Роль лактоферину в імунному захисті при респіраторних захворюваннях
Зміна концентрації лактоферину може впливати на сприйнятливість організму до інфекцій. Дізнайтеся, чому так відбувається та що впливає на вміст лактоферину
Роль лактоферину в імунному захисті при респіраторних захворюваннях
Зважаючи на значну поширеність гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) у популяції, більшість дітей переносить хоча б один епізод ускладненого перебігу ГРЗ протягом життя1. Це спонукає до пошуку нових методів щодо профілактики та лікування даних станів2. Увагу привертають можливості впливу на концентрацію складових місцевого імунітету, наприклад лактоферину.
Роль місцевого імунітету в захисті від інфекційних агентів
Респіраторна система вразливіша до інфікування через контакт із зовнішнім середовищем. Саме тому слизові оболонки дихальних шляхів (ДШ) мають унікальні механізми захисту, такі як вроджений місцевий імунітет. Він працює та регулюється автономно, хоч і тісно пов’язаний із загальною імунною системою3.
Фактори місцевого імунітету запобігають проникненню патогенів у організм та ініціюють швидку захисну реакцію, якщо інфікування все ж таки відбулося. Прикладом є антимікробні пептиди (АМП), які сьогодні визнано важливою ланкою імунітету слизових оболонок. Окрім власне антимікробних властивостей, АМП мають значний імуномодулювальний вплив на місцевому рівні. Вони індукують секрецію цитокінів і залучають до роботи різні імунокомпетентні клітини в осередку інфекції3.
Зміни концентрації АМП можуть позначатися на сприйнятливості організму до інфекцій. Останнім часом це стає предметом клінічних досліджень1,3.
Больбот Ю.К. та співавтори дослідили стан місцевого імунітету слизових оболонок верхніх ДШ, зокрема оцінили вміст лактоферину — гострофазового АМП. Дослідники виявили, що в дітей із повторними бактеріальними ускладненнями ГРЗ на початку розвитку таких ускладнень знижується вміст локальних захисних факторів. Цього не спостерігали в дітей з епізодичними ускладненнями. Щобільше, в усіх дітей, які перенесли бактеріальне ускладнення, був знижений уміст лактоферину порівняно з показниками клінічно здорових дітей1
Чому лактоферин є важливою ланкою імунної відповіді при інфекціях
Лактоферин як гострофазовий АМП одним із перших вивільняється з нейтрофілів після їх зустрічі з патогенами2,4. Він відіграє важливу роль у координації компонентів імунної відповіді, а саме4:
Залучає вроджені компоненти, що контролюють розмноження патогенних мікроорганізмів, поки специфічна імунна відповідь формується чи активується
Діє на адаптивний компонент, сприяючи дозріванню попередників Т-клітин у компетентні клітини-хелпери та утворенню антитіл В-лімфоцитами2,4
Ці функції поєднуються з вагомою роллю лактоферину в обмеженні мікробної проліферації. Він пригнічує зростання та утворення біоплівок бактеріями. До того ж лактоферин зменшує вірусну адгезію та інвазію в клітини хазяїна на ранній фазі інфекційного процесу4,5
Дія лактоферину була докладно досліджена в експериментальних умовах5. Та останнім часом з’являється все більше клінічних досліджень, які дають змогу краще зрозуміти роль лактоферину в захисті від інфекційних агентів.
Що впливає на концентрацію лактоферину
Нині є мало даних про фактори, що можуть впливати на вміст лактоферину на слизових оболонках. Наприклад, відомо, що тривале фізичне навантаження може знизити концентрацію цього АМП3. А як щодо підвищення рівня лактоферину?
Нещодавно Абатуров О.Є. та співавтори повідомили, що в дітей зростала концентрація лактоферину в ротоглотковій рідині під час одужання після гострого простого бронхіту (ГПБ) на фоні прийому екстракту листя плюща2. Це відхаркувальний засіб, що має муколітичний та спазмолітичний ефекти, які обумовлені наявністю в ньому сапонінів6.
Відомо, що лактоферин перешкоджає взаємодії патогенів із TLR-рецептором. Як наслідок, обмежується активація фактора транскрипції NF-кВ і зменшується продукування прозапальних цитокінів та хемокінів2.
На цей сигнальний шлях впливають і компоненти екстракту листя плюща. Вони посилюють стабільність зв’язку між фактором транскрипції NF-кВ та його інгібітором. Це заважає переходу NF-кВ до ядра та дальшій транскрипції прозапальних генів2.
До того ж є свідчення про протигрипозну активність деяких сапонінів листя плюща, зокрема гедерасапоніну F. Він пригнічує синтез віріонів грипу A/PR/8 і підвищує ефективність терапії озельтамівіром2.
