Утрата функції β-клітин, що прогресує, та гіперсекреція глюкагону можуть знижувати ефективність метформіну, який зазвичай застосовують як початкову монотерапію при цукровому діабеті (ЦД) 2 типу. В таких випадках виникає потреба в додаткових лікарських засобах для контролю рівня глюкози¹.

Важливо коректно вибрати комбінацію та визначити оптимальний час для переходу на комбіновану терапію. До того ж потрібно зважати на збереження прихильності до лікування, оскільки багатокомпонентні режими можуть бути складними для пацієнтів.

Далі обговоримо, як цього досягти та для яких пацієнтів такий підхід матиме найбільшу користь.

Як уникнути недостатнього глікемічного контролю

Лікування ЦД 2 типу зазвичай є поетапним — насамперед відбувається коригування способу життя, потім додають цукрознижувальні засоби як монотерапію, а пізніше — комбіновану терапію. Проте такий підхід має деякі вади, зокрема затримку в досягненні цільових рівнів глікемії та проблему з відтермінуванням інтенсифікації лікування, що може спричинити періоди недостатнього глікемічного контролю².

Іноді пацієнти не досягають глікемічного контролю при монотерапії, навіть застосовуючи максимальну дозу метформіну. У таких випадках терапевтичні варіанти передбачають додавання другого компонента¹.

Варіантом вибору можуть стати комбінації з фіксованою дозою — поєднання кількох пероральних цукрознижувальних засобів у одній дозі, що може зберегти прихильність пацієнтів до терапії і, як наслідок, сприяти покращенню метаболічного контролю¹.

Посилення глікемічного контролю

Раннє зниження глюкотоксичності за допомогою комбінованої терапії допомагає зберегти масу та функцію β-клітин, а також значно покращує чутливість до інсуліну. Разом це сприяє ефективнішому глікемічному контролю в пацієнтів із ЦД 2 типу².

Пероральні антидіабетичні засоби, відомі як гліптини або інгібітори ферменту дипептидилпептидази-IV (ДПП-4), є порівняно новим класом лікарських засобів, які застосовують переважно в комбінації з метформіном³.

Вілдагліптин як доповнення до метформіну покращує контроль глікемії без збільшення маси тіла, пов'язаного з тіазолідіндіонами, та без збільшення маси тіла і гіпоглікемії, асоційованої з засобами сульфонілсечовини в комбінації з метформіном. У комбінації зі стабільною дозою метформіну вілдагліптин сприяє дозозалежному зниженню як рівня глікованого гемоглобіну (HbA1c), так і рівня глюкози в плазмі натще³.

Ефективність комбінованої терапії вілдагліптином із метформіном підтверджено масштабними дослідженнями. 

Для яких пацієнтів користь є найбільшою

Поєднання двох діючих речовин в одній таблетці є зручним для пацієнтів із ЦД 2 типу, які вже приймають аналогічні лікарські засоби окремо. Фіксована комбінація має таку саму біоеквівалентність, як і застосування кожного лікарського засобу окремо, та сприяє кращій прихильності пацієнтів до лікування¹.

Комбінація вілдагліптину з метформіном має оптимальну безпеку та переносимість без впливу на вагу і може бути рекомендована пацієнтам¹:

Основні тези

_{ADA (American Diabetes Association) — Американська діабетична асоціація
HbA1c — глікований гемоглобін
ЦД — цукровий діабет}