Оксана Юріївна Молода
Авторка медичних матеріалів
Сімейна лікарка, фтизіопульмонолог
За рекомендаціями Європейського респіраторного товариства та Американського торакального товариства, а також відповідно до українських протоколів, гострим кашлем у дорослих вважаємо кашель, що триває від 3 до 6 тижнів.
У строки від 6 до 8 тижнів констатуємо підгострий кашель.
Якщо скарги пацієнта тривають довше 8 тижнів, слід говорити про хронічний кашель.
Зазвичай звернення до сімейного лікаря відбувається раніше — приблизно на третьому тижні безперервного кашлю. З цього моменту починається пошук причини симптому, і не завжди при цьому використовується оптимальний діагностичний алгоритм.
Сімейному лікареві насамперед необхідно виключити дві найбільш загрозливі патології — онкозахворювання легень/середостіння та туберкульоз. Саме вони часто спричиняють кашель, що не піддається лікуванню.
Третій серйозний стан, про який треба обов’язково подумати, — це хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). В нашій країні багато людей курять або перебувають на одній території з курцями. Не забуваємо й про працюючих в умовах шкідливого виробництва.
Але бувають ситуації, коли лікар виключив у пацієнта вірусне захворювання, пневмонію, туберкульоз, онкопатологію та ХОЗЛ і не може зрозуміти, в чому причина тривалого кашлю.
Екстраторакальні проблеми
Треба пам’ятати, що причинами кашлю можуть бути й екстраторакальні проблеми, наприклад патологія придаткових пазух носа, зокрема хронічні риносинусити.
Інколи бувають одонтогенні причини, коли пломбувальний матеріал або елементи штифтів потрапляють у гайморову пазуху, стають подразнюючим елементом і провокують кашель.
Ще однією причиною кашлю можуть бути алергічні чинники
Діафрагмальна кила або гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)
Досить часто сімейні лікарі забувають ще про одну патологію у людей віком за 40 років — діафрагмальна кила або гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), що провокує кашель.
Такий кашель має специфічний характер.
- По-перше, він завжди сухий, непродуктивний, пацієнти скаржаться на постійне покашлювання.
- Якщо ретельно зібрати анамнез, то з’ясується, що посилення кашлю спостерігається в горизонтальному положенні, після прийому їжі, а також під час фізичного навантаження після їжі.
- Коли цим хворим призначають терапію, що направлена на зниження кислотності шлункового вмісту, кашель зникає.
Серцево-судинна патологія
Ще одна причина тривалого кашлю — серцево-судинна патологія. Внаслідок застійних явищ у малому колі кровообігу легені не справляються з тим об’ємом рідини, що утворюється, і це також провокує постійний кашель.
Не варто забувати й про те, що кашель — дуже розповсюджений побічний ефект інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ), які широко використовують для контролю артеріального тиску.
Є ще одна проблема — психогенний кашель.
Він зустрічається у дітей і дорослих, але частіше у дітей. Це кашель, що може виникати спонтанно, без очевидних причин.
Його характерна особливість – повне зникнення вночі, попри інтенсивний кашель удень.
Також кашель зникає, коли людина відволікається. Наприклад, повністю занурюється в якусь цікаву справу. Це друга характерна ознака. Звісно, ця проблема може виникнути у людей, які постійно перебувають у стресових умовах.
Якщо ж пацієнт дуже ретельно обстежений, виключені всі торакальні та екстраторакальні захворювання, але причина кашлю все ще невизначена, то врешті-решт необхідно подумати про аспірацію стороннього тіла
Обираючи діагностичний алгоритм, лікар має розуміти, для чого здійснюється кожен крок.
Головне – не потрібно використовувати всі діагностичні методи за принципом «від менш інформативного до більш інформативного»: флюорографія, потім — рентген і тільки потім — КТ.
Це й робить пошук причини кашлю занадто довгим для пацієнта. Слід обирати одразу те, що забезпечить максимально чітку відповідь у максимально короткий строк саме при тому захворюванні, яке підозрює спеціаліст.
Наприклад, при підозрі на ХОЗЛ не варто скеровувати пацієнта на флюорографічне дослідження, це не дасть достатньої інформації. Найбільш інформативне дослідження в цьому разі — комп’ютерна томографія (КТ). Це дослідження також є оптимальним вибором при підозрі на лімфоаденопатію середостіння, як прояв туберкульозу або злоякісного новоутворення
Якщо лікар підозрює пневмонію, він може призначити звичайну оглядову рентгенографію органів грудної клітки
Ще сьогодні дуже популярно скеровувати пацієнтів із хронічним кашлем на різноманітні алергопроби. Ці тести потрібні, коли в анамнезі є проблеми алергічного характеру. Але це не означає, що алергопроби треба призначати всім. Потрібно ретельно зібрати анамнез (чи були епізоди висипу, набряк Квінке тощо), врахувати клінічну картину, характер кашлю і вік. У дітей алергічний кашель зустрічається набагато частіше, ніж у дорослих, і на його користь свідчить, зокрема, свистяче дихання. У дорослих алергопроби на початку діагностичного пошуку в більшості випадків є зайвими
Одним із важливих методів обстеження пацієнтів з тривалим кашлем є спірометрія. Це дослідження дозволяє оцінити функцію легень і дає відповідь на багато питань. Зокрема, можна відразу виключити або підтвердити одночасно декілька захворювань — БА, ХОЗЛ, рестриктивні захворювання, наприклад дифузний фіброз. Тому не варто нехтувати цим дослідженням, навпаки, воно має бути обов’язковим для пацієнтів із тривалим кашлем
Ще одне дослідження, яке сімейні лікарі мали б використовувати більш широко, аналіз мокротиння. Наприклад, при туберкульозі не завжди є ураження легень, проте є ураження бронхів. Отже, можна отримати в аналізі мокротиння мікобактерію навіть за відсутності змін у легенях. Тому дослідження мокротиння також має бути рутинним у пацієнтів із хронічним кашлем, особливо якщо є підстави підозрювати туберкульоз