Захворювання дихальних шляхів
Фарингіт - група вірусних захворювань, що характеризуються ураженням ротоглотки.
Характерною ознакою фарингіту є відчуття "дряпання, лоскотання" у горлі та нав'язливе сухе кахикання.
Захворювання дихальних шляхів
Авторка матеріалу
ФАРИНГІТ
Фарингіт - група вірусних захворювань, що характеризуються ураженням ротоглотки.
В народі це називають "червоне горло".
Характерною ознакою фарингіту є відчуття "дряпання, лоскотання" у горлі та нав'язливе сухе кахикання (оте саме нескінченне "кхе-кхе", що не приносить жодного полегшення).
Чому виникають ці скарги?
В ротоглотці розташована дуже потужна кашльова зона. Вона є "сторожовою" і має велику кількість кашльових рецепторів. Анатомо-фізіологічна функція її полягає в запобіганні потрапляння стороннього тіла у дихальні шляхи.
Отже, при ураженні вірусом, кашльова зона ротоглотки знаходиться в перманентно подразненому стані, що й викликає сухий непродуктивний кашель. До того ж, слизова оболонка ротоглотки набрякає через приплив крові й реагує на зміну температури середовища/пилові подразники/проковтнуту їжу болем у горлі й некерованим нападом кашлю.
При фарингіті і дорослим, і дітям допоможе:
охолодження! (ХОЛОДНА їжа, на кшталт морозива, холодного йогурту тощо, або прохолодна вода зменшує больові відчуття та набряк слизової й, відповідно, інтенсивність та тривалість кашльових нападів);
відволікаюча терапія (смоктання м'ятних та евкаліптових цукерок). Тут потрібно зважати на вік пацієнта - ми пам'ятаємо, що для маленьких пацієнтів смоктання цукерки може бути небезпечним і навіть якщо дитина вже освоїла цю навичку, потрібен нагляд дорослого.
Лікарські препарати з доведеною ефективністю при захворюваннях порожнини ротоглотки - бензидамін та циклотимол;
Зволоження. Це те саме рясне пиття, актуальне і для дорослих і для дітей, яке запобігає пересиханню кашльової зони ротоглотки й її гіперстимуляції.
ЛАРИНГІТ
Ларингіт - запалення гортані, спровоковане вірусами, що викликає набряк голосових зв'язок та підзв'язкового простору.
Найхарактернішими симптомами є осиплість голосу та сухий "лаючий" кашель.
У дітей до 6 років є певна анатомо-фізіологічна відмінність від дорослих: їхня гортань має воронкоподібну форму, на відміну від дітей старшого віку й дорослих, у яких вона циліндрична.
Внаслідок цього, при набряку слизової підзв'язкового простору виникає стеноз - стан, який може стати смертельно небезпечним за відсутності адекватної допомоги.
Для дорослих тактика ведення ларингіту - типова при ГРВІ:
симптоматична терапія (жарознижувальні/знеболювальні за потреби - це група парацетамолу та ібупрофену)
"мовний спокій" - кілька днів намагатися поменше говорити, щоб не напружувати набряклі голосові зв'язки. Також пам'ятаємо, що шепіт напружує зв'язки СИЛЬНІШЕ, ніж звичайне мовлення.
рясне ТЕПЛЕ пиття з "огортаючим" ефектом - какао, глінтвейн, гарячий шоколад
Для дітей до вищеперерахованого є ще одна рекомендація: за умови виникнення ознак стенозу - свистяче дихання, участь допоміжної дихальної мускулатури (втяжіння міжреберних проміжків, роздування крил носа тощо) - потрібно ЗВ'ЯЗАТИСЯ З ЛІКАРЕМ та у якості першої допомоги зробити інгаляцію подвійною дозою будесоніду через небулайзер (із розрахунку на вагу дитини, не розводячи фіз.розчином) - наприклад Небуломакс 2 небули по 0,5 мг/мл.
Також можна використати ректальну свічку з преднізоном.
- Використання відхаркувальних та/або протикашльових препаратів при фарингіті і ларингіті безґлуздо й небезпечно! Мокротиння при цих захворюваннях не утворюється, тому "точки прикладення" для цих препаратів ми не маємо.
- Інгаляції при фарингітах та не ускладнених стенозом ларингітах НЕ ПОТРІБНІ.
- Антибіотиками захворювання верхніх дихальних шляхів НЕ ЛІКУЮТЬ!
- Кашель при захворюваннях верхніх дихальних шляхів триває, зазвичай, 7-10 днів, поступово зменшуючи свою частоту та інтенсивність.
- Лабораторної та рентгенологічної діагностики ці захворювання НЕ ПОТРЕБУЮТЬ.
БРОНХІТ
Бронхіт - це запалення бронхів, що викликане вірусами (близько 79% всіх епізодів бронхіту), бактеріями (близько 9%) та неінфекційної природи (опік дихальних шляхів, алергічні бронхіти, професійні захворювання - близько 12%).
Бронхіт досить часто "вводить в оману" пацієнтів своїм початком: в перші кілька днів у хворого наявні скарги на нежить, першіння в горлі, загальну слабкість, помірний сухий кашель та невелику температуру тіла(не вище 37,7°С), що дає змогу запідозрити банальне ГРВІ.
