Роль антисептиків у лікуванні хронічних ран

12 травня 2026

13 хв

Формування біоплівок є важливим чинником хронізації ранового процесу та неефективності терапії. Оглядаємо дослідження і рекомендації щодо антисептичного лікування

Зацікавилися?

Цей матеріал призначений для працівників медичної сфери. Авторизуйтеся, будь ласка, щоб вивчати далі. Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про лікарські засоби, а також іншу професійну спеціалізовану медичну інформацію, яка призначена виключно для лікарів та медичних установ. У разі, якщо Ви не є лікарем чи працівником медичної установи, АТ «Фармак» не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті самостійного використання інформації з цього розділу сайту. Ви робите це самостійно і усвідомлено, розуміючи, що застосування лікарських засобів можливе тільки за призначенням лікаря та після попередньої консультації з ним, а самолікування може завдати шкоди Вашому здоров’ю.

Авторизуйтесь, будь ласка, щоб отримати доступ до професійної інформації. Цим ви підтверджуєте, що є лікарем/працівником медичної установи.

Роль антисептиків у лікуванні хронічних ран

Статті Травматологія Профілактика Посттравматична ранева інфекція, не класифікована в інших рубриках

12 травня 2026

13 хв

Лікування хронічних ран досі залишається значним викликом для медичних фахівців.

За оцінками, хронічні рани спостерігають приблизно в 1,5% населення¹

У догляді за ранами надзвичайно важливим є комплексне місцеве лікування

Воно передбачає застосування антисептичних засобів як ключового елемента терапевтичного процесу, а також спеціалізованих пов’язок¹.

Відповідно до сучасних рекомендацій Польського товариства лікування ран і Німецького консенсусу щодо антисептики ран доцільно застосовувати обмежений перелік антисептиків, а саме: октенідин, полігексанід, повідон-йод, гіпохлорит натрію та наносрібло¹

Показання та вимоги до застосування антисептиків

Показаннями до застосування антисептиків для профілактики та лікування ранової інфекції є²:

Профілактика інфекції гострих ран — травматичних, укусів і вогнепальних ран
Профілактика післяопераційних ранових інфекцій, зокрема інфекцій у ділянці хірургічного втручання, за наявності високого ризику інфікування — наприклад, при травматичних і контамінованих ранах
Лікування клінічно маніфестних ранових інфекцій із наявними ознаками і симптомами локального або поширеного інфекційного процесу — наприклад, критично колонізовані рани
Деколонізація ран, колонізованих мультирезистентними бактеріями
Підготовка рани — як самостійно, так і в поєднанні з хірургічним, гострим або консервативно-гострим дебридментом чи очищенням хронічних ран — у рамках підходу, орієнтованого на контроль біоплівки

До того ж антисептик має діяти на широкий спектр патогенних мікроорганізмів, тобто мати неспецифічний (мультитаргетний) механізм дії².

Для лікування хронічних ран важливою вимогою є здатність антисептика проникати через біоплівки

Адже результати дослідження свідчать про їх значну поширеність^2,3.

Було проведено систематичний огляд і метааналіз, який узагальнив усі доступні in vivo дослідження щодо виявлення біоплівок у хронічних ранах, що не загоюються

За його результатами біоплівки виявляли в 78% таких ран, а в окремих дослідженнях цей показник становив від 60% до 100%³

Ефективність антисептиків проти біоплівок

Біоплівки у хронічних ранах характеризуються високою толерантністю до антибіотиків і антисептиків, тому ключову роль у їх контролі відіграють дебридмент і регулярна зміна пов’язок. Це дає змогу видалити бактерії, некротичні тканини і біоплівку. Після дебридменту виникає «вікно можливостей», коли біоплівка стає чутливішою до місцевих антисептиків².

Антисептики можуть доповнювати ефект дебридменту, сповільнюючи повторне формування біоплівки, знижуючи ризик інфекції та потребу в антибіотиках².

Було проведено дослідження чутливості клінічних мультирезистентних штамів P. aeruginosa до різних антисептиків, а також їхнього впливу на формування і руйнування біоплівок⁴

У результаті встановлено, що найвищі значення бактеріостатичного індексу антисептичної активності мали:

0,1% октенідину
10% повідон-йоду
0,1% декаметоксину
0,1% полігексаніду⁴

Найсильніший вплив на незрілі біоплівки мав октенідин, який зменшував їх утворення на 28,5% (p < 0,0001). Наступними за ефективністю були декаметоксин і полігексанід⁴.

_{Вплив суббактеріостатичних концентрацій антисептиків (1/2 MIC) на незрілі біоплівки мультирезистентними штамами P. aeruginosa⁴}

Щодо зрілих біоплівок було виявлено, що мінімальна інгібувальна концентрація (МІК) повідон-йоду і бактеріостатичні концентрації більшості антисептиків стимулювали розвиток зрілої біоплівки.

На противагу їм бактеріостатична концентрація октенідину забезпечувала ерадикацію зрілих біоплівок на 4,7% (p <0,001) порівняно з контролем⁴

Октенідин має широкий спектр антимікробної дії щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій, грибів, а також метицилін-резистентного Staphylococcus aureus

Клінічними дослідженнями підтверджено антимікробну ефективність антисептика при лікуванні хронічних ран⁵

Основні тези

Для лікування хронічних ран важливою вимогою є здатність антисептика проникати через біоплівки. Адже результати дослідження свідчать про їх значну поширеність²

Найсильніший вплив на незрілі біоплівки мав октенідин, який зменшував їх утворення на 28,5% (p <0,0001)⁴

Бактеріостатична концентрація октенідину забезпечувала ерадикацію зрілих біоплівок на 4,7% (p <0,001) порівняно з контролем⁴

Клінічними дослідженнями підтверджено антимікробну ефективність октенідину при лікуванні хронічних ран⁵

Октінія 50 мл

Застосовується для неодноразової обмеженої в часі обробки слизових оболонок та навколишньої шкіри перед діагностичними та хірургічними процедурами в аногенітальній ділянці: піхви, вульви, головки статевого члена, перед катетеризацією сечового міхура

Октінія 30 мл

_{МІК — мінімальна інгібуюча концентрація}

Джерела

Реклама лікарського засобу. Інформаційний матеріал для розміщення у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також для розповсюдження на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.

РП UA/21104/01/01. Наказ МОЗ України 15.01.2026 № 50.