Тихий делірій: як розпізнати та лікувати
Тихий делірій часто залишається недіагностованим через відсутність явних симптомів збудження. Дізнайтесь, як диференціювати стан і вибрати лікування, щоб уникнути ускладнень

Тихий делірій: як розпізнати та лікувати
Гіпоактивний, або тихий, делірій є одним із найпоширеніших підтипів, на який припадає до 50% випадків1,2. На відміну від гіперактивного він проявляється апатією, летаргією та уповільненими реакціями2. Пацієнти виглядають відстороненими, менш активними, не виявляють деструктивної поведінки, через що стан може залишатися недіагностованим3. Далі розглянемо, як вчасно розпізнати та ефективно лікувати тихий делірій.
Диференціація підтипів делірію
Для діагностики делірію згідно з критеріями 5-го видання Діагностичного та статистичного посібника з психічних розладів (DSM-5) у пацієнта мають бути наявні всі такі ознаки4,5:

Як відрізнити тихий делірій від інших психічних розладів
Є два основні диференційні діагнози, які завжди потрібно враховувати в разі підозри на тихий делірій1,4:
Депресія. Пацієнт із депресією може бути апатичним і відстороненим під час спілкування. Однак головна відмінність між депресією та делірієм полягає в тому, що депресивні епізоди не супроводжуються порушенням свідомості, раптовим початком або значними коливаннями стану протягом дня. Хоч активність може бути зниженою, рівень свідомості при депресії залишається стабільним
Деменція. Розвивається поступово. Делірій може виникати на фоні деменції, але для диференційної діагностики важливо зважати на раптові зміни в поведінці та рівні свідомості, що характерно саме для делірію
Підходи до ведення пацієнтів із тихим делірієм
Немає достатніх доказів на підтримку рутинного застосування лікарських засобів (ЛЗ), включно з антипсихотиками, для профілактики або лікування делірію4.
Однак є науково обґрунтовані рекомендації щодо ведення пацієнтів із тихим делірієм4:
Надання пацієнтові інформації про симптоми та діагноз, зокрема, у письмовій формі, особливо якщо він наляканий своїм станом
Лікування оборотних причин, які можуть спричиняти розвиток делірію
Забезпечення належного догляду для запобігання ускладненням, таким як зневоднення, інфекції та пролежні, що можуть виникати через труднощі в самостійному догляді за собою та відстороненість пацієнта
Регулярне інформування пацієнта про день, дату, час і місце перебування для підтримання орієнтації
Після покращення стану важливо надати пацієнту можливість обговорити свій досвід
До того ж важливо контролювати застосування знеболювальних і седативних ЛЗ, оскільки вони можуть спричиняти зниження рухливості та млявість. Нефармакологічні підходи, такі як сенсорна стимуляція, ерготерапія, фізіотерапія та стимулювання фізичної активності, можуть покращити увагу і реакцію на зовнішні стимули. Необхідно постійно моніторувати стан пацієнта для оцінювання ефективності заходів і своєчасного виявлення можливих ускладнень6.
Патогенетичні передумови розвитку делірію та їх коригування
Дефіцит певних вітамінів, зокрема тіаміну, може бути однією з причин розвитку делірію. У таких випадках можливе часткове або повне зникнення симптомів делірію після відновлення рівня дефіцитних вітамінів7. Делірій часто пов'язаний із дефіцитом вітамінів, особливо внаслідок алкоголізму, недостатнього харчування або станів, що порушують всмоктування речовин у шлунково-кишковому тракті8.
Будь-якому пацієнту з делірієм у разі виявлення дефіциту вітамінів групи B, наприклад, через алкоголізм чи недоїдання, треба призначити замісну терапію мультивітамінами7
Дослідження Moslemi R. та співавторів показало, що внутрішньовенне введення тіаміну може асоціюватися зі зниженням частоти делірію в пацієнтів інтенсивної терапії після хірургічних втручань9.
Trzepacz A. та співавтори повідомили про випадки успішного парентерального лікування нікотинамідом пацієнтів, в яких розвинулися параноїдальні марення на фоні дефіциту нікотинаміду і недостатнього харчування7.
Ці дослідження підкреслюють важливість корегування дефіциту вітамінів, особливо тіаміну і нікотинаміду, в пацієнтів із делірієм, оскільки своєчасне введення цих речовин може сприяти покращенню стану.
Основні тези
Гіпоактивний, або тихий, делірій у більшості випадків залишається недіагностованим1,2
Є два основні диференційні діагнози, які треба завжди враховувати в разі підозри на тихий делірій — депресія та деменція1,4
Делірій часто пов'язаний із дефіцитом вітамінів, особливо внаслідок алкоголізму, недостатнього харчування або станів, які порушують всмоктування речовин у шлунково-кишковому тракті8
Дефіцит тіаміну може стати причиною делірію. В таких випадках можливе часткове або повне зникнення симптомів делірію після відновлення рівня дефіцитних вітамінів7
Будь-якому пацієнту з делірієм у разі виявлення дефіциту вітамінів групи B слід призначити замісну терапію мультивітамінами7
Лікарський засіб Синдрекс® — концентрат, що містить вітаміни В1, В2, В6, нікотинамід і вітамін С10
DSM-5 (Diagnostic and Statistical Manual of mental disorders 5) — Діагностичний та статистичний посібник з психічних розладів, 5-те видання
ЛЗ — лікарський засіб
- Lodewijckx E. et al. Pharmacologic Treatment for Hypoactive Delirium in Adult Patients: A Brief Report of the Literature. J Am Med Dir Assoc. 2021; 22(6):1313–1316.e2. DOI: 10.1016/j.jamda.2020.12.037
- Pun B.T. et al. The Importance of Diagnosing and Managing ICU Delirium*. Chest. 2007; 132(2):624-36. DOI: 10.1378/chest.06-1795
- Hughes C.G. et al. Delirium. Acute Brain Dysfunction in the Critically Ill. Springer. 2020; 4.
- Hosker C., Ward D. Hypoactive delirium. BMJ 2017; 357:j2047. DOI: 10.1136/bmj.j2047
- Quietly delirious. Available at: https://www.bmj.com/content/bmj/suppl/2017/05/25/bmj.j2047.DC1/hosc038261.wi.pdf (Last access: 09.09.2024).
- Hyperactive and Hypoactive Delirium: What we know so Far. Available at: https://ijmscr.org/index.php/ijmscrs/article/view/898/748 (Last access: 09.09.2024).
- Practice guideline for the treatment of patients with delirium. Available at: https://psychiatryonline.org/pb/assets/raw/sitewide/practice_guidelines/guidelines/delirium.pdf (Last access: 09.09.2024).
- Thom R.P. et al. Delirium. AmJPsychiatry. 2019; 176:785–793.
- Moslemi R. et al. Thiamine for Prevention of Postoperative Delirium in Patients Undergoing Gastrointestinal Surgery: A Randomized Clinical Trial. J Res Pharm Pract. 2020; 9(1):30–35. DOI: 10.4103/jrpp.JRPP_19_124
- Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Синдрекс®, концентрат для розчину для інфузій, по 5 мл в ампулі. РП №UA/20157/01/01.









