Розуміння та управління гіпоглікемією в контексті інсулінотерапії

Із ситуацією, коли рівень глюкози в крові є нижчим за норму — гіпоглікемією — може зіткнутися кожна людина, яка живе з діабетом.

Для нормального функціонування організму людини необхідний стабільний рівень глюкози в крові. Глюкоза є найважливішим джерелом енергії для всього організму людини. Тому нестача глюкози в крові, звідки її отримують клітини організму, дуже швидко позначається на його життєздатності. Проте не всі клітини однаково чутливі до нестачі глюкози. 

Так, наприклад, нервові клітини головного мозку дуже важко переносять нестачу глюкози в крові у зв’язку з тим, що цей різновид цукру є практично єдиним «харчовим» продуктом, який вони здатні засвоювати. При цьому навіть незначне зниження глюкози крові може призвести до загибелі нервових клітин. Для захисту нервових клітин головного мозку від загибелі внаслідок «глюкозного» голодування в процесі еволюції організм людини виробив кілька захисних механізмів. 

У відповідь на зниження глюкози в крові виділяється низка гормонів, які сприяють підвищенню рівня глюкози, а саме: 

• адреналін
• глюкагон
• кортизол
• гормон росту тощо

Всі ці гормони «включаються» в процес порятунку організму з різною швидкістю та справляють свій вплив упродовж різного часу. 

Найбільш швидко «реагує» на зниження рівня глюкози в крові адреналін. 
Під дією адреналіну відбувається виділення глюкози з її депо в печінці та м’язах, у результаті чого рівень глюкози в крові нормалізується або навіть підвищується. Проте дія гормону адреналіну на організм людини не обмежується лише підвищенням рівня глюкози в крові, а є дуже різноманітною. Завдяки наявності різних «побічних ефектів» адреналіну людина здатна відчути гіпоглікемічний стан.

Для того, щоб навчитися відрізнити стан гіпоглікемії від норми, згадаймо про зміни в організмі під час дії на нього стресу, оскільки адреналін завжди виділяється від стресу. Для полегшення задачі згадайте свої відчуття, наприклад, на екзамені в школі. У цей момент Ви, мабуть, відчували тремтіння у всьому тілі, у Вас надто швидко «билося» серце, або Ви відчували на собі сорочку, яка від рясного поту прилипала до тіла (або як мінімум ставали вологими долоні). 

Тільки-но ми перерахували три ознаки (симптоми), які супроводжують майже завжди стан гіпоглікемії. До тріади (тремтіння, пітливість, серцебиття) треба додати ще підвищений апетит, яким може проявлятися гіпоглікемія. 

Пам’ятати про ці ознаки слід завжди у зв’язку з тим, що ігнорування їх, тобто незастосування мір, спрямованих на усунення гіпоглікемії при її виникненні, може призвести до втрати свідомості та загибелі клітин головного мозку. 

За важкої запущеної гіпоглікемії допомогти людині може лише медичний працівник шляхом введення у вену розчину глюкози. При цьому часу для збереження мозку не так вже й багато — близько п’яти хвилин. Зрозуміло, що навіть у великих містах доступність швидкої медичної допомоги в офіційно заявленому інтервалі в п’ятнадцять хвилин не врятує від гіпоглікемії, звалюючи в більшості випадків порятунок хворого із цукровим діабетом на власні плечі. 

Попри такі характерні клінічні прояви гіпоглікемії, існують дві проблеми, які пов’язані з інтерпретацією проявів при виникненні цього стану. А саме проблеми переоцінки симптомів гіпоглікемії і навпаки — їх недооцінки. Враховуючи те, що кожний з вище перерахованих симптомів може зовсім не мати відношення до гіпоглікемічного стану, нерідко цілком можлива переоцінка симптомів. Так, тремтіння є фізіологічним для людини, яка перебуває в стані переохолодження, підвищена пітливість є природньою при перегріванні, прискорене серцебиття може спостерігатися під час або після фізичного навантаження, а підвищений апетит притаманний будь-якій людині, яка просто зголодніла. Без сумніву, «стратегічно» більш правильно розцінювати вище описані симптоми як прояви гіпоглікемії. Проте часто на практиці люди, які переоцінюють симптоми, починають застосовувати заходи для зняття неіснуючої гіпоглікемії, «заробляючи» від того зайві кілограми та ожиріння.

