Вибір лікувальної тактики в пацієнтів із вірусною пневмонією
У міжнародних організаціях вважають, що на нас ще чекає тяжка пандемія в майбутньому. Отже, варто знати, як зменшити її наслідки та вберегти пацієнтів. Про це далі
Вибір лікувальної тактики в пацієнтів із вірусною пневмонією
Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) є найпоширенішими захворюваннями та посідають перше місце серед причин непрацездатності. Навіть у міжепідемічний період на них страждає більш ніж 1/6 населення планети1. Про наслідки захворювання та їх усунення говоримо далі.
Чому вірусні інфекції є небезпечними
Від початку другого тисячоліття відбулися три надзвичайні події міжнародного значення, що стосувались інфекційних хвороб1:
Спалах тяжкого гострого респіраторного синдрому — SARS, що тривав протягом 2002-2003 років
Пандемія грипу А/H1N1/09/Каліфорнія
Пандемія COVID-19
До того ж із 2012 року реєструють випадки захворювання на близькосхідний коронавірусний респіраторний синдром — MERS. Усі ці хвороби об’єднують висока летальність до 35%, вірусне походження та неспецифічність первинних проявів, що ускладнює своєчасну діагностику й лікування1. Ще однією спільною характеристикою цих патологій є тяжкі ускладнення — насамперед гострий респіраторний дистрес-синдром, який може початися вже в перші дні хвороби1.
Іншим наслідком може бути пневмонія. Частота патології значно зростає серед осіб літнього віку. У дослідженнях позалікарняних пневмоній незмінно демонструють, що в 13-50% діагностованих випадків збудником захворювання є різні типи вірусів. Вони посідають друге місце після Streptococcus pneumoniae1.
В етіології вірусної пневмонії беруть участь як ДНК-, так і РНК-віруси. Ось деякі з них1:
Аденовіруси
Коронавіруси — SARS, MERS, SARS-CoV-2
Віруси грипу
Параміксовіруси — вірус парагрипу PIV
Респіраторно-синцитіальний вірус — RSV
Реовіруси — ротавірус
Ретровіруси — вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), лімфотропний вірус людини типу 1
Підходи до лікування вірусних захворювань
Досвід із COVІD-19 виявив недоліки сучасних підходів до лікування вірусних захворювань. Невдалий дизайн клінічних досліджень на початку пандемії та їхня низька якість зумовили надання помилкових перших рекомендацій, що коштувало багатьом хворим життя. У разі виникнення таких нестандартних ситуацій варто пам’ятати: закономірності розвитку інфекційного процесу однакові, отже, схожими є й принципи лікування інфекційних пацієнтів1.
Основний із таких принципів — раннє застосування етіотропних або специфічних лікарських засобів (ЛЗ), які можуть пригнічувати реплікацію збудника. Це допоможе імунній системі позбутися вірусу з мінімальними втратами для пацієнта1.
До того ж метою лікування хворих на інфекційну патологію є не лише їх одужання, а й відсутність ускладнень. Цього можна досягти тільки раннім лікуванням1. Наприклад, у травні 2023 року в журналі The Lancet опубліковано дослідження, в якому показано, що застосування нірматрелвіру/ритонавіру знижувало ризик затяжного COVID-19 на 26%, молнупіравіру — на 14%1.
У комплексній терапії вірусних пневмоній застосовують методи оксигенації та симптоматичне лікування жарознижувальними ЛЗ чи анальгетиками. Але найефективнішим є призначення противірусної терапії, причому якнайшвидше після встановлення діагнозу. За дальшого прогресування захворювання ефективність противірусних ЛЗ дещо знижується. Проте це не завжди може бути підставою для відмови від етіотропної терапії, оскільки важливим є пригнічення вірусної реплікації. При ускладненому перебігу захворювання вона може бути досить тривалою в організмі людини. У дослідженнях продемонстровано, що в разі тяжкого COVID-19 життєздатний вірус виявляють навіть після 30-го дня захворювання. Це робить актуальною противірусну терапію для таких хворих не лише на амбулаторному етапі, а й у разі розвитку дихальної недостатності1.
В Україні загально відомим для лікування грипу та різних видів ГРВІ є енісаміуму йодид, що пройшов дослідження фармакокінетики та фармакодинаміки в лабораторіях країн Європи та США. За класифікацією ВООЗ він отримав АТС-код J05AX17 — група противірусних ЛЗ1.
