Лактазна недостатність: коли дієтичні обмеження не виправдані?
Повне виключення молочних продуктів більше не є універсальним підходом. Як обрати тактику ведення з урахуванням симптомів і харчових потреб пацієнта

Лактазна недостатність: коли дієтичні обмеження не виправдані?
Обмеження споживання лактози є одним з основних підходів до контролю симптомів її непереносимості.
Водночас повне виключення молочних продуктів зазвичай не рекомендовано, оскільки більшість пацієнтів можуть переносити певну кількість лактози1
Її переносимість залежить не лише від активності лактази, а й від спожитої дози, кишкової мікробіоти, моторики та чутливості шлунково-кишкового тракту2.
Повне виключення молочних продуктів може підвищувати ризик дефіциту поживних речовин3. Тому в сучасних рекомендаціях наголошують на індивідуалізації лікування та уникненні необґрунтованих дієтичних обмежень4.
Чому зниження активності лактази не завжди супроводжується симптомами
Приблизно в 70% дорослого населення світу спостерігається зниження активності лактази після раннього дитинства1,3
Цей генетично зумовлений процес називають лактазною неперсистенцією1,2.
Залежно від причини виділяють три форми лактазної недостатності:
Первинна — найпоширеніша форма, пов'язана з генетично зумовленим поступовим зниженням активності лактази після раннього дитячого віку1,2
Вторинна — виникає внаслідок пошкодження слизової оболонки тонкої кишки, зокрема, при кишкових інфекціях, целіакії або хворобі Крона. Активність лактази може відновлюватися після лікування основного захворювання1
Вроджена — рідкісне спадкове захворювання, за якого активність лактази практично відсутня від народження. Проявляється вже з перших днів споживання грудного молока або сумішей із лактозою1,2
Важливо розрізняти лактазну недостатність, мальдигестію лактози та її клінічну непереносимість2,5:
- Лактазна недостатність характеризується зниженням активності ферменту
- Мальдигестія — недостатнім розщепленням лактози в тонкій кишці
- Непереносимість лактози — виникненням характерних симптомів унаслідок її порушеного перетравлення2,5
Зниження активності лактази і мальабсорбція лактози не завжди супроводжуються симптомами, тому самі собою не підтверджують непереносимості лактози2,5.
Вираженість симптомів залежить від кількості спожитої лактози, особливостей кишкової мікробіоти та індивідуальної чутливості травного тракту1,2. Тому під час визначення дієтичної тактики важливо враховувати не лише порушення перетравлення лактози, а й наявність клінічних проявів4.
Корекція харчування при непереносимості лактози
В Європейському консенсусі з мальабсорбції 2025 року дефіцит лактази зазначено серед причин мальабсорбції, а для пацієнтів із цим синдромом наголошено на важливості оцінювання нутритивного статусу та корекції виявлених дефіцитів поживних речовин5.
При непереносимості лактози особливе значення має збереження достатнього надходження кальцію, оскільки повне виключення молочних продуктів може призводити до його недостатнього споживання та негативно позначатися на стані кісткової тканини3
Особливо важливо забезпечувати достатнє надходження кальцію в:
- Дітей
- Підлітків
- Жінок у постменопаузі
- Людей літнього віку1,3
Більшість дорослих і підлітків із непереносимістю лактози можуть засвоювати приблизно 12–15 г лактози за один прийом, особливо разом з іншою їжею1
Для порівняння: майже 12 г лактози міститься у склянці молока об'ємом 240 мл2.
Водночас переносимість індивідуальна, тому кількість лактози в раціоні слід адаптувати з урахуванням симптомів2,4.
Для адаптації раціону можливі такі підходи:
Невеликі порції молочних продуктів. Споживання лактози разом з іншою їжею та розподіл її кількості між прийомами їжі можуть покращувати переносимість1,2
Тверді та витримані сири. Під час виробництва значна частина лактози видаляється із сироваткою або розщеплюється у процесі дозрівання, тому такі сири зазвичай містять мало лактози3
Йогурти з живими бактеріальними культурами. Streptococcus thermophilus і Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus продукують β-галактозидазу, яка сприяє перетравленню лактози. Завдяки цьому йогурти з живими культурами можуть переноситися краще, ніж неферментоване молоко1,3
Безлактозні молочні продукти. Дають змогу зберегти надходження характерних для молочної продукції поживних речовин без значного лактозного навантаження3,4
За суттєвого обмеження молочних продуктів важливо забезпечувати достатнє надходження кальцію та вітаміну D, зокрема, завдяки альтернативним харчовим джерелам або, за потреби, відповідним добавкам3.
