Персоналізований підхід до ведення пацієнта з МАЖХП
На сьогодні немає терапії, офіційно схваленої для лікування метаболічно асоційованої жирової хвороби печінки (МАЖХП), а ключовими залишаються нефармакологічні методи.
Водночас деякі лікарські засоби, що застосовують у терапії коморбідних станів, можуть позитивно вплинути на перебіг МАЖХП1. Обговорюємо, як їх застосування може покращити прогноз пацієнтів та як вибрати терапію, спираючись на результати клінічних досліджень.
Мета терапії МАЖХП та як її досягти
Лікування МАЖХП потребує мультидисциплінарного підходу з огляду на високу коморбідність пацієнтів.
Обов’язковою є модифікація факторів ризику серцево-судинних захворювань і коригування супутніх станів, таких як артеріальна гіпертензія, дисліпідемія та цукровий діабет1,2.
Нормалізація маси тіла є ключовою в терапії МАЖХП1,2
Пацієнтам із зайвою вагою або ожирінням рекомендовано знизити масу тіла на 5–7% зі швидкістю 0,5–1,0 кг на тиждень шляхом модифікації способу життя2.
Якщо рівень АЛТ у сироватці крові не нормалізується на фоні досягнення початкової мети зменшення ваги, можна розглянути подальше зниження маси тіла2.
Також рекомендовано обмежити споживання алкоголю до 14 порцій на тиждень для чоловіків і 7 порцій для жінок, із розрахунку, що одна стандартна порція містить 14 грамів чистого алкоголю2,3.
Фармакологічна терапія для зниження ваги у складі комплексного лікування МАЖХП показана пацієнтам, які не досягають цієї мети за допомогою дієти та фізичних вправ. Її зазвичай призначають при метаболічно асоційованому стеатогепатиті зі стадією фіброзу ≥F22.
Доцільно застосовувати аналогічні дозування семаглутиду та ліраглутиду, що і при лікуванні ожиріння, з поступовим титруванням дози до досягнення зниження маси тіла на 7–10%.
За відсутності супутнього ЦД рекомендовано призначення вітаміну Е в дозі 800 міжнародних одиниць щодня. Проте варто уникати його призначення в чоловіків із сімейним анамнезом раку передміхурової залози або високим ризиком його розвитку2.
Медикаментозне коригування МАЖХП
Призначення гепатопротекторів також є доцільним як частина комплексного підходу до терапії МАЖХП. На користь їх застосування свідчать результати дослідження професора Бабака О.Я. та співавторів, які вивчали ефективність застосування гепатопротектора Антраль® у складі комплексної терапії МАЖХП. У пацієнтів відмічали зменшення чи повне зникнення астеновегетативного, диспепсичного та абдомінально-больового синдрому, а також зниження індексу маси тіла через втрату вісцерального жиру4.
Також під час оцінювання об’єктивних показників було доведено регрес стеатозу та зменшення розмірів печінки при ультразвуковому дослідженні, зниження рівня АСТ, ГГТ, глюкози натще, загального холестерину, ЛПНЩ і тригліцеридів. Ці результати свідчать про цитопротекторну, мембраностабілізувальну та репаративну дію Антраль®4.
У дослідженні професора Харченко Н.В. та співавторів також продемонстровано зниження рівня стеатозу печінки на фоні застосування Антраль® у пацієнтів із жировою дистрофією печінки, за даними тесту Фібромакс і результатами ультразвукового дослідження5.
Урбанович А.М. та співавтори у дослідженні підтвердили позитивні ефекти Антраль® у терапії пацієнтів із МАЖХП і ЦД 2 типу, оскільки відзначали зниження інсулінорезистентності, зокрема рівня глікованого гемоглобіну, в таких пацієнтів6.
Отже найбільше значення для пацієнтів із МАЖХП мають нормалізація ваги та обмеження споживання алкоголю. Проте фармакотерапію розглядають у зв’язку з мультидисциплінарним підходом, що може вагомо покращити результати лікування.
АЛТ — аланінамінотрансфераза
АСТ — аспартатамінотрансфераза
ГГТ — гамма-глутамінтранспептидаза
ЛПНЩ — ліпопротеїди низької щільності
МАЖХП — метаболічно асоційована жирова хвороба печінки
ЦД — цукровий діабет
