Що складнішою стає комбінація, то вищою є ймовірність небажаних реакцій та інших медикаментозно пов’язаних ускладнень¹.

Однак на практиці правильно оцінюють лише приблизно третину потенційних взаємодій².

При цьому проблема не зводиться лише до індивідуальної уважності чи клінічного досвіду. Значна частина труднощів пов’язана з самою системою оцінювання взаємодій².

У результаті кожне нове призначення може змінювати профіль безпеки терапії та ускладнювати контроль ризиків³. 

Ваш досвід перевірки взаємодій ЛЗ

На практиці підходи до перевірки взаємодій можуть суттєво відрізнятися — від інструкцій для ЛЗ і спеціалізованих баз даних до консультацій з колегами або використання цифрових інструментів.

Для створення більш зручних і клінічно релевантних інструментів перевірки взаємодій ЛЗ, адаптованих до української практики, важливо спиратися на реальний клінічний досвід. 

Запрошуємо вас поділитися своїм досвідом:

Масштаб проблеми: чому поліфармація потребує більшої уваги

Традиційно її розглядають як фактор ризику небажаних подій, проте на практиці комбінована терапія часто є клінічно обґрунтованою, зокрема, у пацієнтів із мультиморбідністю¹.

Раціональна передбачає обґрунтоване застосування кожного ЛЗ із оцінюванням ефективності, безпеки та потенційних ризиків терапії^3,5.

Небажані реакції, пов’язані з ЛЗ (ADE), є найпоширенішим типом несприятливих подій у госпіталізованих пацієнтів і асоційовані з подовженням госпіталізації та двократним підвищенням смертності⁶.

Коли ризик неврахованих взаємодій найвищий

Найбільша частка запобіжної медикаментозної шкоди пов’язана з етапом призначення терапії та подальшим моніторингом⁷.

Це ускладнює оцінювання сумарного профілю безпеки та своєчасне виявлення ризиків³. 

Окремою зоною ризику залишаються переходи між етапами медичної допомоги: 

Саме в ці моменти найчастіше виникають розбіжності у призначеннях чи дублювання терапії⁷.

У країнах із низьким і середнім рівнем доходу поширеність запобіжної медикаментозної шкоди майже вдвічі вища, ніж у країнах із високим рівнем доходу⁷.

Чому оцінювання взаємодій ЛЗ залишається складним

Клінічно значущі взаємодії ЛЗ не завжди вдається коректно оцінити навіть за наявності спеціалізованих джерел інформації.

Доказова база

Тобто проблема не зводиться лише до індивідуальної уважності чи клінічного досвіду. Значна частина труднощів пов’язана із самою системою оцінювання взаємодій ЛЗ².

Серед ключових причин²:

Обмеження підходів до оцінювання взаємодій ЛЗ

Для нових ЛЗ обсяг даних щодо потенційних взаємодій і профілю безпеки може бути обмеженим, а в окремих випадках інформація про взаємодії взагалі відсутня⁸.

Додаткові труднощі пов’язані з клінічною інтерпретацією взаємодій. Оцінювання потенційного ризику потребує індивідуального підходу з урахуванням:

• Коморбідності
• Функції органів
• Дозування
• Тривалості терапії та супутніх призначень⁶

Вони можуть маскуватися під симптоми основного захворювання або проявлятися лише лабораторними змінами, що ускладнює своєчасну діагностику⁶.

Зі збільшенням кількості призначень складність оцінювання взаємодій також суттєво зростає. 

До того ж в інформаційних базах можуть по-різному трактувати клінічну значущість одних і тих самих взаємодій, через що оцінка ризику не завжди є однозначною⁸.

Ситуацію додатково ускладнює постійне оновлення даних про нові комбінації, а зі збільшенням кількості ЛЗ покладатися лише на пам’ять для виявлення потенційних взаємодій стає дедалі менш реалістичним⁹.

Тому зростає потреба в інструментах, здатних оцінювати комплексні та множинні взаємодії в реальних клінічних сценаріях^8,9.

Як попередити нераціональну поліфармацію

Профілактика нераціональної поліфармації потребує системної оцінки терапії з використанням додаткових інструментів підтримки клінічних рішень⁵.

Знизити ризик потенційно небезпечних комбінацій допомагають такі підходи⁵:

Основні тези

_{ADE (Adverse Drug Events) — небажані події, пов’язані з лікарськими засобами}

_{ВООЗ — Всесвітня організація охорони здоров’я}

_{ЛЗ — лікарський засіб}