При виборі стратегії лікування завданням лікаря є врахування всіх патогенетичних механізмів, що обумовлюють виникнення та прогресування хвороби. Коректний підбір лікарських засобів має ключове значення для ефективного лікування та покращення якості життя пацієнта, а терапія, що вирішує кілька завдань одночасно, стає перевагою в сучасній медицині, алергології зокрема.
Рупатадин як приклад такого підходу має нові можливості в лікуванні астми, оскільки впливає на її патогенез. Тому поговоримо про його потенціал докладніше.
У чому відмінність рупатадину
Рупатадин, на відміну від інших антигістамінних лікарських засобів 2-го покоління, може не лише блокувати Н1-гістамінові рецептори, а й рецептори до PAF — фактора активації тромбоцитів. За висновками дослідження Shamizadeh S. та співавторів, рупатадин проявляє конкурентоспроможний антагонізм щодо PAF уже в субмікромолярному діапазоні in vitro в моделях для оцінювання агрегації тромбоцитів. За допомогою цих моделей продемонстровано, що активність рупатадину проти PAF значно вища, ніж у таких антигістамінних засобів, як лоратадин, кетотифен, мепірамін, цетиризин і терфенадин1.
Роль тромбоцитів у патогенезі астми
Зв’язок тромбоцитів із патогенезом алергічних захворювань, як-от алергічна астма, відомий давно. Проте розуміння механізмів, що лежать в основі цього зв’язку, постійно розширюється. Як зазначено в огляді Turkalj М. та Banic І. щодо ролі тромбоцитів у алергічному запаленні, в пацієнтів із алергічною астмою спостерігають зниження кількості тромбоцитів і підвищення рівня PAF після контакту з алергеном. Відомо, що тромбоцити виявляють поза судинами в дихальних шляхах, а їх продукти — у бронхоальвеолярних змивах пацієнтів із астмою2.
Тромбоцити відіграють важливу роль у формуванні алергічних захворювань, зокрема, через їх вплив на запалення, особливо таке, що опосередковано активацією тромбоцитарного білка IL-33. Отже, тромбоцити можуть спричинити виникнення астми, стійкої до стероїдів, і впливати на формування фенотипів, що призводять до незворотного ремоделювання дихальних шляхів2.
Чому надважливо контролювати PAF
У пацієнтів із астмою рівні PAF зростають, що призводить до розвитку бронхоспазму, збільшення судинної проникності, набряку слизової оболонки бронхів та хемотаксису еозинофілів. Це зі свого боку спричиняє різке запалення дихальних шляхів, що зумовлює виникнення астматичних симптомів3.
В огляді Pałgan K. та співавторів зазначено, що PAF належить до групи факторів, які підвищують гіперреактивність бронхіального дерева, а його синтез посилюється в клітинах запалення під впливом інгаляційних алергенів4.
До того ж PAF сприяє збільшенню продукування слизу епітеліальною структурою бронхів і підвищує проникність кровоносних судин легень. Уважають, що при бронхіальній астмі PAF може як безпосередньо, так і опосередковано спричиняти обструкцію бронхів через активацію алергічного запалення. Тож PAF розглядають як один із ключових факторів, що призводить до недостатнього контролю над бронхіальною астмою4.
Біологічні властивості PAF4
У дослідженні Pałgan K. та співавтори виявили, що застосування блокаторів рецепторів PAF усуває бронхоконстрикторний ефект цього фактора4. Як було зазначено вище, саме рупатадин має здатність блокувати рецептори до PAF1, що може сприяти кращому контролю над бронхіальною астмою.
PAF — фактор активації тромбоцитів — є одним із ключових чинників, що асоціюють із недостатнім контролем над бронхіальною астмою4
У пацієнтів із астмою рівні PAF зростають, що спричиняє різке запалення дихальних шляхів та призводить до виникнення астматичних симптомів3
Рупатадин — неседативний антигістамінний засіб, єдиний серед лікарських засобів 2-го покоління, що може блокувати рецептори до PAF1
Рупатадин діє одразу на кілька ланок патогенезу астми, включно з PAF і Н1-рецепторами та зменшує бронхоконстрикторний ефект цих медіаторів1,4
Бліс®
Симптоматичне лікування алергічного риніту (включаючи персистуючий алергічний риніт) і кропив’янки у дітей віком від 2 до 11 років
Абревіатури
IL — інтерлейкін
PAF — фактор активації тромбоцитів
PAF-AH — ацетилгідролаза фактора активації тромбоцитів
PAFR — рецептор фактора активації тромбоцитів
- Shamizadeh S., Brockow K., Ring J. Rupatadine: eficacy and safety of a non-sedating antihistamine with PAF-antagonist effects. Allergo J Int. 2014; 23:87-95. DOI: 10.1007/s40629-014-0011-7
- Turkalj M. and Banic I. The Role of Platelets in Allergic Inflammation and Asthma. Asthma, IntechOpen, Rijeka, 2019, editor Celso Pereira, chapter 5. Available at: https://www.intechopen.com/chapters/66128 (Last access: 02.01.2024).
- Ashraf M.A., Nookala V. Biochemistry of Platelet Activating Factor. [Updated 2023 Apr 10]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. 2023 Jan. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK557392/ (Last access: 03.01.2024).
- Pałgan K., Bartuzi Z. Platelet activating factor in allergies. International journal of immunopathology and pharmacology. 2015; 28(4):584–589. DOI: https://doi.org/10.1177/0394632015600598
Реклама лікарського засобу. Інформаційний матеріал призначений виключно для медичних установ та лікарів.РП № UA/17819/01/01. Наказ МОЗ України 21.08.2024 № 1470.
УКР/ПРОМО/03/2024/БЛС/РНВЕБ/001