Основні принципи ведення пацієнтів із гострими ранами
Від чого залежить успіх лікування гострих ран? Звичайно, від визначення глибини ураження та індивідуального підбору тактики лікування. Докладніше — у матеріалі
Основні принципи ведення пацієнтів із гострими ранами
Незбалансоване харчування, старіння населення, зростання частоти діабету та респіраторних захворювань зумовлюють збільшення кількості пацієнтів із рановими процесами. Ключовим для діагностики та лікування таких процесів є розуміння етапності й перебігу загоювання ран1.
Гострі рани виникають раптово і зазвичай мають зрозумілий механізм ушкодження, який призводить до порушення цілісності шкіри. Незалежно від етіології процес загоєння рани у більшості випадків відбувається з прогнозованою швидкістю2.
У статті розглядаємо принципи ведення і види гострих ран. Також докладніше зупинимося на етапах їх загоєння.
Види гострих ран
Гострі рани можна поділити на хірургічні та нехірургічні2.
- Хірургічні рани — це контрольовані гострі рани, що виникли під час операції (розріз, дренаж, фасціотомія, розкриття абсцесу). Вони можуть залишатися відкритими через розходження швів або ризик інфекції. Їх класифікують за ступенем контамінації (чисті, чисто-забруднені, забруднені, брудні), що визначає дальшу тактику закриття2.
- Нехірургічні рани виникають через травми (тупі, проникаючі, термічні, електричні, хімічні) та потребують індивідуального підходу. Проте деякі чисті травматичні рани можна закрити навіть первинним швом2.
Гострі рани також можна класифікувати за глибиною ураження. Поверхневі рани не проникають глибше дерми, тоді як глибокі уражують підшкірну клітковину і можуть залучати м’язи та кістки2.
Гостра рана при фізіологічних порушеннях, що уповільнюють або перешкоджають її загоєнню, може перейти в хронічну2.
Основні принципи лікування гострих ран
Очищення рани
Необхідне для ран із девіталізованими тканинами, контамінацією або сторонніми матеріалами (шви, скло) перед дальшим лікуванням2
Зрошення
Промивання фізіологічним розчином або водою зменшує інфекційне ураження та видаляє сторонні частинки2
Дебридмент
Хірургічний дебридмент є найкращим методом для видалення великих ділянок некротизованої тканини і показаний у разі інфекції (целюліт, сепсис). Послідовний хірургічний дебридмент у клінічних умовах підвищує ймовірність загоєння2
Топічна терапія
Топічні засоби, такі як антисептики та антимікробні засоби, зазвичай не потрібні для лікування гострих ран. Проте їх можна використовувати для контролю вираженої місцевої контамінації (наприклад, при опікових ранах)2
Ранові покриття
Правильно підібране ранове покриття та своєчасна зміна пов’язок можуть суттєво впливати на швидкість загоєння, міцність і функціональність відновленої шкіри, косметичний вигляд рубця. Немає єдиного ідеального варіанта для всіх типів ран, тому фахівець має оцінити кожну рану індивідуально2
Терапія негативним тиском
Використовують для складних і глибоких ран. Сприяє захисту та зменшенню їхньої важкості перед остаточним закриттям2
Гіпербарична оксигенація
Використовують для стимуляції загоєння гострих травматичних ран і шкірних трансплантатів2
Закриття рани
Після підготовки ранового ложа гострі рани часто закривають первинним швом. Проте інколи потрібне відстрочене закриття або загоєння вторинним натягом. Великі дефекти можуть потребувати шкірного трансплантата або клаптевого закриття2
Специфічні гострі рани та особливості їх ведення
Гостра рана, ускладнена нерівними краями
Після очищення та хірургічного оброблення такої рани часто здійснюють спробу її закриття. Однак нерівні краї спричиняють виникнення розходжень. Для досягнення задовільного косметичного та функціонального результату може знадобитися додаткове висічення тканин і застосування технік пластичної хірургії2
Великий дефект тканин
Великі дефекти тканин можуть виникати внаслідок травматичних ушкоджень, при висіченні некротизованих тканин через інфекцію або в разі втрати тканин через травму. Після завершення хірургічного оброблення рану варто залишити відкритою. Паралельно виконати тампонаду вологими сольовими марлевими пов'язками або використати терапію негативним тиском. Це все є доцільним допоки ранова поверхня не буде готовою до закриття шляхом пересадки шкіри, використання біологічних тканин або реконструкції клаптем2
Опіки
Головними завданнями при лікуванні пацієнтів з опіками є запобігання інфекціям, зменшення болю і створення оптимального середовища для загоєння ран. Важливо визначити тип, глибину та площу ураження1.
Основним методом лікування поверхневих опіків є негайне охолодження під проточною холодною водою з дальшим використанням пов’язок або гідрогелю1.
Лікування глибоких опіків включає профілактику інфекцій, хірургічне очищення рани та пересадку шкіри1
Процес загоєння ран
Процес загоєння починається негайно після травми і передбачає чотири послідовні стадії. Залежно від зовнішніх та внутрішніх чинників (фактори зростання, цитокіни) цей процес може розвиватись як вперед, так і назад через стадії3.
Аргінін — це амінокислота, яка синтезується з цитруліну в організмі здорової людини. Визначено, що аргінін модулює імунну функцію, секрецію гормонів і ендотеліальну функцію. Використання аргініну підвищує відкладення колагену та покращує міцність рани. Колаген сприяє підвищенню проліферації фібробластів, прискорюючи тим самим процес загоєння рани3.
Медичні вироби на основі колагену (гідрогелі, губки, креми), які широко застосовують для загоєння ран і у тканинній інженерії, є фактично першою лінією захисту4.
Основні тези
Незбалансоване харчування, старіння населення, зростання частоти діабету та респіраторних захворювань зумовлюють збільшення кількості пацієнтів із рановими процесами. Ключовим для діагностики та лікування таких процесів є розуміння етапності й перебігу загоєння ран1
Гостра рана при фізіологічних порушеннях, які уповільнюють або перешкоджають її загоєнню, може перейти в хронічну2
Основним методом лікування поверхневих опіків є негайне охолодження під проточною холодною водою з дальшим використанням пов’язок або гідрогелю1
Процес загоєння рани починається негайно після травми і включає чотири послідовні етапи3
Колаген сприяє підвищенню проліферації фібробластів, прискорюючи тим самим процес загоєння ран3
Засоби на основі колагену (гідрогелі, губки, креми), які широко використовують для загоєння ран і у тканинній інженерії, є фактично першою лінією захисту4
Використовують у комплексному лікуванні простих непроникних ран
Використовують у комплексному лікуванні простих непроникних ран
- Sussman G. An update on wound management. Aust Prescr. 2023; 46(2):29–35. DOI: 10.18773/austprescr.2023.006
- Principles of acute wound management. Available at: https://www.uptodate.com/contents/principles-of-acute-wound-management (Last access: 12.03.2025).
- Arribas-López E., Zand N., Ojo O. et al. The Effect of Amino Acids on Wound Healing: A Systematic Review and Meta-Analysis on Arginine and Glutamine. Nutrients, 2021; 13(8):2498. DOI: 10.3390/nu13082498
- Sharma S., Rai V.K, Narang R.K. et al. Collagen-based formulations for wound healing: A literature review. Life Sci. 2022; 290:120096. DOI: 10.1016/j.lfs.2021.120096
