Терапія поведінкових розладів унаслідок ЧМТ
Як визначитися з тактикою лікування поведінкових розладів, спричинених черепно-мозковою травмою з огляду на відсутність стандартизованого підходу, аналізуємо у статті


Терапія поведінкових розладів унаслідок ЧМТ
Ажитацію та агресію спостерігають у 70% пацієнтів на етапі реабілітації після черепно-мозкової травми (ЧМТ)1.
Ситуація ускладнюється відсутністю стандартизованого підходу до лікування цих розладів2. Аналізуємо, на що спиратися під час вибору терапевтичної тактики.
Механізм виникнення розладів поведінки після ЧМТ
Порушення внаслідок ЧМТ метаболізму нейромедіаторів, зокрема дофаміну та норадреналіну, може спричиняти агресивну поведінку, імпульсивність, ворожість та інші психотичні симптоми2.
Характер і тяжкість порушень, що виникають через ЧМТ, також залежать від інших факторів, серед яких2:
Тривале застосування психоактивних речовин
Посттравматична амнезія, дезорієнтація, застосування протисудомних лікарських засобів (ЛЗ)
Розлади особистості та психічні захворювання в анамнезі
Локалізація травми також має значення3:
Скронево-лімбічна зона — ураження ділянки корелюють із агресивною поведінкою та епілепсією
Підкіркові ушкодження стовбура мозку — призводять до зниження пильності та сплутаності свідомості
Лобна частка — ураження цієї зони призводять до розгальмування, агресії, емоційної лабільності та змін особистості
Поведінкові розлади, такі як агресія та ажитація, потенційно шкодять пацієнтам і їхнім опікунам. Це ускладнює лікувальний процес, потребує введення обмежувальних заходів, збільшує ризик госпіталізації, гальмує реабілітацію та перешкоджає відновленню самостійності пацієнта1.
Попри поширеність випадків поведінкових порушень, спричинених ЧМТ, стандартизованого підходу до їх лікування немає2. Відтак усунення дисбалансу нейромедіаторів у корі головного мозку та лімбічних областях може бути дієвою мішенню для фармакотерапії поведінкових розладів2.
Загальні принципи терапії поведінкових наслідків ЧМТ
Лікування пацієнтів із ЧМТ і поведінковими симптомами має бути зосереджено на терапії супутніх психічних розладів, а також подальшому усуненні симптомів, безпосередньо пов’язаних із ЧМТ3.
Основні принципи лікування поведінкових розладів
Терапію варто розпочинати з нефармакологічних методів, таких як психотерапія1
Вибір фармакотерапії має визначатися провідними симптомами3
Терапію депресії та біполярного розладу треба проводити згідно зі стандартними протоколами3
Особливу увагу приділяти ймовірним побічним ефектам терапії, оскільки пацієнти з ЧМТ можуть бути вразливішими до них3
Не рекомендовано застосовувати бензодіазепіни та антипсихотики 1-го покоління, оскільки вони можуть перешкоджати неврологічному відновленню1
Актуальною є профілактика поліпрагмазії, особливо в пацієнтів із високим ризиком суїциду3
Вибір терапії
Для лікування нейроповедінкових наслідків ЧМТ застосовують антидепресанти, протисудомні, антипсихотичні ЛЗ і бета-блоктатори1,3. Однак є досить обмежена кількість досліджень, в яких оцінюють ефективність фармакотерапії ажитаційної поведінки2.
ЛЗ, які показали потенційну користь у зменшенні збудження, гніву чи дратівливості, є пропранолол, метилфенідат, вальпроєва кислота та оланзапін2.
Проте під час вибору терапії треба враховувати певні обмеження, що включають такі аспекти:
1. Бета-блокатори (пропранолол)
- Зменшують інтенсивність епізодів агресивності, але не змінюють частоти їх виникнення4
- Можуть спричиняти побічні ефекти, такі як гіпотензія, брадикардія та еректильна дисфункція4,5
2. Протисудомні засоби
- Негативно позначаються на когнітивних та рухових функціях4
- Вальпроєву кислоту застосовують у терапії посттравматичної ажитації, хоча докази її ефективності є обмеженими2
3. Бензодіазепіни
- Застосування цієї групи ЛЗ значною мірою витіснено іншими засобами з огляду на негативний вплив бензодіазепінів на збудження, мислення та пам’ять3
4. Антипсихотичні засоби
- Переважний варіант лікування таких симптомів, як ажитація та агресивність2
- Під час вибору конкретного антипсихотика варто оцінити співвідношення користі та ризику, враховувати можливі побічні ефекти, включно з екстрапірамідними симптомами та серцево-судинним ускладненнями4
Докладно про профіль безпеки та зменшення негативного впливу антипсихотичної терапії читайте тут.