Але вже з третього-четвертого дня, коли нежить та першіння в горлі майже зникають, кашель стає більш інтенсивним та тривалим, температура може підвищуватися до 38,5°С, з'являються болі у грудній клітці (типова скарга - "болять ребра") від інтенсивного кашлю, та задишка при фізичному навантаженні.
Сам по собі бронхіт - незагрозливе захворювання. Але він суттєво погіршує якість життя: у дорослих через виснажливий тривалий кашель, у дітей - через можливість виникнення візингу ("свистячого дихання", яке на наших теренах дуже полюбляють називати обструкцією).
Тож розберемось, як себе поводити дорослим і дітям при бронхіті:
як не банально, при неускладеному вірусному бронхіті, враховуючи відсутність специфічного лікування, дорослим і дітям рекомендовані рясне пиття, відволікаюча терапія та жарознижуючі за потреби, як і при інфекціях верхніх дихальних шляхів.
Дорослим (ТІЛЬКИ ДОРОСЛИМ), за умови наявності супутніх захворювань, що погіршують перебіг бронхіту, коротким курсом призначаються відхаркувальні лікарські препарати.
за умови виникнення обструктивного синдрому (візингу), Американська академія алергії, астми та імунології НЕ РЕКОМЕНДУЄ встановлювати та лікувати "бронхіальну астму" БЕЗ ПОПЕРЕДНЬОГО ПРОВЕДЕННЯ СПІРОМЕТРІЇ.
Дітям до 6 років, яким неможливо провести спірометричне дослідження, діагноз - "високий ризик розвитку бронхіальної астми" з подальшим призначенням базисної терапії - встановлюється на основі нижчеперерахованих критеріїв:
кашель + візинг + важке дихання > 10 днів під час інфекцій верхніх дихальних шляхів,
> 3 епізодів візингу за рік, або тяжкі епізоди та/або нічні епізоди,
між епізодами захворювань дитина може мати кашель, візинг або важке дихання під час гри або сміху,
алергічна сенсибілізація, харчова алергія або сімейний анамнез астми.
При встановленні діагнозу ХОЗЛ або бронхіальна астма, призначається лікування інгаляційними кортикостероїдами та бронходилятаторами.
При бактеріальному бронхіті (діагноз встановлюється на основі бакпосіву мокротиння), що характеризується тривалим рефрактерним (стійким, не змінюючим свої характеристики) кашлем, призначається антибіотикотерапія.
Лікування складається з двотижневого прийому антибіотика. Препаратом першої лінії є захищені амінопеніциліни (амоксициллін/клавуланат).
Тут варто нагадати, що:
- ГОСТРИЙ КАШЕЛЬ - це 4 тижні у дітей, 6 тижнів у дорослих;
- ПІДГОСТРИЙ КАШЕЛЬ - з 6 по 8 тиждень у дорослих;
ХРОНІЧНИЙ КАШЕЛЬ - більше 4 тижнів у дітей, більше 8 тижнів у дорослих.
Мається на увазі, що кашель НЕ ЗМІНЮЄ СВОЇХ ХАРАКТЕРИСТИК за цей термін і не є симптомом нової ГРВІ (часто ця ситуація спостерігається у дітей, коли на тлі одужання, на 3-4 тижні виникають нові катаральні явища - нежить, біль у горлі тощо - і кашель посилюється. Так звана "синусоїда кашлю").
При наявності неспецифічних скарг при бронхіті (печія, кислий присмак у роті, відчуття "комка у горлі" - у дорослих та зригування, нудота, блювання після їжі - у дітей), потрібно виключити ГЕРХ та патологію щитоподібної залози.
- У дорослих при бронхіті, з кашлем, що триває більше 3 тижнів, обов'язковим є рентгенологічне дослідження органів грудної клітини на предмет виключення туберкульозу, онкопатології, лімфопроліферативних захворювань тощо.
- У дітей обов'язково уточнювати наявність щеплень від кашлюка (враховуючи можливість, що причиною затяжного кашлю може бути саме кашлюк) та ретельно збирати анамнез щодо можливої аспірації стороннього тіла.
При бронхіті з затяжним кашлем також варто проводити диференційну діагностику з синдромом кашлю верхніх дихальних шляхів (UACS - upper airway cough syndrome), що зумовлений затіканням слизу з порожнини носу та приносових пазух при їх хронічних захворюваннях.
У такому випадку призначається консультація ЛОРа, ендоназоларингоскопія та, за потреби, комп'ютерна томографія придаткових пазух носа
1. Педіатрія, 2022 (автори: Катілов О.В., Дмитрієв Д.В., Варзарь А., Валіуліс А.)
2. Клінічна настанова МОЗ 00129 "Гострий бронхіт" від 20.03.2017
3. Клінічна настанова МОЗ 00115 "Хронічний кашель у дорослих" від 16.03.2017
4. Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги дорослим та дітям "ГОСТРІ РЕСПІРАТОРНІ ІНФЕКЦІЇ"
Показаний для лікування бронхіальної астми та для немовлят і дітей, хворим на круп
РП № UA/19356/01/03. Наказ МОЗ України 05.05.2022 № 753.
