Напад бронхіальної астми в дитини: оцінювання тяжкості та алгоритм дій
Як діяти під час нападу бронхіальної астми в дитини? Дізнайтеся про чіткий алгоритм рішень у першу годину та практичні орієнтири для дальшого ведення пацієнта

Напад бронхіальної астми в дитини: оцінювання тяжкості та алгоритм дій
Бронхіальна астма (БА) залишається однією з провідних причин звернення дітей по невідкладну допомогу, а її загострення — частим приводом для госпіталізації. Напади можуть виникати раптово навіть при легкому або контрольованому перебігу, що ускладнює клінічну тактику1.
Небезпеку становлять не лише тяжкі, а й помірні напади, які нерідко недооцінюють. Це призводить до запізнілого медикаментозного втручання та підвищує ризик розвитку астматичного статусу1.
Частими є й помилки в оцінці тяжкості нападу, особливо в дітей молодшого віку1. Усе це свідчить про потребу в чіткому, стандартизованому підході до ведення таких пацієнтів
Оцінювання тяжкості нападу БА
У настанові Італійського товариства педіатрів зазначають, що ефективне ведення астматичного нападу в дітей неможливе без чіткої стратифікації тяжкості. Суб’єктивна оцінка стану пацієнта не завжди відповідає ступеню бронхообструкції. Тому поєднання клінічних маркерів з об’єктивними показниками є основою правильної оцінки2.



Категоризацію нападу здійснюють за найвираженішою клінічною або інструментальною ознакою, навіть якщо інші параметри залишаються в межах норми2
Окремі ознаки, виявлені під час первинного оцінювання стану пацієнта, можуть свідчити про потребу в госпіталізації. Проте остаточне рішення залежатиме від динаміки стану після стартової терапії2.
Алгоритм дій при нападі БА
Перша година від початку нападу має вирішальне значення для клінічного прогнозу. Саме в цей період визначають ступінь тяжкості, здійснюють первинну стратифікацію та приймають рішення щодо обсягу допомоги2.

