Бронхіт у дітей не завжди минає безслідно: повторний або затяжний кашель може бути ознакою серйознішої патології та впливати на здоров'я легень у майбутньому. Дізнайтеся, коли антибіотики не потрібні, а коли дитина потребує додаткового обстеження
Зацікавилися?
Цей матеріал призначений для працівників медичної сфери. Авторизуйтеся, будь ласка, щоб вивчати далі. Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про лікарські засоби, а також іншу професійну спеціалізовану медичну інформацію, яка призначена виключно для лікарів та медичних установ. У разі, якщо Ви не є лікарем чи працівником медичної установи, АТ «Фармак» не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті самостійного використання інформації з цього розділу сайту. Ви робите це самостійно і усвідомлено, розуміючи, що застосування лікарських засобів можливе тільки за призначенням лікаря та після попередньої консультації з ним, а самолікування може завдати шкоди Вашому здоров’ю.
Авторизуйтесь, будь ласка, щоб отримати доступ до професійної інформації. Цим ви підтверджуєте, що є лікарем/працівником медичної установи.
Бронхіт у дітей: сучасний погляд на перебіг, лікування та віддалені наслідки
Бронхіт залишається однією з найпоширеніших причин звернення дітей до лікаря
У більшості випадків бронхіт має гострий перебіг, виникає на тлі вірусної інфекції нижніх дихальних шляхів і завершується повним одужанням без залишкових змін.
Проте повторні або затяжні епізоди кашлю потребують більш уважного підходу, оскільки можуть бути проявом інших захворювань дихальної системи або навіть визначати ризик формування хронічної патології легень у майбутньому
Гострий і хронічний бронхіт: у чому різниця?
Гострий бронхіт — це запалення трахеї, бронхів і бронхіол, яке найчастіше розвивається внаслідок вірусної інфекції
Первинний бактеріальний бронхіт у дітей без супутньої патології трапляється рідко, тому рутинне призначення антибактеріальної терапії в більшості випадків не є виправданим
На відміну від гострої форми, хронічний або рецидивуючий бронхіт характеризується повторними епізодами запалення бронхів, надмірним утворенням слизу та порушенням його евакуації
У педіатричній практиці чітких діагностичних критеріїв цього стану не існує
Найчастіше про нього говорять у разі продуктивного кашлю, який триває понад 3–4 тижні або регулярно повторюється, незважаючи на проведене лікування.
Важливо розуміти, що хронічний бронхіт у дітей рідко є самостійним захворюванням
Значно частіше він супроводжує:
Бронхіальну астму
Муковісцидоз
Синдром первинної циліарної дискінезії
Первинні імунодефіцити або виникає після аспірації стороннього тіла чи тривалого впливу подразнювальних факторів, зокрема тютюнового диму
Клінічні прояви
Захворювання зазвичай починається як типова гостра респіраторна вірусна інфекція
У дитини з'являються нежить, біль у горлі, загальна слабкість, озноб, інколи помірне підвищення температури тіла та біль у м'язах
Найхарактерніший симптом — кашель. На початку він сухий, подразливий і грубий, але через кілька днів поступово стає вологим
У дітей раннього віку мокротиння рідко відкашлюється назовні
Частіше воно ковтається, тому після інтенсивного кашлю можуть виникати блювання або зригування слизу.
Батьки нерідко описують стан дитини словами: «у грудях усе булькає» або «щось клекоче». У частини пацієнтів також можуть спостерігатися задишка, дискомфорт або печіння за грудиною.
Окремо варто наголосити: поява густого жовтого або зеленого слизу з носа чи мокротиння не є достовірною ознакою бактеріальної інфекції і сама по собі не повинна бути підставою для призначення антибіотиків
За неускладненого перебігу симптоми зазвичай повністю зникають протягом 10–14 днів.
Діагностика
У більшості випадків діагноз встановлюють на підставі клінічної картини.
Типовими ознаками є розвиток кашлю після симптомів гострої респіраторної вірусної інфекції за відсутності даних, що свідчать про пневмонію
Якщо кашель триває довше очікуваного або повторюється, лікарю необхідно шукати його можливу причину
Насамперед слід виключити:
Бронхіальну астму
Синдром постназального затікання
Аспірацію стороннього тіла
Муковісцидоз
Первинні імунодефіцити та інші хронічні захворювання легень
Діти, які часто хворіли на бронхіт у ранньому віці, мають вищий ризик розвитку бронхіальної астми в майбутньому. Особливо це стосується пацієнтів із затяжним або рецидивуючим перебігом захворювання.
Достатній питний режим
Жарознижувальні препарати за потреби
Уникнення контакту з тютюновим димом та іншими подразниками
Якщо бронхіт супроводжується бронхообструкцією або свистячим диханням, можуть застосовуватися бронхолітики
Водночас успішне лікування рецидивуючого бронхіту неможливе без виявлення та корекції основної причини захворювання. Особливо це стосується бронхіальної астми, первинних імунодефіцитів та інших хронічних патологій.
Чому рецидивуючий бронхіт не можна недооцінювати?
Сучасні дослідження переконливо свідчать: повторні епізоди бронхіту в дитячому віці не завжди завершуються безслідно
Ще один важливий фактор ризику — бронхіоліт, перенесений у перші два роки життя. Після нього ймовірність повторних епізодів свистячого дихання та розвитку астми зростає у кілька разів
Можливі віддалені наслідки у вигляді порушення розвитку легень внаслідок хронічного запалення у бронхах. У таких дітей частіше спостерігаються:
Зниження показників функції зовнішнього дихання
Уповільнення нормального росту легень
Часті інфекції нижніх дихальних шляхів
Тяжчий перебіг бронхіальної астми
Підвищений ризик розвитку хронічного обструктивного захворювання легень у дорослому віці
Висновки
Хоча серйозні ускладнення виникають нечасто, у деяких пацієнтів:
Можуть формуватися бронхоектази
Розвиватися бронхопневмонія або гостра дихальна недостатність
Саме тому діти з рецидивуючим продуктивним кашлем потребують динамічного спостереження та своєчасного дообстеження
