Знайдені матеріали з розділів: Бронхіальна астма

Прогресуюча задишка не завжди має суто кардіальне походження — особливо коли дані коронарографії та ехокардіографії не пояснюють вираженість симптомів. Розгляньте клінічний випадок і дізнайтеся, які чинники можуть формувати багатофакторну задишку та як оптимізувати подальшу тактику ведення пацієнтки

Коли симптоми вказують на бронхіальну астму, але спірометрія не підтверджує обструкцію, допомогти можуть бронхопровокаційні тести. Дізнайтеся, які види тестування застосовують, як їх проводять та яку роль вони відіграють у діагностиці бронхіальної астми

Показання до застосування:

Зменшення в’язкості та полегшення відхаркування бронхіального секрету при лікуванні гострих і хронічних захворювань верхніх та нижніх дихальних шляхів, таких як бронхіт, риніт, синусит, ларингофарингіт, загострення хронічного бронхіту, хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), гіперсекреторна бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба

Неконтрольована бронхіальна астма — це не завжди наслідок неефективної терапії. Ознайомтеся із сучасними підходами до пошуку причин і покрокового ведення таких пацієнтів

У частини пацієнтів бронхоспазм зберігається попри стандартну інгаляційну терапію. Дізнайтесь, як поєднання засобів може покращити перебіг загострення

Побутова цвіль — прихований ворог контролю астми. Дізнайтеся, чому 25% пацієнтів мають сенсибілізацію до грибів, як віконні кондиціонери погіршують перебіг хвороби та які побутові кроки допоможуть знизити ризик загострень

ХОЗЛ групи E та бронхоектази: розглядаємо перехід з подвійної на потрійну терапію при високій задишці. Клінічний кейс пацієнтки з 30-річним стажем паління та неефективністю базових інгаляцій

Відкрийте новий метод прогнозування загострень астми, виявлений дослідниками Гарварду. Дізнайтеся, як аналіз метаболічних маркерів допоможе впровадити персоналізований підхід у вашій клінічній практиці

Global Initiative for Asthma (GINA) 2025 продовжує курс на персоналізоване ведення бронхіальної астми (БА), фокусуючись на профілактиці загострень, покращенні якості життя пацієнтів, раціональному використанні препаратів, оцінці контрольованості захворювання та профілактиці ускладнень.