У разі підозри на адреналовий криз потрібно негайно розпочати лікування, не очікуючи результатів додаткових діагностичних обстежень¹. 

Причини, клінічні прояви та діагностика

Адреналовий криз може виникнути в будь-якого пацієнта з наднирковою недостатністю, за винятком випадків, спричинених тривалим уведенням екзогенних глюкокортикоїдів¹. 

Причини адреналового кризу²:

Основні клінічні прояви адреналового кризу

Дегідратація, гіпотензія та шок є ключовими ознаками адреналового кризу. Додатково можна спостерігати:

Під час об'єктивного огляду можливе виявлення вітиліго та гіперпігментації².

За результатами лабораторних обстежень зазвичай виявляють гіпонатріємію, гіперкаліємію, азотемію, гіперкальціємію та еозинофілію².

Невідкладна терапія адреналового кризу 

Рідинна реанімація передбачає введення щонайменше 1 літра 0,9% фізіологічного розчину або 5% розчину глюкози, розведеного в 0,9% фізіологічному розчині, протягом 1 години. За потреби болюс можна повторити, оскільки пацієнти часто потребують 2–3 літри рідини протягом перших 12–24 годин¹. 

Перед початком глюкокортикоїдної терапії необхідно відібрати кров для визначення рівнів креатиніну, азоту сечовини, електролітів і глюкози¹. Пацієнтам без раніше встановленого діагнозу надниркової недостатності додатково визначають рівні кортизолу, АКТГ, альдостерону та реніну. Лікування розпочинають негайно, без затримки, ще до отримання результатів аналізів¹. 

Рекомендована термінова глюкокортикоїдна терапія гідрокортизоном¹:

Альтернативами гідрокортизону є¹: 

Уведення глюкокортикоїдів усуває гіпонатріємію та гіперкаліємію. Якщо ці порушення зберігаються протягом кількох годин від початку лікування, треба розглянути інші можливі причини їх виникнення¹. 
Додаткове введення глюкози показано при її рівні в крові менш ніж 3 ммоль/л, що супроводжується розвитком нейроглікопенії¹.

Основні тези

АКТГ — адренокортикотропний гормон