Біль у нижній частині спини (БНС) є однією з найпоширеніших причин звернень до лікарів первинної ланки. Цей стан має значний вплив на якість життя, обмежуючи повсякденну активність і працездатність пацієнтів¹.

Як вибрати правильний підхід до лікування з урахуванням природи болю, супутніх захворювань та інших індивідуальних особливостей, розповідаємо далі.

Оцінюємо й діагностуємо біль у нижній частині спини 

Перший крок у діагностиці БНС — оцінювання ступеня виразності болю. Його виконують із використанням спеціальних шкал, таких як, наприклад¹:

• Проста описова (аналогова) шкала болю
• Числова шкала інтенсивності болю
• Шкала Вонга — Бейкера для оцінювання болю за виразом обличчя

На момент звернення пацієнта потрібно визначити інтенсивність болю та його ступінь за добу і в середньому за тиждень.

Наступний крок — установлення локалізації болю, причому бажано робити це графічно. Схематичний малюнок допомагатиме визначити можливі механізми розвитку больового синдрому та стежити за станом пацієнта в динаміці¹.

Під час виконання діагностики БНС важливо розпізнати «червоні прапорці», що вказують на наявність системного захворювання чи гострих станів. До них належать²:

Визначаємо причину та класифікуємо біль у попереку

Біль у попереку можна класифікувати залежно від етіології як³:

1. Патологію хребта, наприклад, унаслідок спондильозу, спондилоартрозу, спондилолістезу тощо
2. Корінцевий синдром, приміром, через компресію нервового корінця внаслідок захворювання міжхребцевого диска
3. Неспецифічний біль у спині, за котрого неможливо визначити причину

Поява неспецифічного БНС найчастіше пов’язана з дегенеративно-дистрофічними змінами хребта та подальшим залученням до патологічного процесу м’язів, зв’язок і фасцій².

У сучасному розумінні визначають декілька типів болю¹:

У більшості випадків біль у попереку може мати як нейропатичний, так і ноцицептивний компоненти, тому його класифікують як біль змішаного типу. З огляду на це сучасний підхід до лікування болю вказаної локалізації передбачає вплив на різні патогенетичні механізми. Тому для досягнення позитивного результату доцільно поєднувати лікарські засоби (ЛЗ) із різними механізмами дії³.

Вибираємо стратегію лікування БНС

Терапія пацієнтів із БНС має бути комплексною та включати як медикаментозні, так і немедикаментозні методи. Основні стратегії в лікуванні спрямовано на²:

1. Зменшення больового синдрому
2. Збільшення рухомості хребта
3. Запобігання хронізації больового процесу

Нефармакологічна терапія БНС передбачає найперше модифікацію способу життя. Пацієнт має уникати фізичного перенавантаження та довготривалого перебування в одній позі, при цьому рекомендовано збереження помірної фізичної активності².

Не варто пропонувати застосування рутинних ортопедичних виробів, зокрема пасків чи корсетів, ортопедичних устілок. Потрібно розглянути¹:

Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (WHO-2023)⁴ та настанови Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ)⁵, «золотим стандартом» лікування як гострого, так і хронічного болю у спині є нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ).

Відповідно до рекомендацій WHO-2023 ⁴:

Для лікування БНС, що супроводжується тривогою, депресією або м’язовими спазмами, призначають⁴:

Підвищити ефективність і безпеку терапії НПЗЗ дають змогу ад’ювантні ЛЗ, до яких відносять вітаміни групи В³.

Роль вітамінів групи В у полегшенні БНС

Вітаміни групи В відповідають за нормальне функціонування нервової системи та мають нейрорегенеративні властивості³.

Вітаміни В₁ (тіамін), В₆ (піридоксин) та В₁₂ (ціанокобаламін)³:

Хоч усі вітаміни групи В мають нейротрофічні та нейромодулювальні ефекти, кожен із них є незамінним компонентом лікування. Тому в клінічній практиці доцільно використовувати вітаміни групи В у комбінації³

Основні тези

^{БНС — біль у нижній частині спини
ЛЗ — лікарський засіб
НПЗЗ — нестероїдний протизапальний засіб
ЦОГ — циклооксигеназа}