Оксана Юріївна Молода
Авторка медичних матеріалів
Сімейна лікарка, фтизіопульмонолог
Важливою структурною складовою дихальної системи є бронхи - порожнисті "трубочки", через які повітря потрапляє до альвеол легень.
Бронхоектази - це незворотня деформація бронхів, внаслідок пошкодження їхньої стінки, у вигляді мішечків, циліндрів та "грон винограду".
Причинами бронхоектазів можуть бути вроджені стани, що супроводжуються дефектом мукоциліарного кліренсу (синдром Картагенера, муковісцидоз, синдром Янга, дефіцит альфа-1-антитрипсину тощо), та набуті, що спричинені запальними захворюваннями з тривалим перебігом (туберкульоз, саркоїдоз, ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт, пневмоконіози, бронхолегеневий аспергільоз), або іншими причинами (вдихання токсичних речовин, постійна аспірація шлункового вмісту при ХОЗЛ тощо).
Найрозповсюдженішою скаргою при бронхоектатичній хворобі є тривалий кашель з виділенням густого "гнійного" мокротиння, неприємний запах з рота (галітоз), задишка при фізичному навантаженні, тривалий субфебрилітет (температура в межах 37,3-37,9С°) та інколи навіть кровохаркання.
При фізикальному огляді аускультативно визначаються дрібно- та великопухирцеві вологі хрипи, подовжене дихання на видиху. При тривалому перебігу хвороби у пацієнта може спостерігатися деформація грудної клітини та нігтьових фаланг пальців рук у вигляді "барабанних паличок".
Діагностика бронхоектатичної хвороби включає лабораторні та візуалізаційні методи обстеження.
До лабораторних (згідно рекомендаціям ERS - European Respiratory Society) відносять:
рівень сироваткових імуноглобулінів (Ig G, A та M)
дослідження, спрямовані на виявлення муковісцидозу та дефіциту альфа-1-антитрипсину
бактеріологічне дослідження мокротиння (проводиться в період загострень для визначення чутливості до лікарських засобів)
Візуалізаційні - це, в першу чергу, рентгенологічні методи, які включають у себе оглядову рентгенограму ОГК та КТ ОГК (остання є більш інформативною).
Рентгенологічна картина є характерною:
визначаються вогнищеві затемнення, зумовлені ателектазами
циліндричні затемнення, зумовлені розширеними ділянками бронхів, заповненими слизом
кистоподібні розширення з рівнем рідини або з повітрям та зниження прозорості легеневого поля, зумовлене розвитком пневмофіброзу або приєднанням запального процесу
потовщення бронхіальної стінки нагадує картину «трамвайних рейок»
До допоміжних візуалізаційних методів також відносять КТ придаткових пазух носа (при підозрі на синдром Картагенера), ФГДС (для виключення ГЕРХ). Додатково може бути рекомендована бронхоскопія.
Спірометрія - є одним з основних регулярних методів обстеження, що рекомендується проводити щонайменше раз на рік (за потреби - частіше)
Одним з важливих аспектів лікування, згідно рекомендаціям ERS, є дихальна реабілітація (постуральний вібраційний дренаж, самореабілітація пацієнта з використанням технік для самостійного застосування, фізичні вправи для м'язів, що беруть участь у акті вдоху тощо) Рекомендоване періодичне застосування муколітиків у пацієнтів дорослого віку та бронходилятатори, якщо бронхоектатична хвороба супроводжується гіперреактивністю бронхів, підтвердженою спірометрією. В період загострень використовується антибіотикотерапія. У пацієнтів з частими (більше 3 разів на рік) загостреннями слід розглядати хронічне використання антибіотиків. Антибіотиком вибору є група макролідів. При визначенні у мокротинні Pseudomonas Aeruginosa до лікування додають фторхінолони.
У випадку виникнення хронічних легеневих кровотеч, рекомендовано хірургічне лікування та/або емболізація бронхіальної артерії.
За матеріалами European Respiratory Society
