Адаптуємо терапію цукрового діабету до особистих цілей пацієнта
Лікування цукрового діабету не обмежується лише контролем глікемії. Дізнайтесь, як коректно підібрати терапію, щоб уникнути ускладнень у кожному окремому випадку
Адаптуємо терапію цукрового діабету до особистих цілей пацієнта
Сучасні стратегії лікування цукрового діабету (ЦД) 2 типу зміщують фокус із глюкозоцентричності на інтегровані методики. Ці підходи охоплюють не лише контроль глікемії, а й стратегії запобігання або відтермінування ускладнень хвороби1. Розглядаємо аспекти вибору гіпоглікемічної терапії, які підтримують цей підхід.
Підходи до індивідуалізації гіпоглікемічної терапії
Відповідно до чинної настанови Американської діабетичної асоціації (ADA) 2024 року, сучасний підхід до лікування ЦД акцентує на необхідності індивідуалізації гіпоглікемічної терапії2. Це означає, що вибір лікувальної схеми базується на детальному аналізі історії хвороби пацієнта, особливостей перебігу ЦД і потенційному ризику розвитку ускладнень3.
Вибір ЛЗ із урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта може значно покращити ефективність лікування та сприяти досягненню поставлених глікемічних цілей2.
Індивідуальні глікемічні цілі встановлюють не лише на основі клінічних даних, але й з урахуванням дотримання пацієнтом рекомендацій та його персональних уподобань.
Зниження рівня глікованого гемоглобіну (HbA1c) нижче встановленого цільового значення 7% може бути прийнятним і навіть бажаним, якщо його можна досягти без розвитку значної гіпоглікемії чи інших побічних ефектів лікування2.
Менш суворі цільові рівні HbA1c понад 8% можуть бути прийнятними для пацієнтів з обмеженою очікуваною тривалістю життя чи в ситуаціях, коли потенційна шкода від лікування переважає його користь2.
Відповідно до Уніфікованого клінічного протоколу Міністерства охорони здоров’я України, при виборі індивідуального цільового рівня HbA1c у першу чергу треба враховувати4:
Вік пацієнта
Очікувану тривалість життя
Наявність тяжких ускладнень
Ризик розвитку тяжкої гіпоглікемії
Принципи вибору гіпоглікемічної терапії
Крім цукрознижувальної ефективності, при виборі ЛЗ важливо врахувати3:
Безпеку терапії, насамперед щодо ризику розвитку гіпоглікемій
Вплив на масу тіла, зокрема сприяння схудненню чи уникненню збільшення ваги
Тривалість терапевтичного ефекту
Наявність плейотропних ефектів, таких як кардіоренальний захист і покращення ліпідного профілю
Для досягнення терапевтичних цілей у пацієнтів із коморбідною патологією у протоколі ADA-2024 рекомендують призначення ЛЗ, що мають протективний вплив на інші органи та системи, зокрема2:
Інгібіторів дипептидилпептидази-4 (іДПП-4)
Інгібіторів натрійзалежних котранспортерів глюкози 2-го типу (іНЗКТГ-2)
Агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (арГПП-1)
Клінічні характеристики протидіабетичних ЛЗ2,5-8
| Характеристики | іНЗКТГ-2 | арГПП-1 | іДПП-4 |
|---|---|---|---|
| Механізм дії | Виведення глюкози з сечею | Підвищення секреції інсуліну | Збільшення рівня інкретинових гормонів
|
| Зниження HbA1c | На 0,8% | На 1%
| На 1% |
| Вплив на кількість β-клітини підшлункової залози | Не змінює | Збільшення | Збільшення
|
Ризик гіпоглікемії
| Низький | Низький | Низький |
Вплив на масу тіла
| Зменшення | Зменшення | Нейтрально |
Вплив на серцево-судинну систему (ССС)
| Зниження випадків смерті та госпіталізації з приводу СН | Захист ССС
| Нейтрально щодо значущих серцево-судинних подій |
Вплив на нирки
| Сприятливий
| Сприятливий
| Нейтрально |
| Вплив на ліпідний спектр | Нейтрально | Зниження рівнів холестерину, ЛПНЩ, тригліцеридів | Зниження продукування тригліцеридів і рівня ліполізу натще |
Досягнення цілей лікування поза глікемічним контролем
Згідно з рекомендаціями ADA-2023, іДПП-4 вирізняються перевагами щодо контролю глікемії, впливу на масу тіла і зниження гіпоглікемічних ризиків, а також їх включено до розділу, де йдеться про зниження атеросклеротичних і кардіоваскулярних ризиків8.
