Мікоз, або грибок шкіри, спостерігається майже в кожної четвертої людини у світі¹. Небезпека цього захворювання в тому, що мікози у більшості випадків мають хронічну форму².

Особливо серйозну загрозу становлять запущені випадки та наявність великих ділянок хворої шкіри, оскільки при цьому можливий згубний вплив на внутрішні органи та інші частини тіла².

Мікози шкіри — це група грибкових захворювань кінцівок, тулуба, волосистої частини голови. Розрізняють дві форми грибкового ураження шкіри²:

Як діагностувати мікоз шкіри?

Протокол надання медичної допомоги хворим на мікози (мікроспорію) рекомендує такі методи діагностики:

Антимікотичне лікування та критерії його вибору

У сучасній дерматології є різноманітний вибір протигрибкових лікарських засобів зовнішньої дії, які мають переваги щодо⁴:

При виборі таких засобів слід покладатися на такі критерії⁴:

Системне лікування мікозів

Коли дерматомікоз переходить у затяжну форму, може бути необхідним призначення системного лікування — курс протигрибкових лікарських засобів для зовнішнього та внутрішнього застосування².

• Системні антимікотики³
  👉 Тербінафін, гризеофульвін, кетоконазол
• Зовнішнє лікування³
  👉 Протигрибкові зовнішні засоби, що містять кетоконазол, тербінафін, оксиконазол, міконазол

Історична довідка щодо мікозів шкіри

Проблему опортуністичних мікозів, які стали найпоширенішими шпитальними інфекціями, створило впровадження в клінічну практику⁸:

• Променевої терапії
• Стероїдних гормонів
• Імунодепресантів
• Парентерального харчування
• Протезування
• Трансплантації

На початку 80-х років ситуація з мікозами погіршилась у зв’язку з епідемією СНІДу⁸

Вперше гриби роду Candida були описані як збудники молочниці в 1842 р. Вони найчастіше є причиною мікозів, спричинених умовно-патогенними дріжджоподібними грибами⁸

Основні тези

_{*Дозування для дітей — 5 мг/кг, від 20 кг маси тіла.}