапії зазвичай залежить від клінічних, мікологічних і гістопатологічних показників6. Для покращення клінічної ефективності можливе застосування монотерапії і комбінації таких ЛЗ²:  

Переваги комбінованого лікування хромобластомікозу

Основними рекомендованими системними протигрибковими засобами для лікування хромобластомікозу є тербінафін і ітраконазол². Їх комбінацію застосовують для пероральної терапії, ітраконазол в дозах 200–400 мг/добу та тербінафін  250–500 мг/добу відповідно².

Ітраконазол – похідне триазолу, має широкий спектр дії, пригнічує біосинтез ергостеролу клітинної мембрани грибків⁷. Утрата ергостеролу призводить до пошкодження клітинних мембран, які втрачають текучість і проникність⁷. Ітраконазол не впливає на процеси утворення стероїдів у людини, зокрема на реакцію надниркових залоз на тестостерон і кортикотропін під час тривалого лікування⁷. Капсульна форма ітраконазолу демонструє клінічно значущу активність проти більшості агентів хромобластомікозу⁷. 

Тербінафін має фунгістатичну і фунгіцидну дію завдяки інгібуванню скваленепоксидази, що порушує біосинтез ергостеролу та функцію мембрани грибка⁷. Метаболізм тербінафіну мінімізує його взаємодію з іншими ЛЗ⁷. Він має хорошу активність проти більшості збудників хромобластомікозу⁷. 

Основні тези

ВООЗ — Всесвітня організація охорони здоров’я
ЛЗ — лікарський засіб