За вторинної лактазної недостатності обмеження лактози може мати тимчасовий характер5. Після усунення причини пошкодження слизової оболонки тонкої кишки переносимість лактози слід повторно оцінити, оскільки вона може відновитися1,4.
Екзогенна лактаза для контролю симптомів
Окрім корекції харчування, одним зі способів полегшення симптомів непереносимості лактози є споживання екзогенного ферменту лактази1,4
Принцип його дії полягає в розщепленні лактози, що надходить із їжею, на глюкозу і галактозу. Завдяки цьому зменшується кількість нерозщепленої лактози, яка потрапляє до товстої кишки та може спричиняти шлунково-кишкові симптоми2.
Для ферментної підтримки використовують β-галактозидазу мікробного походження, яку отримують, зокрема, з дріжджів Kluyveromyces lactis або грибів Aspergillus oryzae1,2.
В огляді Perets Т. та співавторів 2026 року підтверджено, що споживання екзогенної лактази може сприяти зменшенню шлунково-кишкових симптомів непереносимості лактози
Водночас ефективність ферментної підтримки варіює між пацієнтами1.
Для екзогенної лактази важливо враховувати особливості споживання:
Час прийому: фермент уживають безпосередньо перед або одночасно зі споживанням продуктів, що містять лактозу2,4
Підбір дози: для дорослих рекомендований діапазон становить 3000–9000 одиниць FCC на один прийом їжі, що містить лактозу. Дозу підбирають з урахуванням кількості споживаної лактози та індивідуальної відповіді пацієнта4
Важливо, що екзогенна лактаза діє безпосередньо на лактозу, яка надходить із їжею, що сприяє її розщепленню та подальшому всмоктуванню2. Споживання екзогенної лактази може бути одним із варіантів індивідуального ведення пацієнтів із непереносимістю лактози, які бажають продовжувати вживати молочні продукти без повного виключення їх із раціону1,4.
Основні тези
Зниження активності лактази не завжди супроводжується клінічною непереносимістю лактози1,2
Повне виключення молочних продуктів може призводити до недостатнього надходження кальцію та інших важливих нутрієнтів3
Індивідуальна адаптація раціону дає змогу зменшити лактозне навантаження без необґрунтованого виключення молочних продуктів3,4
Екзогенна лактаза може сприяти полегшенню симптомів непереносимості лактози1,4
- Perets T.T., Gingold-Belfer R., Dickman R. Lactose intolerance and probiotics: from pathophysiological mechanisms to clinical applications. Antonie Van Leeuwenhoek. 2026; 119(4):67. DOI: 10.1007/s10482-026-02278-x
- Deng Y., Misselwitz B., Dai N. et al. Lactose Intolerance in Adults: Biological Mechanism and Dietary Management. Nutrients. 2015; 7:8020–8035. DOI: https://doi.org/10.3390/nu7095380
- Facioni M.S., Raspini B., Pivari F. et al. Nutritional management of lactose intolerance: the importance of diet and food labelling. J Transl Med. 2020; 18:260. DOI: https://doi.org/10.1186/s12967-020-02429-2
- Remes-Troche J.M., Amieva-Balmori M., Uscanga-Domínguez L.F. et al. Clinical guideline of the Asociación Mexicana de Gastroenterología for the diagnosis and treatment of lactose ingestion-related disorders. Rev Gastroenterol Mex (Engl Ed). 2026; 91(2):231–253. DOI: 10.1016/j.rgmxen.2026.02.002
- Lenti M.V., Hammer H.F., Tacheci I. et al. European Consensus on Malabsorption—UEG & SIGE, LGA, SPG, SRGH, CGS, ESPCG, EAGEN, ESPEN, and ESPGHAN. United European Gastroenterol J. 2025; 13:773–797. DOI: https://doi.org/10.1002/ueg2.70011








