Коли визначати додаткові показники ліпідного спектра
Дізнайтесь, в яких випадках рутинного ліпідного скринінгу недостатньо та вимірювання яких додаткових показників варто призначити для повної оцінки ризиків серцево-судинних захворювань


Коли визначати додаткові показники ліпідного спектра
Усім пацієнтам віком від 40 років, а також особам із груп ризику рекомендовано проводити рутинний скринінг дисліпідемії. Основною метою скринінгу є виявлення підвищеного рівня ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), оскільки його зниження на 1 ммоль/л може зменшити відносний ризик атеросклеротичного серцево-судинного захворювання (АССЗ) на 20-22%1.
Однак у деяких випадках визначення лише рівня ЛПНЩ може бути недостатньо для повного оцінювання ризиків. Тому важливо враховувати і додаткові показники. Які саме та чому розповідаємо далі.
Рутинний скринінг: перелік рекомендованих обстежень
У Канадському серцево-судинному товаристві (CCS) у чинній настанові щодо менеджменту дисліпідемії рекомендують проведення пацієнтам низки обов'язкових лабораторних досліджень1.
Рутинний скринінг для пацієнтів після 40 років або раніше за наявності факторів ризику включає1:
- Стандартний ліпідний профіль: загальний холестерин, ЛПНЩ, ЛПВЩ, тригліцериди, не-ЛПВЩ
- Рівень глюкози натщесерце або глікований гемоглобін
- Розрахункову швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ)
- Ліпопротеїн (а) одноразово при первинному обстеженні
Кому призначити додаткові дослідження
Хоча рівень ЛПНЩ залишається ключовим маркером для визначення потреби в терапії статинами та оцінювання успішності лікування, в сучасних рекомендаціях акцентують увагу на важливості оцінювання й інших показників за потреби1.
Показники не-ЛПВЩ та аполіпопротеїну В (АпоВ) розглядають як еквівалентні маркери загального рівня атерогенних ліпопротеїнів і ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ). Обидва з них мають перевагу над ЛПНЩ у деяких клінічних ситуаціях1.
У CCS наводять обґрунтування необхідності вимірювання додаткових лабораторних показників для оцінювання дисліпідемії, зокрема1:
1. Не-ЛПВЩ та АпоВ — при підвищених рівнях тригліцеридів (≥ 1,5 ммоль/л)
Не-ЛПВЩ та АпоВ є показовішими для відображення стану ліпідного обміну, ніж ЛПНЩ. Це пов'язано з тим, що при високих рівнях тригліцеридів вони заміщують холестерин із ЛПНЩ, що призводить до утворення більш атерогенних дрібних щільних частинок ЛПНЩ і робить отримані результати менш вірогідними. До того ж рівні не-ЛПВЩ та АпоВ істотно не змінюються навіть після прийому їжі в осіб із рівнем тригліцеридів < 4,5 ммоль/л, тоді як рівень ЛПНЩ може знижуватися до 10%.
2. Ліпопротеїн (а) — в осіб із обтяженим сімейним анамнезом
Підвищений рівень ЛП (а) пов'язаний зі збільшеним ризиком ішемічної хвороби серця. Виявлення високих рівнів ЛП (а) є особливо важливим у молодих осіб із обтяженим сімейним анамнезом, оскільки ризик АССЗ зростає зі збільшенням рівня ЛП (а) понад 30 мг/дл у дозозалежній формі.
ЛП (а) достатньо виміряти один раз у житті в межах первинного ліпідного скринінгу. Концентрація ЛП (а) у плазмі крові не залежить від віку, статі, стану натщесерце, запальних процесів або способу життя, а значною мірою контролюється генетично та має високий ступінь спадковості.
Індивідуальні показники ЛП (а) стабільні протягом усього життя, тому повторні дослідження не потрібні1.
У публікації про переваги моніторування додаткових показників ліпідного скринінгу доктор медичних наук Feingold K.R. рекомендує вимірювання рівня ЛП (а) в таких випадках2:
Передчасна ішемічна хвороба серця нез’ясованої етіології
Сімейний анамнез передчасної ішемічної хвороби серця
Сімейна історія підвищених рівнів ЛП (а)
Стійкість до статинотерапії для зниження ЛПНЩ
Стрімке прогресування атеросклерозу невизначеної етіології
Сімейна гіперхолестеринемія
Стеноз аортального клапана невизначеної етіології
Пацієнтам із рівнем ЛП (а) ≥ 50 мг/дл (або ≥ 100 нмоль/л) рекомендовано більш раннє консультування щодо керування факторами ризику АССЗ1.
Підвищений рівень ЛП (а) свідчить про зростання ризику АССЗ у пацієнта й потребує1:
Обговорення методів модифікації способу життя
Проведення судинних візуалізаційних досліджень для виявлення ознак субклінічного атеросклерозу
Призначення статинів або іншої гіполіпідемічної терапії на більш ранньому етапі
З погляду вторинної профілактики високий рівень ЛП (а) є вагомим прогностичним фактором повторних несприятливих серцево-судинних подій та свідчить про потребу в інтенсифікації гіполіпідемічної терапії1.
Ініціація статинотерапії з урахуванням ліпідного профілю
За результатами ліпідного скринінгу визначають необхідність початку статинотерапії1.