Окрім цукрознижувальної дії, іДПП-4 мають додаткові переваги8:
Не мають ризиків гіпоглікемії завдяки інсулінозалежному впливу на активність підшлункової залози
Нейтральний вплив на масу тіла, що важливо для пацієнтів, які потребують інтенсифікації терапії без ризику збільшення ваги
Нейтральність щодо значущих серцево-судинних подій
Нейтральні ренальні ефекти, що дає змогу уникнути потреби в коригуванні дози в пацієнтів із нирковою недостатністю
Найбільш виражене зниження рівня HbA1c і постпрандіальної глюкози (ППГ) серед усіх представників групи іДПП-4 демонструє вілдагліптин. На старті монотерапії вілдагліптин може знизити рівень HbA1c на 1% без розвитку гіпоглікемії та збільшення маси тіла8
До того ж у дослідженні Macauley M. та співавтори підтвердили, що терапія вілдагліптином значно знижує рівень печінкових тригліцеридів та аланінамінотрансферази, якщо порівнювати з плацебо у пацієнтів із ЦД 2 типу9.
Вілдагліптин є високоселективним іДПП-4, забезпечує ефективний контроль глікемії як у монотерапії, так і в комбінації з іншими гіпоглікемічними засобами. Вілдагліптин забезпечує захист функції α- та β-клітин, знижує ліпотоксичність і резистентність до інсуліну та характеризується доброю переносимістю7
Основні тези
Згідно з настановою ADA 2024 року, сучасна концепція акцентує на індивідуалізації гіпоглікемічної терапії2
Вибір терапії з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта підвищує ефективність лікування та дає змогу ефективніше досягнути глікемічних цілей2
Відповідно до Уніфікованого клінічного протоколу Міністерства охорони здоров’я України, при виборі цільового рівня HbA1c треба враховувати індивідуальні показники пацієнта4
Для досягнення терапевтичних цілей у пацієнтів із коморбідною патологією у протоколі ADA-2024 рекомендують призначення ЛЗ, що мають протективний вплив на інші органи та системи2
Згідно з рекомендаціями ADA, іДПП-4 мають переваги щодо контролю глікемії, впливу на масу тіла і зниження гіпоглікемічних ризиків, а також їх включено до розділу, де йдеться про зниження атеросклеротичних і кардіоваскулярних ризиків7
Найбільш виражене зниження рівня HbA1c і ППГ серед усіх представників групи іДПП-4 демонструє вілдагліптин8
Вілдагліптин може знизити рівень HbA1c на 1% без розвитку гіпоглікемії та збільшення маси тіла7
Вілдагліптин знижує ліпотоксичність і резистентність до інсуліну і характеризується доброю переносимістю6
ADA (American Diabetes Association) — Американська діабетична асоціація
HbA1c — глікований гемоглобін
ЦД — цукровий діабет
арГПП-1 — агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1
ЛЗ — лікарський засіб
іДПП-4 — інгібітори дипептидилпептидази-4
іНЗКТГ-2 — інгібітори натрійзалежних котранспортерів глюкози 2-го типу
ЛПНЩ — ліпопротеїни низької щільності
ППГ — постпрандіальна глюкоза
СН — серцева недостатність
ССС — серцево-судинна система
- Соколова Л.К. Оновлення рекомендацій ADA 2023: основні акценти. Здоров’я України. 2023; 2(62):12-13.
- Standards of Care in Diabetes. American Diabetes Association. 2024.
- Паньків В.І. Цукровий діабет 2-го типу: сучасні міжнародні настанови, персоніфікований підхід і реальна амбулаторна практика. Міжнародний ендокринологічний журнал. 2020; 16(6):33-38. DOI: 10.22141/2224-0721.16.6.2020.215384
- Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Цукровий діабет 2 типу у дорослих». Наказ МОЗ України № 1300 від 24.072024.
- Ji L., Chan J.C.N., Yu M. et al. Early combination versus initial metformin monotherapy in the management of newly diagnosed type 2 diabetes: An East Asian perspective. Diabetes Obes Metab. 2021; 23:3–17. DOI: 10.1111/dom.14205
- Кушнарьова Н.Н., Зінич О.В. Агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 та інгібітори натрій-залежного котранспортера глюкози 2-го типу: конкуренти чи союзники? Здоров’я України. 2020; 2(50):8-9.
- Паньків В.І. Можливості вілдагліптину в оптимальному контролі цукрового діабету 2-го типу. Міжнародний ендокринологічний журнал. 2019; 15(6):482-487.
- Соколова Л.К. Роль інгібіторів дипептидилпептидази‑4 у комплексній терапії пацієнтів із цукровим діабетом. Здоров’я України. 2023; 3(63):13.
- Macauley M., Hollingsworth K.G., Smith F.E. et al. Effect of vildagliptin on hepatic steatosis. J Clin Endocrinol Metab. 2015; 100(4):1578-1585. DOI: 10.1210/jc.2014-3794