Противірусна ефективність енісаміуму йодиду
Енісаміуму йодид є похідним ізонікотинової кислоти, а його противірусна дія пов’язана з пригніченням РНК-полімерази вірусу грипу1.
Як енісаміуму йодид показав свою дію на практиці:
У дослідженнях in vitro з використанням інфікованих вірусом грипу нормальних бронхоепітеліальних клітин людини виявлено зниження вірусних титрів на 3 log — у 1000 разів після інкубації з енісаміуму йодидом протягом 24 годин1
2019 року в лабораторії Аарт’яна те Велтуїса (Кембридж, Велика Британія) було відкрито прямий інгібувальний ефект енісаміуму йодиду на вірусну РНК-полімеразу, що здійснює його активний метаболіт VR17-041
Пригнічував реплікацію різних штамів вірусу грипу типів А і В, а також резистентних до озелтамівіру, занамівіру, римантадину мутантних штамів вірусу грипу1
Продемонстрував інгібувальну дію проти коронавірусу1. В огляді Бабіч П.М. показано, що застосування ЛЗ достовірно пришвидшило покращення стану хворих на 2 бали за модифікованою шкалою ВОО32
У дослідженні Te Velthuis A.J. та співавторів 73,3% пацієнтів із грипом у групі енісаміуму мали зменшення об'єктивних симптомів, таких як лихоманка та гіперемія глотки, на 14-й день лікування порівняно з 27,5% у групі плацебо3
Основні тези
Респіраторні вірусні інфекції є найпоширенішими захворюваннями та посідають перше місце серед причин непрацездатності1
Можливим ускладненням вірусних інфекцій є гострий респіраторний дистрес-синдром, що може настати вже в перші дні хвороби1
У дослідженнях позалікарняних пневмоній демонструють, що в 13-50% діагностованих випадків збудником захворювання є різні типи вірусів1
Метою лікування хворих на інфекційну патологію є не лише їх одужання, а й відсутність ускладнень. Цього можна досягти тільки раннім лікуванням1
У дослідженні Te Velthuis A.J. та співавторів 73,3% пацієнтів із грипом у групі енісаміуму мали зменшення об'єктивних симптомів, таких як лихоманка та гіперемія глотки, на 14-й день лікування порівняно з 27,5% у групі плацебо3
У комплексній терапії COVID-19 енісаміуму йодид уможливлює достовірно запобігти погіршенню стану хворого та збільшенню дихальної недостатності5
Спосіб застосування
АТС — анатомо-терапевтично-хімічна класифікація
MERS — близькосхідний коронавірусний респіраторний синдром
PIV — вірус парагрипу
RSV — респіраторно-синцитіальний вірус
SARS-CoV-2 — важкий гострий респіраторний синдром коронавірус 2
АТС — анатомо-терапевтично-хімічна класифікація
ВІЛ — вірус імунодефіциту людини
ВООЗ — Всесвітня організація охорони здоров’я
ГРВІ — гостре респіраторне вірусне захворювання
ДНК — дезоксирибонуклеїнова кислота
ЛЗ — лікарський засіб
РНК — рибонуклеїнова кислота
- Голубовська О.А., Гуменюк М.І. Вірусні пневмонії: питання діагностики та лікування. Здоров’я України. 2023; 15(551).
- Бабіч П.М. Аналіз доказовості результатів дослідження застосування препарату Амізон® Макс у лікуванні COVID-19 порівняно з плацебо. Український медичний часопис. 2021; 6(146). DOI:10.32471/umj.1680-3051.146.222118
- Te Velthuis A.J., Zubkova T.G., Shaw M. et al. Enisamium Reduces Influenza Virus Shedding and Improves Patient Recovery by Inhibiting Viral RNA Polymerase Activity. Antimicrob Agents Chemother. 2021; 65(4):e02605-20. DOI:10.1128/AAC.02605-20
- Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Амізон®, таблетки, вкриті оболонкою, по 0,25 г. РП №UA/6493/01/01. Наказ МОЗ України №428 від 03.03.2023.
- Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Амізон® Макс, капсули по 0,5 г. РП №UA/12415/01/01. Наказ МОЗ України №76 від 15.01.2024.
РП . Наказ МОЗ України 28.04.2017 № 478. Зміни внесено. Наказ МОЗ України 16.12.2021 № 2797.
РП № UA/12415/01/01. Наказ МОЗ України 04.07.2017 № 760. Зміни внесено. Наказ МОЗ України 20.06.2022 № 1053.