Ускладнення після ендоназальних хірургічних втручань є поширеними та можуть суттєво позначатися на ефективності лікування, зокрема, через утворення синехій, закриття носових ходів і порушення функціональності слизової оболонки носа. Подібні наслідки нерідко подовжують відновний період і в окремих випадках потребують повторного хірургічного втручання. Тому ранній післяопераційний догляд має ключове значення для мінімізації ризиків і досягнення стабільного клінічного результату¹.

Оцінювання клінічного перебігу в ранньому післяопераційному періоді

Ендоназальні операції попри мінімальну інвазивність завжди супроводжуються пошкодженням війчастого епітелію, повне відновлення якого може тривати до 6 місяців. Порушення цілісності епітелію зумовлює розвиток набряку, ексудації, десквамації слизової оболонки, а також зниження циліарної активності — проявів, які можна спостерігати уже на ранніх етапах післяопераційного періоду².

Внаслідок цього пацієнти часто відзначають такі скарги, як формування сухих кірок у носі, чхання, відчуття закладеності, ринорея, головний біль, кашель, постназальні виділення, нічні пробудження, зниження концентрації уваги та втомлюваність².

Опитувальник для оцінювання стану при захворюваннях носа і приносових пазух (SNOT-20)³

Післяопераційний догляд

Для очищення носової порожнини, відновлення мукоциліарного кліренсу та прискорення загоєння після хірургічних втручань на носових структурах важливою складовою післяопераційного догляду є іригаційна терапія². З цією метою використовують²:

Спреї на основі морської води використовують у післяопераційний період для зволоження слизової оболонки та полегшення виведення секрету. Вони містять мікроелементи, які сприяють підтриманню осмотичної рівноваги і прискорюють процес загоєння. Завдяки цьому морська вода ефективно зволожує слизову, розріджує слиз і полегшує його евакуацію²​.

У післяопераційний період нерідко спостерігають накопичення фібрину та крові на ранових поверхнях, що в поєднанні з сухістю слизової спричиняє утворення кірок у носовій порожнині. Це не лише зумовлює виражений дискомфорт у пацієнтів, але й уповільнює відновлення та знижує ефективність дії сольових розчинів.
Для усунення цього негативного впливу і підвищення ефективності іригаційної терапії було запропоновано рішення — додавання CO₂ до складу спреїв².

Дія таких спреїв ґрунтується на доставлянні CO₂ до зони впливу. Це активує мікроциркуляцію та кровообіг у тканинах, прискорює клітинний метаболізм і покращує процес загоєння².

CO₂ у складі спреїв запобігає надмірному ущільненню кірок і полегшує їх відокремлення, що сприяє прискореному загоєнню ран і зволоженню слизової оболонки. У перші дні після операції використання CO₂ зменшує запалення, набряк і закладеність носа, прискорює регенерацію слизових оболонок. Використання спреїв із CO₂ може зменшувати потребу в судинозвужувальних засобах².

У складі Спаркліну немає консервантів і пропелентів. Атравматична насадка забезпечує дрібнодисперсне розпилення під широким кутом, що запобігає розвитку отитів. Завдяки своєму хімічному складу Спарклін можна використовувати без обмежень за тривалістю і частотою, при цьому він не спричиняє звикання, що підходить для тривалого післяопераційного догляду².

Доказова база використання

Основні тези

^{СО₂ — вуглекислий газ
SNOT-20 (Sinonasal Outcome Test 20) — опитувальник для оцінювання стану при захворюваннях носа і приносових пазух}