Зрештою компоненти екстракту листя плюща та індукований ними лактоферин пригнічують реплікацію вірусів і гальмують активність фактора транскрипції NF-кB2.
На думку Абатурова О.Є. та співавторів, це є ще одним патогенетичним механізмом противірусної та протизапальної дії екстракту листя плюща, що сприяє одужанню пацієнтів із ГПБ та знижує ймовірність розвитку пролонгованого перебігу захворювання2.
Отже, включення до терапії ГПБ екстракту листя плюща скорочує тривалість клінічної симптоматики захворювання та підвищує вміст фактора місцевого імунітету — лактоферину. Це сприяє елімінації інфекційних агентів і пригнічує надлишкову активність запального процесу2
Дослідження щодо застосування екстракту листя плюща при ГПБ
Абатуров О.Є. та співавтори. Вплив екстракту листя плюща на продукцію антимікробних пептидів при гострому простому бронхіті в дітей2
Мета: вивчити клініко-імунологічну ефективність екстракту листя плюща звичайного при лікуванні ГПБ у дітей2
Результати дослідження2
Застосування сухого екстракту листя плюща сприяло збільшенню рівня лактоферину в ротоглотковій рідині, чого не спостерігали на фоні стандартної терапії
У всіх дітей, які приймали сухий екстракт листя плюща, швидше зменшувалися клінічні прояви захворювання, зокрема кашель, задишка та хрипи
Висновок2
Додавання екстракту листя плюща до стандартної терапії сприяє швидкому одужанню, скороченню тривалості катарального синдрому та підвищує концентрацію лактоферину в ротоглотковій рідині
Основні тези
У дітей, які перенесли бактеріальне ускладнення ГРЗ, знижується концентрація такого важливого АМП, як лактоферин1
На фоні прийому сухого екстракту листя плюща підвищуюється вміст лактоферину в ротоглотковій рідині2
Екстракт листя плюща сам та завдяки індукованому ним лактоферину сприяє одужанню пацієнтів із ГПБ і знижує ймовірність розвитку пролонгованого перебігу захворювання2
АМП, окрім прямого захисту від інфекційних агентів, мають значний імуномодулювальний вплив на місцевому рівні3
Лікування гострих запальних захворювань дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем, та симптоматичне лікування хронічних запальних захворювань бронхів
Лікування гострих запальних захворювань дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем; симптоматичне лікування хронічних запальних захворювань бронхів
*Схематичне зображення дії сухого екстракту листя плюща адаптовано з джерела 2
BSS — шкала оцінювання гострого бронхіту
TLR — Toll-подібні рецептори
АМП — антимікробні пептиди
ГПБ — гострий простий бронхіт
ГРЗ — гостре респіраторне захворювання
ДШ — дихальні шляхи
- Больбот Ю.К., Карпенко А.В., Шварацька О.В. та ін. Стан місцевого захисту та особливості мікробної колонізації слизових оболонок верхніх дихальних шляхів у дітей із бактеріальними ускладненнями ГРВІ. Клінічна педіатрія. 2017; 12(4):450-458. DOI: 10.22141/2224-0551.12.4.2017.107625
- Абатуров О.Є., Токарєва Н.М., Нікуліна А.О. Вплив екстракту листя плюща на продукцію антимікробних пептидів при гострому простому бронхіті в дітей. Здоров’я дитини. Клінічна педіатрія. 2018; 13(6):29-35.
- West N.P., Pyne D.B., Renshaw G. et al. Antimicrobial peptides and proteins, exercise and innate mucosal immunity. FEMS Immunol Med Microbiol. 2006 Dec; 48(3):293-304. DOI: 10.1111/j.1574-695X.2006.00132.x
- Actor J.K., Hwang S.A., Kruzel M.L. Lactoferrin as a natural immune modulator. Curr Pharm Des. 2009; 15(17):1956-73. DOI: 10.2174/138161209788453202
- Berlutti F., Pantanella F., Natalizi T. et al. Antiviral properties of lactoferrin — a natural immunity molecule. Molecules. 2011; 16(8):6992-7018. DOI: 10.3390/molecules16086992
- Абатуров О.Є. Відхаркувальна терапія при гострих респіраторних інфекціях у дітей. Здоров’я дитини. 2018; 13(5):2-6. DOI: 10.22141/2224-0551.13.5.2018.141563
РП № UA/9396/01/01. Наказ МОЗ України 18.10.2023 № 1808. Зміни внесено. Наказ МОЗ України 26.01.2024 № 131.
РП № UA/15403/01/01. Наказ МОЗ України 24.01.2019 № 192. Зміни внесено. Наказ МОЗ України 18.10.2023 № 1808.