Огляд медикаментозного лікування нападу БА
Вибір медикаментозної тактики базується на первинній оцінці ступеня тяжкості нападу. Чим вищий ступінь — тим інтенсивнішою має бути стартова комбінація засобів уже в перші 60 хвилин2
Сальбутамол є рекомендованим засобом першої лінії при купіруванні нападу БА в дітей незалежно від ступеня тяжкості2
Його інгаляційне введення забезпечує швидку бронходилатацію, покращення вентиляції та полегшення клінічних симптомів. Застосовують у дозах2:
200–400 мкг (2–4 дози) через дозований інгалятор зі спейсером
2,5–5 мг через небулайзер
Частота введення — кожні 20 хвилин протягом 1 години (3 дози)
Як обов’язковий компонент стартової терапії при помірному та тяжкому нападі БА рекомендовано комбінацію інгаляційного іпратропію броміду та сальбутамолу2
Перевагами такої комбінації є2:
Синергія дії: потужніший бронходилатуючий ефект, ніж при застосуванні кожного лікарського засобу окремо
Зниження потреби в госпіталізації, згідно з даними огляду Cochrane
Менша частота побічних ефектів, зокрема тремору і нудоти
Застосування іпратропію броміду рекомендовано лише в комбінації з β₂-агоністами, оскільки антихолінергіки неефективні як монотерапія в гострому нападі БА2
Рекомендовані дози2:
Діти віком до 4 років: 125–250 мкг інгаляційно
Діти віком від 4 років: 250–500 мкг інгаляційно
Кратність введення: кожні 20 хвилин до 3 доз упродовж першої години.
Глюкокортикостероїди рекомендовано застосовувати в дітей із помірним і тяжким нападом БА для рецидиву симптомів і зменшення ризику госпіталізації. Перевагу віддають пероральному прийманню2
Попри проведення повноцінної стартової терапії в частини дітей зберігаються клінічні ознаки тяжкого нападу або рецидив упродовж першої години. В таких випадках рекомендовано госпіталізацію2.
Показання до госпіталізації включають2:
Ознаки гострої дихальної недостатності
Погіршення клінічного стану після введення бронхолітиків
SpO₂ < 92% після інгаляційної терапії
ПОШВ < 60% належного після бронходилататорів
Наявність супутніх ускладнень: пневмоторакс, ателектаз, пневмонія
Важкий напад астми, незалежно від динаміки
В анамнезі життєзагрозливі напади БА або попереднє лікування у відділенні інтенсивної терапії
Завершення стартової терапії має бути поступовим і обґрунтованим — з урахуванням не лише зникнення симптомів, а й стабільності клінічної картини2
Ведення пацієнта після купірування нападу БА
Після стабілізації стану тактика лікування має передбачати поступову редукцію інтенсивності терапії. Потрібно орієнтуватися на об’єктивні показники та клінічну динаміку2.
Редукція частоти інгаляцій2:
Іпратропію бромід: після 3 інгаляцій у першу годину дозу слід зменшувати кожні 4–6 годин, а потім — припинити
Сальбутамол: після припинення застосування іпратропію броміду дозу знижувати кожні 1–2 години, надалі — залежно від клінічного стану
Згідно з протоколом Глобальної ініціативи щодо боротьби з астмою (GINA 2025)3:
Системні ГКС після нападу БА застосовують курсом 3–5 днів без потреби в поступовому зниженні дози
Інгаляційні ГКС варто продовжити у звичних дозах, якщо вони вже були в схемі лікування
За відсутності попередньої терапії іГКС рекомендовано розглянути їх призначення для зниження ризику повторних загострень
Основні тези
Оцінка тяжкості нападу має базуватися на клінічних ознаках і об’єктивних показниках пацієнта, адже саме перша година визначає дальшу тактику ведення2
Початкова терапія залежить від ступеня тяжкості та включає інгаляційні β₂-агоністи, у середніх і тяжких випадках — у комбінації з іпратропію бромідом і системними ГКС2
Додавання іпратропію броміду до β₂-агоністів при помірному та тяжкому нападі забезпечує потужніший бронходилатуючий ефект та знижує ризик госпіталізації2
Iпратропію бромід не застосовують як монотерапію, він показаний лише в поєднанні з β₂-агоністами, з чіткою логікою введення і редукції2
Критерії госпіталізації включають відсутність покращення після стартової терапії, SpO₂ <92% або наявність ускладнень2
Після стабілізації стану проводиться поетапне зменшення частоти інгаляцій та перехід до підтримувальної терапії2
Показаний у якості бронхорозширювального засобу при підтримуючій терапії бронхоспазму, при ХОЗЛ, включаючи хронічний бронхіт та емфізему легень, також при БА
Список Скорочень
GINA (Global Initiative for Asthma) — Глобальна ініціатива щодо боротьби з астмою
SpO₂ — сатурація кисню
БА — бронхіальна астма
ГКС — глюкокортикостероїд
іГКС — інгаляційні глюкокортикостероїди
ОФВ1 — форсований об’єм видиху за 1 секунду
ПОШВ — пікова об’ємна швидкість видиху
ЧСС — частота серцевих скорочень
ЧД — частота дихання
1.Охотнікова О.М. Помилки діагностики бронхіальної̈ астми у дітей та сучасні підходи до визначення тяжкості загострення хвороби. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2016; 1(3):10–16.
2.Indinnimeo L., Chiappini E., Miraglia Del Giudice M. Guideline on management of the acute asthma attack in children by Italian Society of Pediatrics. Ital J Pediatr. 2018; 44(1):46. DOI: 10.1186/s13052-018-0481-1
3.Global Initiative for Asthma. Global Strategy for Asthma Management and Prevention. 2025.
Реклама лікарського засобу. Інформаційний матеріал для розміщення у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також для розповсюдження на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.
РП №UA/17450/01/01.
Виробник: АТ «Фармак», 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 63.
тел.: +38 (044) 496-87-87/e-mail: [email protected] /вебсайт: www.farmak.ua
Замість даного напису зазначити промокод








