Кашель є важливим захисним рефлексом, що запобігає потраплянню сторонніх речовин у дихальні шляхи та сприяє їх очищенню¹. Також він є однією з найпоширеніших скарг пацієнтів при зверненні до лікарів первинної ланки². Хронічний, затяжний кашель турбує приблизно 10% дорослого населення і часто супроводжується нетриманням сечі, непритомністю при кашлі та дисфонією. Це може спричинити виникнення соціальної ізоляції, депресії та труднощів у стосунках¹.

Пропонуємо ознайомитись із ключовими аспектами хронічного кашлю та методами лікування, що допоможуть покращити самопочуття пацієнтів.

Особливості хронічного кашлю

Хронічний кашель — це кашель, що триває понад 8 тижнів у дорослих і понад 4 тижні в дітей. Важливо також ураховувати, що в деяких пацієнтів кашель може бути постійним, а в інших — рецидивуючим. Це може ускладнювати встановлення діагнозу, який базується тільки на тривалості¹.

Хронічний кашель може бути спричинений подразненням кашльових рецепторів, які знаходяться в різних органах, не тільки легеневій тканині. Він може виникати внаслідок прийому деяких ліків, наприклад інгібіторів АПФ, а також гастроезофагеальної рефлюксної хвороби³.

У більшості пацієнтів хронічний кашель має сухий або мінімально продуктивний характер. У разі виділення значної кількості мокротиння первинною причиною хронічного кашлю, найімовірніше, є одне з перелічених нижче захворювань легень²:

Клінічне оцінювання хронічного кашлю

Щоб установити правильний діагноз, пов’язаний із хронічним кашлем, варто дотримуватись певних рекомендацій²:

Лікування хронічного кашлю

Лікування хронічного кашлю потрібно розпочинати з відмови пацієнта від куріння та з уникання подразників і шкідливих агентів навколишнього середовища⁵. Також пацієнтам із хронічним кашлем рекомендовано немедикаментозні методи лікування, такі як фізіотерапія⁶. 

Для успішного медикаментозного лікування хронічного кашлю варто насамперед дізнатися його причину³. Лікування конкретного діагнозу забезпечить кращий результат, ніж застосування засобів, що просто пригнічують кашель⁷. Але якщо причини хронічного кашлю не можна визначити, а пробне лікування є неефективним, пацієнт, імовірно, має ідіопатичний кашель³. У таких випадках можливе застосування нейромодуляторів кашлю — прегабаліну, габапентину та опіоїдних лікарських засобів, які можуть зменшити тяжкість кашлю¹.

Для розрідження мокротиння та полегшення його екскреції можна застосовувати муколітичні засоби, такі як ацетилцистеїн, карбоцистеїн, ердостеїн, фудостеїн, дорназа альфа, тимозин β4⁸.

Основні тези

_{ХОЗЛ — хронічне обструктивне захворювання легень}