Застосування лікарських засобів поза межами національного переліку не суперечить чинному законодавству, проте потребує дотримання лікарем додаткової процедури – отримання згоди на таке застосування у пацієнта
Зацікавилися?
Цей матеріал призначений для працівників медичної сфери. Авторизуйтеся, будь ласка, щоб вивчати далі. Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про лікарські засоби, а також іншу професійну спеціалізовану медичну інформацію, яка призначена виключно для лікарів та медичних установ. У разі, якщо Ви не є лікарем чи працівником медичної установи, АТ «Фармак» не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті самостійного використання інформації з цього розділу сайту. Ви робите це самостійно і усвідомлено, розуміючи, що застосування лікарських засобів можливе тільки за призначенням лікаря та після попередньої консультації з ним, а самолікування може завдати шкоди Вашому здоров’ю.
Авторизуйтесь, будь ласка, щоб отримати доступ до професійної інформації. Цим ви підтверджуєте, що є лікарем/працівником медичної установи.
Чи можуть лікарі призначати лікарські засоби пацієнтам поза Національним переліком
Як відомо,Національний перелік основних лікарських засобів затверджено Постановою КМУ від 25 березня 2009 р. № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення».
Національний перелік основних лікарських засобів містить перелік основних безпечних лікарських засобів із доведеною ефективністю, які використовуються під час лікування найпоширеніших захворювань в Україні.
Національний перелік основних лікарських засобів – це гарантія безоплатного, базового лікування громадян України (ч. 10 ст. 10 ЗУ «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»).
Оплата згідно з тарифом гарантована всім надавачам медичних послуг відповідно до укладених з ними договорів про медичне обслуговування населення.
Оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України підлягають лікарські засоби, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, та програми медичних гарантій. Таким чином Постановою затверджено Національний перелік основних лікарських засобів.
Якщо є основні, то слід зробити припущення, що є «не основні» - додаткові, альтернативні.
Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про лікарські засоби» лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом.
Процедура оновлення та внесення змін до Національного переліку включає оцінку ефективності, безпеки та економічної доцільності лікарських засобів, а також враховує потреби системи охорони здоров'я.
Національний перелік основних лікарських засобів постійно переглядається з метою його актуалізації. До переліку додаються нові лікарські засоби, що мають доведену ефективність, та виключаються застарілі або неефективні.
Внесення змін до Національного переліку основних лікарських засобів, відбувається на основі державної оцінки медичних технологій.
Правове регулювання змін передбачено: Постановою КМУ від 3 травня 2024 року №494 «Про внесення зміни до пункту 6 Порядку проведення державної оцінки медичних технологій» та Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04 січня 2022 року № 4 Про затвердження Порядку включення (виключення) лікарських засобів до (з) Національного переліку основних лікарських засобів та/або до (з) переліків лікарських засобів, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, із застосуванням державної оцінки медичних технологій».
Закупівля лікарських засобів здійснюється за принципом максимальної економії та ефективності із застосуванням галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.
Галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я є клінічні протоколи та формуляри лікарських засобів (стаття 14-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я).
Галузевими стандартами у сфері охорони здоров'я є:
стандарт медичної допомоги (медичний стандарт) - сукупність норм, правил і нормативів, а також показники (індикатори) якості надання медичної допомоги відповідного виду, які розробляються з урахуванням сучасного рівня розвитку медичної науки і практики;
клінічний протокол - уніфікований документ, який визначає вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних методів надання медичної допомоги та їх послідовність
протокол надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я - уніфікований документ, що визначає вимоги до реабілітаційних заходів та їх послідовність відповідно до напрямів реабілітації у сфері охорони здоров’я з урахуванням сучасного рівня розвитку міжнародної реабілітаційної науки і практики
Протоколи лікування затверджуються Наказами МОЗ України. Варто зазначити, що саме «Протоколи лікування» стали основою формування Національного переліку.
28 квітня 2017 набув чинності Наказ МОЗ України № 1422 від 29 грудня 2016 р., який дозволяє українським лікарям використовувати у своїй роботі нові (міжнародні) клінічні протоколи.
Використання у лікарській практиці нових клінічних протоколів - один із найважливіших шляхів впровадження доказової медицини в Україні.
Доказові клінічні протоколи відіграють провідну роль в системі охорони здоров'я, оскільки несуть значні вигоди для усіх учасників: пацієнтів, лікарів, та держави в цілому.
Виходячи з вищевикладеного та беручи до уваги наявне правове регулювання, слід дійти висновку, що застосування лікарських засобів поза межами національного переліку не суперечить чинному законодавству, проте потребує дотримання лікарем додаткової процедури – отримання згоди на таке застосування у пацієнта.
Більше цікавого для вас
AlphaFold — революційне досягнення штучного інтелекту в біології