Безтурботність, як уже говорилося, може вартувати дуже дорого, а це означає, що при виникненні хоча б «натяку» на можливі симптоми гіпоглікемії терміново потрібно переконатися в наявності чи відсутності у Вас гіпоглікемічного стану. Тому нині так багато уваги приділяється доступності засобів самоконтролю глюкози в крові для хворих на діабет. Глюкометр — не розкіш! Його наявність у кожного хворого на діабет дозволяє чітко визначитися з рівнем глюкози крові в будь-який час доби, а це означає — вчасно запобігти розвитку гіпоглікемії. 

Отже, щоразу при визначенні у себе рівня глюкози в крові нижче за 3,9 ммоль/л негайно слід вжити заходів для зняття гіпоглікемії, тобто їжте продукти, збагачені вуглеводами. 

З метою підвищення глюкози в крові найкращим чином підходять ті продукти, які мають високий вміст вуглеводів у своєму складі. З продуктів, на Ваш вибір, підійде все, що є під рукою:

Усі ці продукти мають високий вміст легкозасвоюваних вуглеводів або, кажучи науково, високий глікемічний індекс. Тут необхідно зазначити, що продукти з низьким глікемічним індексом (м’ясо, риба, сир, твердий сир, гриби, овочі, жирові продукти) вуглеводів практично не містять і, відповідно, ніяк не впливають на рівень глюкози в крові, в будь-якому разі для застосування у вигляді швидкої допомоги.

Тому споживання для усунення гіпоглікемії борщу, шматка сала чи м’яса та овочевого салату, але без хліба і/або каші, на жаль, не сприяє підвищенню низького рівня глюкози в крові. 

Потрібно також пам’ятати, що всмоктування вуглеводів з кишечника може уповільнюватись з двох причин: 

1. за низької температури їжі
2. за наявності в ній жирів

Тому зрозуміло, що не варто обирати для усунення гіпоглікемії продукти з холодильника. 

Яскравим прикладом є морозиво, яке водночас і холодне, і жирне. Хоча у критичній ситуації підійде і воно — нічого не вдієш, якщо нічого іншого під рукою немає!). Не слід також накладати на хліб, який призначений для зняття гіпоглікемії, сало чи інший жирний продукт — час надходження вуглеводів з кишечника може подовжитись — допомога прийде не вчасно… 

Що ж робити, якщо гіпоглікемія зайшла надто далеко, і пацієнт втратив свідомість? 

У цьому випадку найголовніше, що мають розуміти всі, хто є поряд, при втраті свідомості людина не в змозі контролювати процес ковтання. А це означає, що при спробі залити чи засипати й пропхнути в рот непритомній особі щось солодке, існує дуже високий ризик попадання харчових продуктів у дихальні шляхи. В такому випадку навіть швидка допомога, що вчасно прибула, може не врятувати постраждалого, який вже гине не внаслідок низького рівня глюкози в крові, а від асфіксії.

Тим, хто опиниться поряд із хворим на цукровий діабет, що втратив свідомість, необхідно керуватися наступним алгоритмом дій 

У домашній аптечці хворого на діабет флакончик з цим препаратом навряд чи буде часто використовуваним, проте під час виникнення невідкладної ситуації цей препарат може бути єдиною можливістю для Ваших близьких надати Вам допомогу, а не бути пасивними спостерігачами трагедії, яка розігрується у них перед очима.

Для надання допомоги в домашніх умовах також можна використовувати солодкі напіврідкі продукти (варення, мед), якими можна мастити ясна (не заливати всередину!) постраждалого, сподіваючись, що якась частина вуглеводів всмокчеться через слизову і певною мірою підвищить рівень глюкози в крові. Для використання з цією метою за кордоном широко розповсюджені аерозольні флакончики з розчином глюкози.

Допоможе зорієнтуватися у причинах Вашого непритомного стану наявність у Вас картки чи браслету хворого на діабет, які містять перелік і послідовність дій при виникненні важкої гіпоглікемії. Виникнення гіпоглікемії є пересічною ситуацією в житті людини, яка живе з діабетом.

Дотримання вище описаних правил з попередження та лікування гіпоглікемії дозволяє уникнути типових помилок і зберегти життя багатьом!

Авторський матеріал від: