Дотепер ведуться дискусії серед лікарів щодо питань, пов'язаних із безпекою інтраназальних стероїдів. Як наслідок, часто виникає невпевненість у безпеці призначення цих ефективних лікарських засобів для терапії цілорічного та сезонного алергічного риніту (АР). Одне із занепокоєнь: чи дійсно інтраназальні стероїди не чинять негативної дії на ріст і метаболізм кісток дітей при лікуванні цілорічного АР?

Рекомендації щодо застосування назальних кортикостероїдів при алергічному риніті

Медикаментозна патогенетична терапія — це провідний метод у лікуванні АР. Серед різних груп лікарських засобів найбільшу клінічну ефективність і безпеку продемонстрували ендоназальні кортикостероїди (КС). Згідно з сучасними рекомендаціями їх роль є ключовою в фармакотерапії АР незалежно від ступеня тяжкості захворювання, а застосування цих лікарських засобів характеризується високим рівнем доказовості (ІА)¹.

Тривалість застосування інтраназальних КС (ІКС) коливається від 1–2 місяців при інтермітуючому АР до 10–12 місяців при персистуючому перебігу, тому перевагу слід віддавати лікарським засобам із¹:

Ці характеристики дають змогу забезпечити високу ефективність та системну безпеку лікарського засобу¹.

Доказова база назального спрею

Інтраназальне введення КС є швидким, простим і зручним способом лікування пацієнтів, що мінімізує ризик загострень та ускладнень².

Відсутність системних побічних реакцій при застосуванні мометазону фуроату в дорослих і дітей підтверджується понад 10 міжнародними дослідженнями³.

Вплив мометазону фуроату на ріст та метаболізм кісток

Відсутність затримки росту в дітей із багаторічним АР, після одного року лікування мометазону фуроатом у формі водного назального спрея доведено однорічним рандомізованим клінічним дослідженням⁴

Основні тези

_{АР — алергічний риніт
ІКС — інтраназальні кортикостероїди
КС — кортикостероїди}