Гіперхолестеринемія належить до основних модифікованих факторів розвитку атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (ССЗ), а заходи, спрямовані на зниження рівня холестерину, доведено знижують кардіоваскулярний ризик^1,2. Розповідаємо, на що звертати особливу увагу при веденні пацієнтів із підвищеним рівнем ліпідів та які стратегії є найбільш дієвими у зниженні кардіоваскулярного ризику.

Оцінювання кардіоваскулярного ризику

Гіперхолестеринемія визначається як підвищення рівня загального холестерину (ЗХС) > 5,0 ммоль/л та холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС-ЛПНЩ) > 3,0 ммоль/л у плазмі крові і є найбільш поширеним типом дисліпідемій³.

Показники концентрації ліпідів, які вважають нормою, можуть різнитись залежно від віку, статі та супутніх захворювань і мають оцінюватись індивідуально. Найбільш атерогенний потенціал має ХС-ЛПНЩ, тому контроль його рівня є критичним для первинної та вторинної профілактики ССЗ^2-4.

В Європейському товаристві кардіологів (ESC) та Європейському товаристві з атеросклерозу (EAS) рекомендують щодо оцінки СС-ризику²:

У настановах ESC/EAS 2019 також пропонують методику визначення загального СС-ризику залежно від клінічних характеристик і даних лабораторних та інструментальних досліджень².

Як вибрати стратегію лікування гіперхолестеринемії

Після визначення категорії CC-ризику та рівня ХС-ЛПНЩ необхідно вибрати терапевтичну стратегію дальшого ведення пацієнта. У настановах ESC/EAS 2019 пропонують використовувати таблиці для визначення стратегії лікування пацієнтів, базуючись на категорії СС-ризику та показниках ХС-ЛПНЩ².

Терапевтичні цілі ліпідознижувальної терапії

Якщо прийнято рішення про необхідність медикаментозного коригування гіперхолестеринемії, необхідно встановити терапевтичну мету — бажаний рівень ХС-ЛПНЩ відповідно до групи ризику пацієнта².

Цільові показники ХС-ЛПНЩ, рекомендовані настановами ESC/EAS 2019 наведено в таблиці нижче².

Вибір ліпідознижувальної терапії

В ESC та EAS рекомендують як терапію першої лінії застосування високоінтенсивної статинотерапії в максимальних переносимих дозах для досягнення встановлених цілей щодо рівня ХС-ЛПНЩ².

Інтенсивність статинотерапії визначається дозуванням та здатністю ЛЗ знижувати рівень ліпідів від початкового значення^*4:

Хоча цільових рівнів ЛПНЩ часто досягають за допомогою монотерапії статинами, значна частина пацієнтів із високим ризиком потребує комбінованої терапії. Для цього доцільно скористатись алгоритмом із вибору терапевтичного контролю рівнів ХС-ЛПНЩ².

Пацієнтам із дуже високим ризиком, які не досягають цільових рівнів ХС-ЛПНЩ при лікуванні максимальними переносимими дозами статинів рекомендовано комбіновану терапію з езетимібом.

Якщо цільового рівня ХС-ЛПНЩ все ще не досягнуто, слід додати інгібітор PCSK9 (пропротеїнова конвертаза 9-го субтилізин-кексинового типу).

Також можливе додавання інгібітора PCSK9 безпосередньо до статину для первинної профілактики ССЗ у пацієнтів із високим ризиком без СГ².

Контроль ефективності гіполіпідемічної терапії

У настановах ESC/EAS надають чіткі рекомендації щодо необхідності контролю рівня ліпідів крові перед початком ліпідознижувальної терапії та після її ініціації².

• Перед початком приймання ліпідознижувальних ЛЗ:

Необхідно провести два вимірювання рівнів ліпідів у крові з інтервалом 1–12 тижнів, за винятком випадків, коли потрібне негайне медикаментозне лікування, наприклад при гострому коронарному синдромі або в пацієнтів із високим СС-ризиком².

• Під час ліпідознижувальної терапії:

Ліпідний профіль пацієнта слід перевіряти через кожні 8 (±4) тижнів після ініціації лікування або його коригування, до досягнення терапевтичної мети².

• Після досягнення терапевтичної мети:

Ліпідний профіль рекомендують перевіряти щороку, якщо не виникає проблем із прихильністю до лікування або інших показань для частішого дослідження².

Основні тези

_{*Відсоток зниження ХС-ЛПНЩ при застосуванні основних засобів статинів, що використовують у клінічній практиці (аторвастатин, розувастатин, симвастатин), оцінювали з використанням медіани зниження ХС-ЛПНЩ із бази даних VOYAGER.S3.2.1-2.
EAS (European Atherosclerosis Society) — Європейське товариство з атеросклерозу
ESC (European Society of Cardiology) — Європейське товариство кардіологів
PCSK9 — інгібітор пропротеїнової конвертази 9-го субтилізин-кексинового типу
SCORE2 (Systematic Coronary Risk Estimation 2) — шкала оцінювання СС-ризику
SCORE2-OP (Systematic Coronary Risk Estimation 2-Older Persons) — шкала оцінювання СС-ризику в людей похилого віку
АКШ — аортокоронарне шунтування
АСССЗ — атеросклеротичне серцево-судинне захворювання
АТ — артеріальний тиск
ГКС — гострий коронарний синдром
ЗХС — загальний холестерин
ІМ — інфаркт міокарда
ІХС – ішемічна хвороба серця
КТ — комп’ютерна томографія
ЛЗ — лікарський засіб
СГ — сімейна гіперхолестеринемія
СС — серцево-судинний
ССЗ — серцево-судинне захворювання
ТІА — транзиторна ішемічна атака
УЗД — ультразвукове дослідження
ХС-ЛПНЩ — холестерин ліпопротеїнів низької щільності
ХХН — хронічна хвороба нирок
ЦД — цукровий діабет
ЧКВ — черезшкірне коронарне втручання
ШКФ — швидкість клубочкової фільтрації}