Аналізуємо, чи можна досягти балансу між ефективністю, безпекою та комплаєнсом у терапії психічних захворювань
Ефективність нейролептиків у контролі поведінкових розладів
Зниження агресивності та збудження, а також поліпшення сну в пацієнтів після ЧМТ є пріоритетними для їх відновлення та реінтеграції в суспільство. Оланзапін є одним із небагатьох ЛЗ, чия ефективність для цієї групи пацієнтів підтверджена дослідженнями1,6.
Оланзапін діє патогенетично, оскільки впливає на дофамінові рецептори, що сприяє усуненню дисбалансу нейромедіаторів, відповідальних за контроль збудження та агресивної поведінки в пацієнтів із ЧМТ7.
Серед атипових нейролептиків саме оланзапін показав ефективність у лікуванні поведінкових розладів після ЧМТ1,7. Це підтверджено у дослідженні Maturana W. та співавторів, які оцінювали вплив оланзапіну на рівень тривоги, дратівливості та агресії в пацієнтів із ЧМТ в анамнезі. Результатами дослідження підтверджено, що оланзапін значно зменшує дратівливість та прояви безсоння за короткий термін — уже між першим і третім тижнями лікування1,6.
Підтвердженими є і протитривожні властивості оланзапіну. У дослідженні Pollack M.H. та співавторів продемонстровано, що додавання оланзапіну до схеми терапії рефрактерного генералізованого тривожного розладу збільшує частку пацієнтів із позитивною відповіддю на лікування8.
Тож наведені дані свідчать, що застосування оланзапіну може покращити якість життя пацієнтів, зменшити рівень агресії та ажитації, а також сприяти кращим сну та загальному емоційному стану6-8.
Основні тези
На сьогодні немає стандартизованого підходу до лікування поведінкових розладів, спричинених ЧМТ2
Усунення дисбалансу нейромедіаторів у корі головного мозку та лімбічних областях, спричиненого ЧМТ, може бути ефективним підходом для фармакотерапії поведінкових розладів2
Вибір терапевтичної тактики має визначатись провідними симптомами3
Антипсихотичні засоби — переважний варіант терапії таких симптомів, як ажитація та агресивність2
Серед атипових нейролептиків саме оланзапін показав ефективність у лікуванні поведінкових розладів після ЧМТ1,6
Оланзапін значно зменшує дратівливість і прояви безсоння в пацієнтів із ЧМТ в анамнезі за короткий термін — вже між першим і третім тижнями лікування1,6
Лікування шизофренії, маніакальних епізодів помірного і тяжкого ступеня та профілактика повторних нападів при біполярних розладах
Лікування шизофренії, маніакальних епізодів помірного і тяжкого ступеня та профілактика повторних нападів при біполярних розладах
ЛЗ — лікарський засіб
ЧМТ — черепно-мозкова травма
- Williamson D., Frenette A.J., Burry L.D. et al. Pharmacological interventions for agitated behaviours in patients with traumatic brain injury: a systematic review. BMJ Open. 2019 Jul 9; 9(7):e029604. DOI: 10.1136/bmjopen-2019-029604
- Kalra I.D., Watanabe T.K. Enhancing Management of Agitation after Traumatic Brain Injury: Psychiatric Perspectives and Quantitative Assessments. 2023:177--185.
- Robert S. Traumatic brain injury and mood disorders. Ment Health Clin. 2020 Nov 5; 10(6):335-345. DOI: 10.9740/mhc.2020.11.335
- Plantier D., Luauté J., SOFMER group. Drugs for behavior disorders after traumatic brain injury: Systematic review and expert consensus leading to French recommendations for good practice. Ann Phys Rehabil Med. 2016 Feb; 59(1):42-57. DOI: 10.1016/j.rehab.2015.10.003
- Sulastri R.A., Hadi A.R., Pintaningrum Y. Beta-blocker treatment options and risk of erectile dysfunction: A systematic review and meta-analysis. Journal of Hypertension. 2022 May; 40(2):e11. DOI: 10.1097/01.hjh.0000833056.16043.8a
- Maturana W.R, Maturana R.R. Control de la agresividad con olanzapina en pacientes post tec / Aggressiveness control using olanzapine in post tbi patients Cienc Trab. 2009; 31:22-4.
- Kolli P., Kelley G., Rosales M. et al. Olanzapine Pharmacokinetics: A Clinical Review of Current Insights and Remaining Questions. Pharmgenomics Pers Med. 2023; 16:1097-1108. DOI: https://doi.org/10.2147/PGPM.S391401
- Pollack M.H., Simon N.M., Zalta A.K. et al. Olanzapine augmentation of fluoxetine for refractory generalized anxiety disorder: a placebo controlled study. Biol Psychiatry. 2006 Feb 1; 59(3):2115. DOI: 10.1016/j.biopsych.2005.07.005