Для пацієнтів віком 40-75 років, згідно з чинними настановами CCS, рекомендовано оцінювання 10-річного ризику ССЗ, наприклад, за допомогою шкали ризику Фремінгема.
Рекомендації з призначення статинотерапії на основі 10-річного ризику ССЗ1:
1. Пацієнти з високим ризиком
Статинотерапію показано всім пацієнтам із високим 10-річним ризиком ССЗ1
2. Пацієнти проміжного ризику
Потребують призначення статинів у таких випадках:

До того ж у пацієнта має бути один із додаткових модифікаторів ризику ССЗ.
Додаткові модифікатори ризику ССЗ1:
Низький рівень ЛПВЩ
Порушення рівня глюкози натще
Збільшення окружності талії
Артеріальна гіпертензія
Тютюнопаління
Показник високочутливого С-реактивного білка ≥ 2,0 ммоль/л
Сімейний анамнез передчасної ішемічної хвороби серця
Рівень ЛП (а) ≥ 50 мг/дл
Рівень кальцію в коронарних артеріях більш ніж 0 одиниць за шкалою Агатстона
3. Пацієнти з низьким ризиком
Потребують призначення статинів у таких випадках:
- Рівень ЛПНЩ ≥ 5,0 ммоль/л, ApoB ≥ 1,45 г/л або не-ЛПВЩ ≥ 5,8 ммоль/л і наявність додаткових станів, які потребують лікування статинами, наприклад генетична дисліпідемія
- Рівень ЛПНЩ ≥ 3,5 ммоль/л, ApoB ≥ 1,05 г/л або не-ЛПВЩ ≥ 4,2 ммоль/л і наявність інших модифікаторів ризику ССЗ, таких як сімейна історія передчасної ішемічної хвороби чи рівень ЛП (а) ≥ 50 мг/дл
Показники не-ЛПВЩ, ApoB і ЛП (а) є важливими маркерами дисліпідемії та предикторами майбутніх серцево-судинних подій. Їх визначення може допомогти точніше оцінити ризики ССЗ і вжити необхідних профілактичних заходів1.
Основні тези
Усім пацієнтам віком від 40 років або раніше за наявності факторів ризику необхідно призначити дослідження стандартного ліпідного профілю, а саме: загального холестерину, ЛПНЩ, ЛПВЩ, тригліцеридів, не-ЛПВЩ1
Показники не-ЛПВЩ та АпоВ розглядають як еквівалентні маркери загального рівня атерогенних ліпопротеїнів і ризику ССЗ1
Не-ЛПВЩ та АпоВ є показовішими для відображення стану ліпідного обміну, ніж ЛПНЩ, у певних клінічних ситуаціях, зокрема при рівні тригліцеридів ≥ 1,5 ммоль/л1
Підвищений рівень ЛП (а) свідчить про зростання ризику АССЗ; показник достатньо виміряти один раз у житті в межах первинного ліпідного скринінгу1
Пацієнтам із рівнем ЛП (а) ≥ 50 мг/дл (або ≥ 100 нмоль/л) рекомендовано раннє консультування щодо модифікації способу життя, проведення інструментальних обстежень і ранній початок статинотерапії1
З погляду вторинної профілактики високий рівень ЛП (а) є вагомим прогностичним фактором повторних несприятливих серцево-судинних подій та свідчить про потребу в інтенсифікації гіполіпідемічної терапії1
Пацієнтам віком 40-75 років рекомендовано оцінити 10-річний ризик ССЗ1
У CCS рекомендують почати лікування статинами для всіх пацієнтів із високим, а також деяких пацієнтів із проміжним або низьким 10-річним ризиком ССЗ, залежно від рівня ЛПНЩ, АпоВ, ЛП (а) та додаткових факторів1
Зниження ризику виникнення інфаркту міокарда, інсульту, ризику госпіталізації у зв’язку із застійною серцевою недостатністю, зменшення загального холестерину
Зниження ризику виникнення інфаркту міокарда, інсульту, ризику госпіталізації у зв’язку із застійною серцевою недостатністю, зменшення загального холестерину
Зниження ризику виникнення інфаркту міокарда, інсульту, ризику госпіталізації у зв’язку із застійною серцевою недостатністю, зменшення загального холестерину
CCS (Canadian Cardiovascular Society) — Канадське серцево-судинне товариство
АпоВ — аполіпопротеїн В
АССЗ — атеросклеротичне серцево-судинне захворювання
ЛП (а) — ліпопротеїн (а)
ЛПВЩ — ліпопротеїни високої щільності
ЛПНЩ — ліпопротеїни низької щільності
ССЗ — серцево-судинне захворювання
- Pearson G.J., Thanassoulis G., Anderson T.J. et al. Canadian Cardiovascular Society Guidelines for the Management of Dyslipidemia for the Prevention of Cardiovascular Disease in Adults. Can J Cardiol. 2021; 37(8):1129-1150. DOI: 10.1016/j.cjca.2021.03.016
- Feingold K.R. Utility of Advanced Lipoprotein Testing in Clinical Practice. National Library of Medicine. 2023. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK355893/ (Last access: 26.07.2024).