Синдром подразненого кишечника на фоні стресу під час війни
Досліджуємо вплив стресу від війни на розвиток і перебіг синдрому подразненого кишечника та розглядаємо терапевтичні підходи для полегшення стану

Синдром подразненого кишечника на фоні стресу під час війни
Розвиток синдрому подразненого кишечника (СПК) пов'язаний зі взаємодією психологічних чинників, вегетативних дисфункцій та порушень моторики і секреції в різних відділах кишечника. В умовах війни з’являється додатковий ризик виникнення СПК через вплив психоемоційних факторів, депресії, тривоги, а також порушень у режимі та якості харчування1. В цій статті розповідаємо про зв’язок між стресовими подіями і СПК для розроблення ефективних стратегій підтримки пацієнтів.
Стрес і СПК: який зв’язок
У дослідженні Black C.J. та співавтори виявили, що тривога і депресія в людей без СПК є значущим предиктором розвитку відповідних симптомів через 1 рік спостереження2. До того ж 25% ветеранів бойових дій із діагнозом посттравматичного стресового розладу (ПТСР) мають СПК відповідно до Римських критеріїв діагностики III. При цьому збільшення тяжкості ПТСР корелює з посиленням симптомів, таких як закреп, діарея та метеоризм. Водночас погіршення симптомів депресії асоціюється з посиленням інтенсивності абдомінального болю3.
Високу поширеність СПК на фоні стресу спостерігають не лише серед військових. Qumseya B.J. та співавтори провели дослідження за участю 1352 осіб, які втратили домівки під час війни. Виявлено, що 30% людей, які були вимушені проживати в таборах для біженців, мали симптоми СПК4.
Висока частота СПК серед цивільного населення також обумовлена систематичним спостереженням жорстокості, втратою близьких та неможливістю вести звичний спосіб життя5.
Підходи до терапії СПК
Стратегії усунення СПК мають сприяти полегшенню симптомів, таких як дискомфорт і біль у животі, з урахуванням індивідуального стану пацієнта.
Немедикаментозні заходи
У випадках легкої симптоматики ефективними можуть бути зміни способу життя та стратегії управління стресом6.
Рекомендовано:
Виключити з раціону продукти, що провокують симптоми СПК, доцільно вести щоденник харчування, щоб виявити продукти, які спричиняють або погіршують симптоми
Уживати продукти з високим умістом клітковини
Пити достатньо рідини
Виконувати регулярні фізичні вправи
Дотримуватися гігієни сну
Приділяти достатній час відпочинку
Фармакологічна підтримка
Спазмолітики є одними з найпоширеніших безрецептурних лікарських засобів для лікування СПК. Їх можна розділити на дві групи: антихолінергічні засоби та релаксанти гладких м'язів. Антихолінергічні засоби, такі як отилонію бромід і гіосцину бутилбромід, знижують рухову активність кишечника. В той час як альверин і мебеверин є релаксантами гладкої мускулатури кишечника прямої дії7.
Для усунення симптомів СПК також доцільно розглянути7:
Протидіарейні засоби — дифеноксилат, лоперамід
Трициклічні антидепресанти — іміпрамін, амітриптилін
Прокінетичні засоби
Об’ємоутворювальні проносні засоби
Антагоністи рецепторів серотоніну — алосетрон, тегасерод
Активатори хлоридних каналів — лубіпростон
Агоністи гуанілатциклази С — лінаклотид, плеканатид
Антибактеріальні засоби при синдромі надлишкового зростання мікрофлори в кишечнику, зокрема рифаксимін
Інгібітори натрій-водневого обміну 3 — тенапанор
Психологічні стратегії
- Когнітивно-поведінкова терапія, специфічна для СПК7
- Гіпнотерапія8
Психологічну терапію варто розглянути, якщо симптоми СПК не покращуються протягом 12 місяців лікування8.
Основні тези
Вищі рівні тривоги та депресії можуть бути предикторами розвитку СПК1
Тяжкість посттравматичних розладів корелює з посиленням закрепу, діареї та метеоризму, а погіршення симптомів депресії асоціюється з інтенсивнішим абдомінальним болем2
Спазмолітики найчастіше застосовують для зменшення симптомів СПК6
Мебеверин вибірково діє на гладкі м’язи травного тракту та усуває спазми без пригнічення нормальної моторики кишечника8
Мебеверин можна застосовувати в пацієнтів як із закрепами, так і з діареєю11
ПТСР — посттравматичний стресовий розлад
СПК — синдром подразненого кишечника
- Пащенко І.В., Соляник О.В. Синдром подразненого кишечника у дітей та підлітків в умовах воєнного часу. Матеріали VІІI щорічної науково-практичної конференції молодих вчених з міжнародною участю. 2023:21.
- Black C.J., Ford A.C. Global burden of irritable bowel syndrome: trends, predictions and risk factors. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2020; 17(8):473-486. DOI: 10.1038/s41575-020-0286-8
- Prevalence of Gastrointestinal Symptoms and Irritable Bowel Syndrome Among Individuals With Symptomatic Posttraumatic Stress Disorder. Available at: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35089910/ (Last access: 09.02.2024).
- Bashar J Qumseya et al. Irritable bowel syndrome in middle-aged and elderly Palestinians: its prevalence and effect of location of residence. Am J Gastroenterol. 2014; 109(5):723-39. DOI: 10.1038/ajg.2014.27
- Peña-Galo E.M. et al. Enduring association between irritable bowel syndrome and war trauma during the Nicaragua civil war period: A population-based study. World J Gastroenterol. 2023; 29(45):5953-5961. DOI: 10.3748/wjg.v29.i45.5953
- Irritable bowel syndrome. Diagnosis. Available at: https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/irritable-bowel-syndrome/diagnosis-treatment/drc-20360064 (Last access: 09.02.2024).
- Vasant D.H. et al. British Society of Gastroenterology guidelines on the management of irritable bowel syndrome. Gut. 2021; 70:1214–1240. DOI: 10.1136/gutjnl-2021-324598
- Irritable Bowel Syndrome (IBS). Available at: https://emedicine.medscape.com/article/180389-overview (Last access: 09.02.2024).
- Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Спарк®, капсули пролонгованої дії тверді по 200 мг. РП №UA/15443/01/01.
- Порівняльна оцінка ефективності дослідження: переносимості препарату Мебеверин, капсули пролонгованої дії виробництва ПАТ «Фармак» та препарату Дуспаталін®, капсули пролонгованої дії виробництва компанії "Abbott Products GmbH"у пацієнтів, які страждають синдромом подразненої кишки з переважанням діареї.
- Lieberman J.A. Managing Anticholinergic Side Effects. Prim Care Companion J Clin Psychiatry. 2004; 6(2):20-23.
- Колеснікова О.В. Взаємозв’язок функціональної активності кишківника з його мікрофлорою в пацієнтів із метаболічно-асоційованими захворюваннями. Практикуючий лікар. 2019; 8(1):41-49.









