Зазвичай вони погано піддаються стандартній терапії, супроводжуються системними проявами або значно впливають на якість життя пацієнта¹.

ХПГІ часто виявляють у пацієнтів із синдромом набутого імунодефіциту або під час тривалої імуносупресивної терапії. Проте дедалі більше подібних випадків фіксують і серед імунокомпетентних осіб¹.

Коли варто запідозрити ХПГІ

У більшості імунокомпетентних пацієнтів реактивація герпетичної інфекції контролюється імунною системою. Проте в частини осіб без явного імунодефіциту зберігається схильність до частих або затяжних рецидивів. Такий перебіг може бути зумовлений:

• Дисбалансом місцевої імунної відповіді
• Впливом стресу
• Нейроендокринними тригерами чи супутніми соматичними станами^2,3

Ці прояви можуть формувати повноцінну клінічну картину навіть за відсутності типових висипань²

Клінічні маркери ХПГІ

Урогенітальні висипи — лише частина клінічної картини. Рецидивуюча герпесвірусна інфекція часто має полісистемний характер і може маскуватися під інші патології².

Клінічними маркерами ХПГІ є²:

При хронічному перебігу вірусу простого герпесу (ВПГ) стандартна етіотропна терапія не завжди забезпечує стійку ремісію². 

Це дає змогу персоналізувати тактику ведення пацієнта.

У більшості пацієнтів із частими рецидивами ВПГ (≥6 епізодів на рік, атиповий перебіг, недостатня відповідь на ацикловір) питання про початок супресивної терапії може вирішувати лікар первинної або спеціалізованої ланки, зокрема уролог².

Епізодична супресивна терапія: коли й як призначати

Базовим підходом до лікування ВПГ-інфекції є етіотропна противірусна терапія (зокрема, ацикловіром) тривалістю 14–21 день.

Для багатьох це означає не лише кращий контроль симптомів, а й помітне покращення якості життя порівняно з епізодичним лікуванням⁴.

Дозування та режим застосування ЛЗ для супресивної терапії⁴ 

Епізодична терапія при рецидивному генітальному герпесі

Його варто розпочати протягом першої доби після появи висипань або ще під час продромальних симптомів. Тому важливо, щоб пацієнт мав препарат напоготові або рецепт із чіткою інструкцією: розпочати лікування одразу після появи перших симптомів⁴.

При рецидиві герпесу оральні противірусні препарати полегшують симптоми та скорочують тривалість симптоматичної фази⁵. Для епізодичного лікування генітального герпесу ацикловір, фамцикловір і валацикловір мають порівнянну ефективність⁴.

Дозування та режим застосування ЛЗ для епізодичної терапії⁴ 

• Фамцикловір показаний для лікування інфекцій, спричинених вірусами Herpes Simplex та Varicella Zoster
• При пероральному застосуванні фамцикловір швидко перетворюється в пенцикловір, який потрапляє в інфіковані вірусом клітини та пригнічує синтез її ДНК і реплікацію
• Фамцикловір активний відносно недавно виявлених стійких до ацикловіру штамів Herpes simplex зі зміненою ДНК-полімеразою⁶

Основні тези

_{ВПГ — вірус простого герпесу}

_{УФ — ультрафіолет}

_{ХПГІ — хронічний перебіг герпетичної інфекції}