Ажитацію та агресію спостерігають у 70% пацієнтів на етапі реабілітації після черепно-мозкової травми (ЧМТ)¹.

Ситуація ускладнюється відсутністю стандартизованого підходу до лікування цих розладів². Аналізуємо, на що спиратися під час вибору терапевтичної тактики.

Механізм виникнення розладів поведінки після ЧМТ

Порушення внаслідок ЧМТ метаболізму нейромедіаторів, зокрема дофаміну та норадреналіну, може спричиняти агресивну поведінку, імпульсивність, ворожість та інші психотичні симптоми².

Характер і тяжкість порушень, що виникають через ЧМТ, також залежать від інших факторів, серед яких²:

Локалізація травми також має значення³:

Поведінкові розлади, такі як агресія та ажитація, потенційно шкодять пацієнтам і їхнім опікунам. Це ускладнює лікувальний процес, потребує введення обмежувальних заходів, збільшує ризик госпіталізації, гальмує реабілітацію та перешкоджає відновленню самостійності пацієнта¹.

Загальні принципи терапії поведінкових наслідків ЧМТ

Лікування пацієнтів із ЧМТ і поведінковими симптомами має бути зосереджено на терапії супутніх психічних розладів, а також подальшому усуненні симптомів, безпосередньо пов’язаних із ЧМТ³.

Основні принципи лікування поведінкових розладів

Вибір терапії

Для лікування нейроповедінкових наслідків ЧМТ застосовують антидепресанти, протисудомні, антипсихотичні ЛЗ і бета-блоктатори^1,3. Однак є досить обмежена кількість досліджень, в яких оцінюють ефективність фармакотерапії ажитаційної поведінки².

Проте під час вибору терапії треба враховувати певні обмеження, що включають такі аспекти:

Докладно про профіль безпеки та зменшення негативного впливу антипсихотичної терапії читайте тут.

Ефективність нейролептиків у контролі поведінкових розладів

Зниження агресивності та збудження, а також поліпшення сну в пацієнтів після ЧМТ є пріоритетними для їх відновлення та реінтеграції в суспільство. Оланзапін є одним із небагатьох ЛЗ, чия ефективність для цієї групи пацієнтів підтверджена дослідженнями^1,6.

Оланзапін діє патогенетично, оскільки впливає на дофамінові рецептори, що сприяє усуненню дисбалансу нейромедіаторів, відповідальних за контроль збудження та агресивної поведінки в пацієнтів із ЧМТ⁷.

Серед атипових нейролептиків саме оланзапін показав ефективність у лікуванні поведінкових розладів після ЧМТ^1,7. Це підтверджено у дослідженні Maturana W. та співавторів, які оцінювали вплив оланзапіну на рівень тривоги, дратівливості та агресії в пацієнтів із ЧМТ в анамнезі. Результатами дослідження підтверджено, що оланзапін значно зменшує дратівливість та прояви безсоння за короткий термін — уже між першим і третім тижнями лікування^1,6.

Підтвердженими є і протитривожні властивості оланзапіну. У дослідженні Pollack M.H. та співавторів продемонстровано, що додавання оланзапіну до схеми терапії рефрактерного генералізованого тривожного розладу збільшує частку пацієнтів із позитивною відповіддю на лікування⁸.

Основні тези

_{ЛЗ — лікарський засіб}

_{ЧМТ — черепно-мозкова травма}