Ліпідограма: коли призначати та як інтерпретувати
У яких випадках потрібне дослідження ліпідного профілю, як інтерпретувати дані для вибору стратегії лікування та кому призначити розширену ліпідну панель — читайте у статті
Ліпідограма: коли призначати та як інтерпретувати
У більшості випадків у базовій панелі ліпідів міститься достатньо інформації для прийняття рішення щодо подальшого лікування пацієнта. Проте є ситуації, коли можуть бути потрібними детальніші дослідження ліпідного профілю, наприклад, для визначення серцево-судинного ризику. У профілактиці серцево-судинних захворювань (ССЗ) основним пріоритетом є зниження рівня холестерину ЛПНЩ, але це не єдиний важливий показник1.
Про всі нюанси коректного проведення дослідження ліпідної панелі читайте далі.
Клінічні можливості ліпідограми
Визначення ліпідного профілю дає змогу2:
- Виявити порушення жирового обміну
- Визначити ступінь ризику розвитку дисліпідемії
- Оцінити загальний серцево-судинний (СС) ризик
- Визначитись із терапевтичною стратегією
- Проводити моніторування лікувального процесу та досягти цільових рівнів
Кому призначати ліпідограму
Скринінгове обстеження рекомендовано особам віком ≥ 40 років, а також жінкам у постменопаузі3.
Контроль ліпідного профілю також показаний усім пацієнтам незалежно від віку за наявності будь-якого з таких станів3:
Клінічні ознаки атеросклерозу
Аневризма черевної аорти
Цукровий діабет
Артеріальна гіпертензія
Стигми дисліпідемії (дуга рогівки, ксантелазма, ксантома)
Ранній розвиток ССЗ у сімейному анамнезі
Дисліпідемія в сімейному анамнезі
Хронічна хвороба нирок
Ожиріння (ІМТ ≥30 кг/м2)
Запальні захворювання (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондиліт, запальне захворювання кишечника)
ВІЛ-інфекція
Куріння
Еректильна дисфункція
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ)
Ускладнення вагітності в анамнезі: гіпертонічна хвороба вагітних, гестаційний діабет, передчасні пологи, мертвонародження, народження дитини з низькою масою тіла або відшарування плаценти
Які показники оцінюють
Стандартний ліпідний профіль включає: загальний холестерин (ЗХС), холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ), холестерин ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ), холестерин не-ліпопротеїнів високої щільності (ХС не-ЛПВЩ) і тригліцериди (ТГ).
Додатковими показниками вважають аполіпопротеїн В (АроВ) та ліпопротеїн а (Lp(a))3.
Коли потрібне додаткове вимірювання рівнів ХС ЛПНЩ і ХС не-ЛПВЩ
ХС не-ЛПВЩ є високоспецифічним прогностичним показником, його вважають більш показовим, ніж ХС ЛПНЩ при інтерпретації результатів ліпідограми, особливо коли рівень ТГ становить ≥1,5 ммоль/л, тобто перевищує норму. ХС не-ЛПВЩ використовують для оцінювання 10-річного СС-ризику3,4.
Вимірювання рівнів ХС ЛПНЩ та ХС не-ЛПВЩ додатково рекомендовано дорослим ≥20 років, якщо4:
- Вони не отримують ліпідознижувальної терапії — для оцінювання ризику атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (АСССЗ)
- Рівень ТГ у них не натщесерце 400 мг/дл або вище (24,5 ммоль/л) — для повторного оцінювання рівня ТГ натще
- Рівень ЛПНЩ, розрахований за формулою Фрідевальда, становить <70 мг/дл (<1,8 ммоль/л)
- Не мають АСССЗ в особистому анамнезі, але є сімейний анамнез передчасних АСССЗ або генетичної гіперліпідемії
Кому доцільно вимірювати рівень Lр(a)
Оскільки майже 90% рівня Lр(a) успадковують, вимірювання показника потрібно провести принаймні один раз у житті, щоб визначити, чи успадкувала людина надміру підвищений рівень Lp(a) ≥180 мг/дл (≥430 нмоль/л), а отже має дуже високий ризик АСССЗ протягом життя2.
