Великий депресивний розлад (ВДР) є поширеним психічним захворюванням, на яке страждає майже 5% дорослого населення у світі¹. У разі призначення пацієнтам із ВДР антидепресантів (АД) можливий розвиток побічних ефектів, які негативно позначаються на комплаєнсі. Одним із таких ефектів є збільшення ваги. Було виявлено, що пацієнти з ВДР схильні припиняти приймання АД у перші 2 місяці лікування через зміну ваги².

Пропонуємо розглянути механізм впливу АД на вагу та основні фармакологічні відмітності цих засобів.

Як антидепресанти впливають на вагу

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (ІЗЗСН) є засобами першої лінії для лікуванні ВДР. У таблиці ми узагальнили механізми їхньої дії разом із іншими групами АД².

Згідно з даною таблицею антидепресанти груп СІЗЗС і ІЗЗСН та модулятори серотоніну мають незначний вплив на масу тіла або знижують її при короткотривалій терапії. Найчастіше збільшення ваги відбувається при тривалому їх застосуванні².

За фармакологічною характеристикою ЛЗ цих двох класів мають різний рівень селективності до серотоніну (5-HT) і норадреналіну (NE). До того ж вони мають значну спорідненість із транспортерами та вторинними рецепторами³.

Наприклад, серед СІЗЗС пароксетин виявляє подібність до транспортерів NE і мускаринових холінорецепторів, флуоксетин — до 5-HT2c-рецепторів. Аналогічно з ІЗЗСН венлафаксин має більшу спорідненість із серотоніновими рецепторами, дулоксетин є потужним інгібітором як 5-НТ, так і NE.

Саме ці відмітності можуть зумовлювати різні клінічну ефективність, переносимість і вплив на зміну маси тіла³.

Огляд досліджень щодо впливу АД на вагу

Щоб дослідити, як впливає ІЗЗСН на вагу тіла пацієнта, було проведено аналіз низки плацебо-контрольованих досліджень. У них порівнювали ефекти дулоксетину (ЛЗ із групи ІЗЗСН) із плацебо, а також із ЛЗ групи СІЗЗС, такими як пароксетин і флуоксетин⁴.

За результатами порівняння восьми досліджень у перші 8−9 тижнів лікування пацієнти, які приймали дулоксетин, у середньому втрачали 0,5 кг, тоді як у групі плацебо спостерігали незначне збільшення ваги (+0,2 кг). Подібні показники було зафіксовано у групах, які отримували флуоксетин (−0,7 кг) і пароксетин (−0,3 кг)⁴.

В інших двох довгострокових дослідженнях було показано, що на 34-му тижні лікування спостерігали незначне збільшення маси тіла у групі дулоксетину 40 мг (+0,9 кг) та у групі пароксетину 20 мг (+1,0 кг). Також варто зазначити, що такі зміни були у групах із індексом маси тіла (ІМТ) < 25 кг/м². У групах, де ІМТ становив > 25 кг/м², показники були більшими у групі пароксетину 20 мг (+0,5 кг), ніж у групах дулоксетину 40 мг і 60 мг (+0,1 кг і −0,8 кг відповідно)⁴.

Як покращити комплаєнс при прийманні АД

Перед призначенням АД пацієнтів варто поінформувати про можливі ризики та надати рекомендації щодо зміни способу життя. Потрібно розповісти про⁵:

Основні тези

_{NE — норадреналін
5-HT — рецептори серотоніну
АД — антидепресанти
ІЗЗСН — інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну
ІМТ — індекс маси тіла
ЛЗ — лікарський засіб
СІЗЗС — селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну}