Подагра є хронічним захворюванням, яке потребує тривалої уратзнижувальної терапії. Хоча фебуксостат і алопуринол належать до лікарських засобів (ЛЗ) першої лінії для терапії подагри, пацієнти також потребують немедикаментозної терапії^1,2

Нефармакологічні стратегії передбачають:

Вони допомагають зменшити кількість нападів подагри або навіть розчинити вже наявні тофуси².

Коригування супутніх станів та призначених ЛЗ

Деякі супутні захворювання збільшують кількість нападів подагри і погіршують її перебіг. Їх лікування значно полегшує стан пацієнтів².

Лікарські засоби, що впливають на рівень сечової кислоти

Деякі ЛЗ значно впливають на рівень СК у крові².

Серед ЛЗ, призначення яких може потребувати коригування при подагрі, особливу увагу потрібно звернути на²:

1. Аспірин
2. Фенофібрат
3. Ферменти підшлункової залози
4. Інгібітори кальциневрину

• Аспірин має парадоксальний вплив на ниркову екскрецію СК та її рівень у сироватці крові. Високі дози > 3 г/добу знижують рівень СК, тоді як низькі та помірні < 3 г/добу — навпаки збільшують².

  Однак це збільшення рівня СК у сироватці крові не має перешкоджати застосуванню аспірину для серцево-судинної профілактики. Цей рівень можна коригувати завдяки правильно підібраній уратзнижувальній терапії².

• Фенофібрат, який застосовують для лікування гіпертригліцеридемії, характеризується невеликою активністю у зниженні рівня СК. Однак ця перевага не є причиною для його вибору як ЛЗ першої лінії для пацієнтів із подагрою з огляду на потенційні побічні ефекти, особливо з боку печінки².
• Інгібітори кальциневрину та ферменти підшлункової залози для замісної терапії підвищують рівень СК у сироватці крові. Останні багаті на пурини і можуть спричинити кристалурію або навіть хронічний подагричний артрит. Через це деякі пацієнти потребують зменшення дози ферментів². 

Рекомендації щодо модифікації харчування

Основні принципи зміни харчування при подагрі передбачають зменшення кількості продуктів із високим умістом пуринів у раціоні, споживання достатньої кількості рідини та білка, обмеження вживання алкоголю^2,3.

До продуктів із високим умістом пуринів належать³:

Важливо, що безпосередньо білок не пов’язаний із ризиком розвитку чи загострення подагри попри його велику кількість у пуриновмісних продуктах². Пацієнтам із подагрою необхідно вживати приблизно 1 г білка на 1 кг маси тіла на добу, поєднуючи тваринні та рослинні його джерела³.

Завантажити зручний довідник про харчування при подагрі для ваших пацієнтів можна тут.

Також варто проконсультувати пацієнтів щодо необхідності знизити споживання глюкозо-фруктозного/кукурудзяного сиропу, яким зазвичай підсолоджують газовані напої, пакетовані соки чи соуси^2,3.

Доведено, що прості цукри підвищують рівень СК у сироватці крові — 1 г/кг маси тіла фруктози збільшує рівень СК на 1–2 мг/дл через 2 години. До того ж деякі пацієнти з подагрою мають генетичну особливість, яка сприяє гіперурикемічній реакції на сахарозу².

Натомість добавки вітаміну С, фолієвої кислоти, омега-3 жирних кислот можуть знижувати кількість СК у крові, так само як і вишня, вишневий сік і знежирені молочні продукти^2,3.

Щодо рідини, то пацієнтам із подагрою потрібно рекомендувати випивати 1,5 літра води на добу й обмежити або повністю припинити вживання алкоголю. Особливо це стосується пива, яке містить велику кількість пуринів³.

Основні тези

_{*або 3–5 фунтів
SGLT2 — натрійзалежний котранспортер глюкози 2-го типу
АГ — артеріальна гіпертензія
ЛЗ — лікарський засіб
СК — сечова кислота}