Відносними показаннями для вимірювання Lр(a) є сімейний анамнез передчасних АСССЗ або особистий анамнез АСССЗ, що не пов'язаний з основними факторами ризику4.
Вимірювати рівень Lр(a) також рекомендовано пацієнтам із5:
Передчасною ішемічною хворобою серця (ІХС) нез’ясованої природи
Сімейним анамнезом передчасної ІХС
Сімейною історією підвищених рівнів Lp(a) (каскадний скринінг)
Стійкістю до терапії статинами для зниження ХС ЛПНЩ
Стрімким прогресуванням атеросклерозу нез’ясованої етіології
Сімейною гіперхолестеринемією
Стенозом аортального клапана невизначеної причини
Коли варто вимірювати АроВ
Під час інтерпретації результатів ліпідного аналізу рекомендовано віддати перевагу АроВ перед ХС ЛПНЩ, оскільки АроВ забезпечує точніше оцінювання загальної концентрації атерогенних частинок3.
Відносним показанням для вимірювання АроВ є рівень ТГ ≥200 мг/дл.
Рівень АpoB ≥ 130 мг/дл відповідає ХЛ ЛПНЩ >160 мг/дл і є фактором підвищення СС-ризику4.
Ліпідограма та оцінювання серцево-судинного ризику
Для ймовірно здорових пацієнтів віком ≥40 років, які вперше звернулися за консультацією, треба визначити 10-річний ризик розвитку ССЗ6.
Із цією метою в Європейському товаристві кардіологів (ESC) та Європейському товаристві з атеросклерозу (EAS) рекомендують застосовувати шкали SCORE2 та SCORE2-OP.
Щоб скористатися цими шкалами, потрібно визначити рівень ХС не-ЛПВЩ, який можна розрахувати як різницю між рівнем ЗХС і ХС ЛПВЩ6. Практична інструкція з застосування шкал SCORE2 та SCORE2-OP тут.
Діагностичною альтернативою для визначення СС-ризику є коефіцієнт атерогенності (КА), що можна вирахувати за формулою7:
Діагностичне значення має зростання КА понад 4,0, що свідчить про високу ймовірність розвитку атеросклерозу7.
Визначення терапевтичної стратегії на основі показників ліпідограми
Діагностика ліпідного профілю може допомогти вибрати коректну стратегію лікування. Для цього в Європейських рекомендаціях ESC/EAS пропонують скористатися таблицею з визначення необхідного обсягу втручань на основі вимірювання рівня ХС ЛПНЩ та рівня 10-річного СС-ризику2.
Моніторування відповіді на терапію статинами
1. Як часто треба контролювати рівень ліпідів?
Перш ніж розпочинати гіполіпідемічну терапію, потрібно провести щонайменше два вимірювання рівня ліпідів крові з інтервалом 1–12 тижнів, за винятком, якщо потрібне оперативне втручання при гострому коронарному синдромі та в пацієнтів із високим СС-ризиком2.
2. Як часто потрібно перевіряти рівень ліпідів після початку гіполіпідемічної терапії?
Ліпідний профіль пацієнта після ініціації лікування або після його коригування варто перевіряти кожні вісім (±4) тижнів до досягнення цільових рівнів2.
3. Як часто треба перевіряти рівень ліпідів після досягнення пацієнтом їх цільового або оптимального рівня?
Щороку (якщо немає проблем із прихильністю чи інших конкретних причин для частіших оглядів)2.
4. Натще чи не натще?
Традиційно забір крові для аналізу ліпідів рекомендують проводити натщесерце. У нещодавніх систематичних дослідженнях, в яких порівнювали зразки, отримані натщесерце та не натще, продемонстровано, що для більшості параметрів ліпідів різниця є незначною. Практичні переваги зразків, отриманих не натще, включають кращу прийнятність пацієнтом, зокрема групам пацієнтів із цукровим діабетом або метаболічним синдромом2.
