Ішемічна хвороба серця (ІХС) є однією з найпоширеніших причин смертності в Україні та світі. Проте лише кожен десятий пацієнт із фатальним випадком ІХС був госпіталізований. Це підкреслює важливість вчасної діагностики та доступу до якісної медичної допомоги¹.

Пропонуємо розглянути прояви ІХС, сучасні протоколи з її діагностики та лікування. Це допоможе оптимізувати амбулаторне лікування і покращити прогноз для пацієнтів.

Основні симптоми стабільної ІХС

Стабільна ІХС зазвичай проявляється стенокардією напруги. Для неї є характерними^2–4:

У певних груп пацієнтів (жінки, люди похилого віку, хворі на цукровий діабет) можна спостерігати атипові симптоми, як-от³:

Такий спектр симптомів свідчить про важливість уважного збирання анамнезу і диференціальної діагностики, особливо в пацієнтів із нетиповими скаргами³.

Діагностика стабільної ІХС

Основні методи діагностики⁴:

2. Європейські рекомендації ESC 2024

В ESC 2024 розширюють підхід до діагностики²:

• Підкреслено необхідність використання інструментів оцінювання ризику (наприклад, SCORE2)
• Рекомендовано КТ-кальцій-скоринг як метод для виявлення атеросклеротичних змін у безсимптомних пацієнтів
• Зауважують на форми ішемії без обструкції — ANOCA та INOCA, які потребують окремого діагностичного підходу з використанням функціональних та провокаційних тестів

3. Американські рекомендації AHA/ACC 2023

В AHA/ACC 2023 додають важливі аспекти³:

• Акцентують на ролі соціальних детермінант здоров’я (економічний стан, доступ до медицини)
• Оцінювання ризику за допомогою валідованих моделей ризику, наприклад Duke Treadmill Score

У всіх протоколах наголошують на важливості ранньої діагностики з індивідуальним підходом, заснованим на доступних інструментах. Серед рекомендованих методів — ЕКГ, стрес-тест і КТ-ангіографія, які мають однаково високу діагностичну цінність^2–4.

Лікування стабільної ІХС

Лікування стабільної ІХС базується на двох основних підходах: модифікації способу життя і медикаментозній терапії^2–4.

До принципів модифікації способу життя належать^2–4:

Медикаментозна терапія

1. Рекомендації українського клінічного протоколу

Терапія першої лінії⁴:

• Бета-блокатори як основа терапії
• Нітрати для купірування нападів стенокардії
• Статини для досягнення ЛПНЩ <1,8 ммоль/л
• Інгібітори АПФ або блокатори рецепторів ангіотензину II у пацієнтів із супутньою гіпертензією чи серцевою недостатністю

Терапія другої лінії⁴:

• Для пацієнтів із недостатнім контролем симптомів додають антагоністи кальцію
• Ранолазин або триметазидин як додаткові засоби для зменшення симптомів у рефрактерних випадках

2. Європейські рекомендації ESC 2024

Основні принципи²:

• Бета-блокатори та/або блокатори кальцієвих каналів — терапія першої лінії залежно від толерантності пацієнта
• У разі недостатньої ефективності додають ранолазин або івабрадин
• Ранолазин рекомендований для зменшення симптомів стенокардії як альтернатива нітратам
• Івабрадин, нікорандил або алернінол — для контролю симптомів у пацієнтів із рефрактерною стенокардією при непереносимості стандартної терапії

3. Американські рекомендації AHA/ACC 2023

Принципи терапії першої лінії³:

• Бета-блокатори при перенесеному інфаркті міокарда або зниженій фракції викиду (<50%)
• Альтернатива: блокатори кальцію (наприклад, амлодипін) у пацієнтів без інфаркту в анамнезі
• Інгібітори натрій-глюкозного котранспортера 2 (SGLT2) при супутньому діабеті або серцевій недостатності

Терапія другої лінії³:

• Ранолазин рекомендований пацієнтам із рефрактерною стенокардією. Його ефект зумовлений впливом на метаболізм клітин міокарда, що покращує толерантність до фізичних навантажень
• Додають при непереносимості або неефективності інших засобів

Модифікація способу життя залишається базовою для всіх рекомендацій, а медикаментозну терапію індивідуалізують залежно від стану пацієнта. Ранолазин є важливим засобом другої лінії для контролю симптомів, коли стандартна терапія виявляється недостатньо ефективною або погано переноситься^2–4.

Коли скеровувати пацієнта до кардіолога

Основні показання включають^2–4:

Вчасне скерування до кардіолога дає змогу якомога скоріше визначити дальшу тактику лікування, знизити ризик ускладнень і покращити прогноз^2–4.

Основні тези

^{ACC (American College of Cardiology) — Американський коледж кардіології
AHA (American Heart Association) — Американська асоціація серця
ANOCA (Angina with No Obstructive Coronary Arteries) — стенокардія без обструктивних уражень коронарних артерій
ESC (European Society of Cardiology) — Європейське товариство кардіологів
INOCA (Ischemia with No Obstructive Coronary Arteries) – ішемія без обструктивних уражень коронарних артерій
SCORE2 (Systematic Coronary Risk Estimation 2) — шкала оцінювання серцевою-судинного ризику
АПФ — ангіотензинперетворювальний фермент
АТ — артеріальний тиск
ЕКГ — електрокардіографія
ЕхоКГ — ехокардіографія
ІМТ — індекс маси тіла
ІХС — ішемічна хвороба серця
КТ — комп'ютерна томографія
ЛПНЩ — ліпопротеїни низької щільності}