Ганна Дегтярьова
Авторка матеріалів
Терапевт, кантональна лікарня Аарау, Україна/Швейцарія
Цукровий діабет — одне з найпоширеніших метаболічних захворювань у світі. З огляду на старіння населення, зростання кількості пацієнтів із ожирінням і метаболічним синдромом, число людей, які отримують антидіабетичну терапію, постійно збільшується.
Сучасні цукрознижувальні препарати значно покращують контроль глікемії та якість життя пацієнтів, знижуючи ризик мікро- та макросудинних ускладнень діабету. Однак у певних клінічних ситуаціях, що супроводжуються змінами метаболізму, продовження прийому деяких антидіабетичних препаратів може бути не лише неефективним, а й небезпечним, навіть загрожувати життю.
Метформін є препаратом першої лінії для лікування цукрового діабету 2 типу завдяки його доведеній ефективності та низькому ризику гіпоглікемії.
Проте його застосування потребує обережності в певних ситуаціях, оскільки він може спричиняти розвиток метформін-асоційованого лактоацидозу — рідкісного, але потенційно летального ускладнення, пов’язаного з накопиченням лактату в організмі.
Коли ризик ускладнень від прийому метформіну зростає та коли варто розглянути його відміну?
1. Гострі захворювання та сепсис
При важких інфекціях, сепсисі, шоку, дегідратації та інших станах, що супроводжуються вираженою гіпоперфузією тканин і гіпоксією, метформін слід негайно відмінити. Ці стани сприяють накопиченню лактату, а метформін додатково пригнічує його метаболізм у печінці, що може призвести до лактоацидозу з високою летальністю (до 36% за даними деяких досліджень).
Метформін виводиться переважно через нирки, тому при порушенні їхньої функції його концентрація в крові підвищується, що збільшує ризик розвитку лактоацидозу.
Згідно з сучасними рекомендаціями: при швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) менше 30 мл/хв/1,73 м² метформін є повністю протипоказаним, а при ШКФ від 30 до 59 мл/хв/1,73 м² його застосування можливе з обережністю, але з зменшеною дозою, що не перевищує 1000 мг на добу.
3. Дослідження з контрастуванням
Рентгеноконтрастні засоби, які застосовуються при КТ або коронарній ангіографії, можуть викликати гостре контраст-індуковане ураження нирок, що, у свою чергу, погіршує виведення метформіну та збільшує ризик розвитку лактоацидозу.
За умов, коли ШКФ менше 30 мл/хв/1,73 м², метформін слід припинити з моменту введення контрастної речовини. Рекомендується оцінити ШКФ через 48 годин та відновити прийом метформіну тільки в разі стабільної функції нирок.
4. Періопераційний період
У пацієнтів із нормальною функцією нирок перед невеликими операціями достатньо припинити прийом метформіну в день втручання. Якщо є порушення функції нирок, препарат слід відмінити за 24–48 годин до операції.
Перед поновленням терапії необхідно підтвердити стабільну функцію нирок (ШКФ > 30 мл/хв) та відновити прийом метформіну протягом наступних 48 годин.
Як розпізнати лактоацидоз, якщо метформін не було вчасно відмінено?
Симптоми лактоацидозу можуть бути неспецифічними, що ускладнює ранню діагностику.
Основні клінічні прояви:
Гастроінтестинальні симптоми: нудота, блювання, діарея, біль у животі.
Респіраторні симптоми: задишка, тахіпное.
Кардіоваскулярні прояви: тахікардія, артеріальна гіпотензія.
Неврологічні ознаки: збудження, сплутаність свідомості, млявість, кома.
У тяжких випадках можуть розвинутися:
Респіраторна недостатність.
Як діагностувати лактоацидоз?
Лактоацидоз діагностується за основними лабораторними ознаками: підвищеною концентрацією лактату, що часто перевищує 8 ммоль/л, зниженим артеріальним pH (менше 7,35) та підвищеним аніонним проміжком. Ці показники свідчать про порушення метаболізму та накопичення лактату в організмі.
Тактика лікування лактоацидозу
При розвитку метформін-індукованого лактоацидозу необхідно:
Негайно припинити прийом метформіну
Проводити інтенсивну терапію, спрямовану на підтримку функції органів:
• Відновлення об’єму рідини.
• Корекція кислотно-основного балансу (введення внутрішньовенного натрію гідрокарбонату у разі тяжкого ацидозу).
• Підтримка кисневої сатурації та серцевої діяльності, при необхідності — механічна вентиляція.
Розглянути екстракорпоральне видалення метформіну (гемодіаліз) у разі тяжкого ацидозу, ниркової недостатності або відсутності відповіді на стандартну терапію.
Смертність
Летальність при метформін-асоційованому лактоацидозі залишається високою, за даними різних досліджень, вона становить від 20% до 36%.
Висновки
Лактоацидоз, пов’язаний із прийомом метформіну, є потенційно смертельним станом, тому своєчасна діагностика та лікування мають критичне значення.
Основні запобіжні заходи:
Вчасна корекція дозування при порушенні функції нирок.
Відміна метформіну при гострих захворюваннях, сепсисі та в періопераційний період.
Контроль функції нирок перед проведенням контрастних досліджень.
Раннє виявлення симптомів лактоацидозу та негайне припинення прийому препарату.
Розуміння факторів ризику розвитку лактоацидозу дозволяє не лише зменшити ймовірність цього ускладнення, але й значно покращити прогноз для пацієнтів.
1. Metformin-associated lacticacidosis and factors associated with 30-day mortality. Thammavaranucupt K, et al. PLoS One. 2022
2. Do Patients Die with or from Metformin-Associated Lactic Acidosis (MALA). Systematic Review and Meta-analysis of pH and Lactate as Predictors of Mortality in MALA Adam Blumenberg, Roshanak Benabbas, Richard Sinert, Amy Jeng, Sage W. Wiener. J Med Toxicol. 2020 Apr; 16(2): 222–229.).