Протягом першого року після імплантації тимпаностомічної трубки в пацієнтів спостерігають щонайменше один випадок гострої отореї¹. Зокрема, гострий стан виникає в 10-20% пацієнтів протягом перших 2 тижнів після встановлення трубки². Вибір ефективної початкової терапії є критично важливим, адже він визначає тривалість стану та його наслідки.

Міжнародні рекомендації щодо терапії

У настанові Американської академії отоларингології (AAO-HNS) описано підхід до лікування гострої отореї з дренажем через тимпаностомічну трубку (ТТ) залежно від наявності ускладнень. Це дає змогу уникнути невиправданого застосування системних антибактеріальних засобів та запобігти виникненню  бактеріальної резистентності³. 

Підкреслюють, що системні антибактеріальні засоби рекомендовано виключно при ускладненому перебігу гострої отореї з ТТ.

Ознаки ускладненої гострої отореї з ТТ включають³:

Для неускладненої гострої отореї з ТТ рекомендовано місцеву терапію, що містить антибіотик³.

Переваги місцевої протизапальної терапії

Застосування вушних крапель забезпечує високу концентрацію діючих речовин безпосередньо в інфікованих та запалених тканинах середнього вуха. Доцільним є призначення антибактеріальних засобів, які можна комбінувати з глюкокортикоїдами для зменшення запалення або застосовувати окремо³.

Застосування комбінації антибіотика з глюкокортикоїдом є виправданим у певних ситуаціях. Такий підхід підвищує ефективність лікування за наявності грануляційної тканини в пацієнтів із отореєю з ТТ⁴. Це підтверджено в дослідженні Roland P. та співавторів, у якому застосування комбінації ципрофлоксацину з дексаметазоном сприяло зменшенню ознак грануляції вже на 3-й день із повним їх усуненням до 18-го дня, на відміну від монотерапії офлоксацином⁴.

Переваги комбінованих вушних крапель порівняно з системними антибіотиками в пацієнтів із отореєю підтверджено в дослідженні Dohar J. та співавторів, у якому комбінація ципрофлоксацину з дексаметазоном забезпечувала зупинення отореї на 4-й день лікування, тоді як при застосуванні суспензії амоксициліну клавуланату одужання наставало на 6-й день. До того ж вушні краплі спричиняють менше побічних ефектів порівняно з пероральними антибіотиками⁵.

Вибір антибіотика

При виборі антибіотика для лікування гострої отореї з ТТ основним критерієм є оцінка ототоксичності. Фторхінолони, такі як ципрофлоксацин і офлоксацин, мають перевагу за цим критерієм. У ципрофлоксацину широкий спектр антимікробної активності без ризику ототоксичності. Також він асоціюється з низьким ризиком розвитку контактного дерматиту при місцевому застосуванні².

Порівняння дії ципрофлоксацину в складі комбінованих вушних крапель із іншою комбінацією антибіотиків було проведено у дослідженні Roland P.S та співавторів. За його результатами, комбінація ципрофлоксацину з дексаметазоном забезпечувала полегшення болю в більшої кількості пацієнтів протягом перших 12 годин лікування порівняно з комбінацією неоміцину з поліміксином В і гідрокортизоном⁶.

Принципи проведення місцевого лікування

Терапію отореї рекомендовано розпочинати не пізніше тижня від її появи. Вушні краплі, як-от комбінацію ципрофлоксацину з дексаметазоном, зазвичай призначають по 4 краплі двічі на добу протягом 5-7 днів. Важливо ретельно очистити слуховий канал від виділень перед початком місцевого лікування².

Якщо симптоми отореї не зникають після 7 днів місцевої терапії, можна застосувати пористу турунду для підвищення ефективності вушних крапель, провести додаткове очищення ТТ і зробити бактеріологічний посів виділень. У деяких випадках може бути рекомендовано прийом пероральних протимікробних засобів².

Доказова база ефективності комбінації ципрофлоксацину з дексаметазоном

Основні тези

_{AAO-HNS  (American Academy of Otolaryngology — Head and Neck Surgery) — Американська академія отоларингології
FDA — Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів (США)
ГСО — гострий середній отит
ТТ — тимпаностомічна трубка}