Основні тези
У міжнародних рекомендації ESC/EAS та AHA щодо ведення пацієнтів із дисліпідемією акцентовано на необхідності визначення 10-річного СС-ризику та призначення заходів із профілактики ССЗ, для яких потрібно моніторування ліпідного профілю4
У міжнародних рекомендації ESC/EAS та AHA щодо ведення пацієнтів із дисліпідемією акцентовано на необхідності визначення 10-річного СС-ризику та призначення заходів із профілактики ССЗ, для яких потрібно моніторування ліпідного профілю4
ХС не-ЛПВЩ є високоспецифічним прогностичним показником, його вважають більш показовим, ніж ХС ЛПНЩ при інтерпретації результатів ліпідограми, особливо якщо рівень ТГ становить ≥1,5 ммоль/л, тобто перевищує норму2
У деяких випадках рекомендовано провести розширене дослідження ліпідного профілю, додатковими показниками вважають АроВ і Lp(a)3
Лікування гіперхолестеринемії та профілактика серцево-судинних порушень
Лікування гіперхолестеринемії та профілактика серцево-судинних порушень
AHA (American Heart Association) — Американська асоціація серця
АроВ — аполіпопротеїн B
EAS (European Atherosclerosis Society) — Європейське товариство з атеросклерозу
ESC (European Society of Cardiology) — Європейське товариство кардіологів
Lp(a) — ліпопротеїн (a)
SCORE2 (Systematic Coronary Risk Estimation 2) — систематичне оцінювання коронарного ризику 2
SCORE2-OP (Systematic Coronary Risk Estimation 2-Older Persons) — оцінювання СС ризику в людей похилого віку SCORE2-OP
АСССЗ — атеросклеротичне серцево-судинне захворювання
ВІЛ — вірус імунодефіциту людини
ЗХС — загальний холестерин
ІМТ — індекс маси тіла
ІХС — ішемічна хвороба серця
КА — коефіцієнт атерогенності
ЛПВЩ — ліпопротеїни високої щільності
ЛПНЩ — ліпопротеїни низької щільності
не-ЛПВЩ —не-ліпопротеїни високої щільності
СС — серцево-судинний
ССЗ — серцево-судинне захворювання
ТГ — тригліцериди
ХОЗЛ — хронічне обструктивне захворювання легень
ХС — холестерин
- Feingold K.R. Approach to the Patient with Dyslipidemia. National Library of Medicine. 2023. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK326736/ (Last access: 24.05.2024).
- Mach F., Baigent C., Catapano A.L. et al. 2019 ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias: lipid modification to reduce cardiovascular risk: the Task Force for the management of dyslipidaemias of the European Society of Cardiology (ESC) and European Atherosclerosis Society (EAS). European heart journal. 2020; 41(1):111–188. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz455
- Babadagli H.E., Barry A.R., Thanassoulis G. et al. Updated guidelines for the management of dyslipidemia and the prevention of cardiovascular disease in adults by pharmacists. Canadian Pharmacists Journal/Revue des Pharmaciens du Canada. 2023; 156(3):117–127. DOI: 10.1177/17151635231164989
- Grundy S.M., Stone N.J., Bailey A.L. et al. 2018 AHA/ACC/AACVPR/AAPA/ABC/ACPM/ADA/AGS/APhA/ASPC/NLA/PCNA guideline on the management of blood cholesterol: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines. Circulation. 2019; 139(25):e1082–e1143. DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000625
- Feingold K.R. Utility of Advanced Lipoprotein Testing in Clinical Practice. National Library of Medicine. 2023. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK355893/ (Last access: 24.05.2024).
- Frank L.J., François M., Yvo M. et al. 2021 ESC guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice developed by the task force for cardiovascular disease prevention in clinical practice with representatives of the European Society of Cardiology and 12 medical societies with the special contribution of the European Association of Preventive Cardiology (EAPC). European Heart Journal. 2021; 42(34):3227–3337. DOI: 10.1093/eurheartj/ehab484
- Макаренко Т.М, Радченко О.М. Співвідношення біохімічних показників крові в медичній практиці: клініко-діагностичне значення. Практикуючий лікар. 2017; 6(2):49–53. Режим доступу: https://plr.com.ua/index.php/journal/article/view/79/68 (дата звернення: 13.03.2024).
