Менеджмент подагри: висновки з останніх рекомендацій

Розглядаємо стратегію призначень при загостренні подагри та нюанси довгострокового керування станом на основі висновків із останніх рекомендацій Національного інституту здоров'я і досконалості допомоги (NICE) та Європейського альянсу ревматологічних асоціацій (EULAR).

Що призначити при епізодах загострення подагри

Згідно з останніми рекомендаціями NICE при загостренні подагри рекомендовано нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), колхіцин або короткий курс пероральних кортикостероїдів. Додатково рекомендують розглянути призначення інгібітора протонної помпи пацієнтам, які застосовують НПЗЗ¹.

Якщо колхіцин і НПЗЗ протипоказані, неефективні або погано переносяться, пацієнту можна призначити внутрішньосуглобові чи внутрішньомʼязові ін’єкції кортикостероїдів. Застосування інгібіторів інтерлейкіну-1 рекомендовано лише після консультації з ревматологом¹.

Охолодження льодом ураженого суглоба може додатково зменшити біль¹.

Після закінчення епізоду повторно огляньте пацієнта та¹:

• Проведіть повторне визначення рівня сечової кислоти в сироватці крові
• Оцініть коморбідні стани
• Перегляньте лікування, обговоріть ризики та переваги довгострокової уратзнижувальної терапії (УЗТ)
• Надайте рекомендації щодо модифікації способу життя та харчування

Робоча група не встановлює пріоритетності між ЛЗ через відсутність прямих порівняльних даних, але рекомендує розглянути можливість комбінованої терапії. Наприклад, колхіцин + НПЗЗ або колхіцин + кортикостероїди для пацієнтів із особливо важким перебігом гострої подагри².

Довгострокова терапія подагри

Довготривалий менеджмент подагри передбачає застосування УЗТ за стратегією treat-to-target — лікування до досягнення мети. 

Цей підхід особливо рекомендовано для пацієнтів, які приймають діуретики чи мають¹:

Для інших пацієнтів із одним або кількома нападами в анамнезі рішення про призначення УЗТ приймають індивідуально¹.

УЗТ варто починати принаймні через 2-4 тижні після закінчення нападу. У разі частих загострень терапію можна застосувати й під час них¹.

Рівня менше 300 мкмоль/літр (5 мг/дл) треба прагнути для пацієнтів, які мають¹:

• Тофуси чи хронічний подагричний артрит
• Часті загострення попри рівень сечової кислоти в сироватці крові нижче 360 мкмоль/літр (6 мг/дл)

Алопуринол і фебуксостат є першою лінією для призначення за стратегією treat-to-target. 

Пацієнтам, які мають важкі серцево-судинні захворювання, перенесли інфаркт міокарда чи інсульт, рекомендовано призначати алопуринол¹.

У EULAR рекомендують адаптувати дозування алопуринолу з урахуванням кліренсу креатиніну в пацієнтів із нирковою недостатністю чи розглянути можливість застосування фебуксостату. Оскільки елімінація нирками не є основним шляхом виведення фебуксостату, його доцільно вибрати для пацієнтів із легким або середнім ступенем ниркової недостатності².

У пацієнтів, які досягли цільового рівня сечової кислоти та продовжують приймати УЗТ, рекомендовано контролювати рівень сечової кислоти щороку¹.

Основні тези

Скорочення та абревіатури:

EULAR (European Alliance of Associations for Rheumatology) — Європейський альянс асоціацій ревматологів

NICE (National Institute for Health and Care Excellence) — Національний інститут здоров’я та досконалості допомоги (Велика Британія)

ЛЗ — лікарський засіб

НПЗЗ — нестероїдний протизапальний засіб

УЗТ — уратзнижувальна терапія

ХХН — хронічна хвороба нирок