Вивчення ефективності мометазону фуроату у терапії алергічного риніту
Автор матеріалу
Алергічний риніт (АР) – захворювання, яке характеризується такими симптомами, як:
Cвербіння у носі
Чихання
Закладеність носа
Ринорея
Зазвичай разом з такими об’єктивними ознаками, як набряк носових раковин та посилена секреція. Незважаючи на те, що АР – це патологія, яку повністю вилікувати поки що неможливо, пацієнти з таким діагнозом можуть жити повноцінним життям.
Слід добре розуміти, що застосування адекватного етіотропного лікування в сучасних умовах можливе далеко не завжди, тому медикаментозна патогенетична терапія – це метод, що найчастіше використовується для лікування АР
При обґрунтуванні фармакотерапії АР принципово важливим є положення про те, що провідною ланкою патогенезу є еозинофільне запалення, а головним фактором, що визначає ефективність терапії і прогноз захворювання, є адекватність призначеного лікування саме цього компоненту.
При порівнянні ефективності різних груп препаратів найбільшу клінічну ефективність і безпеку показали ендоназальні кортикостероїди (КС)
Згідно з сучасними рекомендаціями їм відводиться ключова роль у фармакотерапії АР незалежно від ступеня тяжкості, а використання цих препаратів характеризується високим рівнем доказовості (клас Іа, РД А).
Тривалість використання інгаляційних КС (ІКС) коливається від 1-2 міс при інтермітуючому АР до 10-12 міс при персистуючому перебігу, тому перевагу слід надавати препаратам з найменшою системною біодоступністю, високою спорідненістю до стероїдних рецепторів і пов’язаною з нею великою шириною терапевтичного інтервалу. Все це, з одного боку, забезпечує високу ефективність препарату, а з іншого – високу системну безпеку.
Препаратом з доведеною безпекою в плацебо-контрольованих дослідженнях при тривалому застосуванні, в тому числі у дітей з сезонним та цілорічним АР, є мометазону фуроат (МФ)
МФ належить до синтетичних КС для місцевого застосування з вираженою протизапальною дією:
На культурі клітин молекула продемонструвала високу спроможність (принаймні в 10 разів вищу активність, ніж у інших КС) пригнічення синтезу й вивільнення інтерлейкіну-1 (ІЛ-1), ІЛ-4, ІЛ-5, ІЛ-6 і фактора некрозу пухлин (ФНП), а також утворення Th2-цитокінів
Встановлено високу активність МФ як у ранній, так і у пізній стадії алергічної реакції. Це підтверджувалося зниженням (порівняно з плацебо) рівня гістаміну й активності еозинофільних гранулоцитів, а також зменшенням (порівняно з вихідним рівнем) кількості еозинофільних і нейтрофільних гранулоцитів і білків адгезії епітеліальних клітин
МФ також має істотно вищу спорідненість до КС-рецепторів клітин порівняно з флутиказоном, будесонідом, беклометазоном і дексаметазоном, що обумовлює його більш виражену протизапальну дію порівняно з іншими ІКС
Порівняльні дослідження різних молекул КС свідчать про те, що терапевтичний індекс, який відображає співвідношення ефективності та безпеки, максимальний для МФ.
Крім високої системної безпеки МФ характеризується і локальною. Використання МФ протягом 1 року не призвело до розвитку атрофії слизової оболонки носа у пацієнтів з цілорічним АР.
Таким чином, ендоназальні КС-препарати з діючою молекулою МФ є препаратами вибору при лікуванні АР. Їх ефективність та безпека підтверджені дослідженнями, а зручність використання забезпечує високий комплаєнс при лікуванні.
ІКС-препарати на основі МФ доволі широко представлені у світі та Україні.
На сайті FDA (Orange Book) можна знайти в переліку препарати, у яких доведена біоеквівалентність відносно оригінальної молекули, зокрема Mometasone Apotex.
Разом з тим, ефективність вітчизняного назального спрею МФ Форінекс потребує більш детального вивчення.
Матеріали і методи дослідження
У дослідження було включено 30 пацієнтів.
Критерії включення:
- Встановлений діагноз АР
- Вік старше 18 років
- Здатність пацієнта до адекватної співпраці
Критерії виключення:
- Вік до 18 років
- Індивідуальна непереносимість препарату
- Нездатність пацієнта до адекватної співпраці
- Прийом нерекомендованих препаратів
- Недотримання рекомендацій лікаря
- Вагітність
- Грудне вигодовування
Усім хворим після встановлення діагнозу призначалось лікування, яке включало:
- Іригаційну терапію ізотонічним сольовим розчином + МФ 50 мкг в одній дозі препарату по 2 впорскування (по 50 мкг) у кожний носовий хід 1 раз на добу (загальна добова доза – 200 мкг).
Оцінка ефективності лікування ґрунтувалась на аналізі динаміки основних симптомів на 3-й (візит 2), 7-й (візит 3) та 14-й (візит 4) день лікування порівняно з початком дослідження (візит 1):
- Свербіж у носі
- Чихання
- Закладеність
- Виділення з носа
Виразність симптомів оцінювалась як:
Відсутні
Незначні
Значні
Виражені (симптоми заважають займатись повсякденними справами)
Результати та їх обговорення
На початку лікування (візит 1) такі симптоми, як свербіж у носі і чихання:
- Помірного та значного ступеня, спостерігались у переважної більшості хворих – 71,7%
- Незначні за вираженістю симптоми – 23,6%
- Cильно виражені – у 4,8% пацієнтів, і їх вираженість заважала займатись повсякденними справами (рис. 1)
Перша оцінка результатів проводилась на 3-й день лікування (візит 2)
У пацієнтів відмічалось зменшення інтенсивності таких клінічних проявів, як свербіж у носі і чихання. Вказані симптоми були відсутні у 80,0% досліджуваних. Також у пацієнтів були відсутні симптоми помірної вираженості.
Однак структура залишкових симптомів була доволі різноманітною:
- Симптоми незначного ступеня вираженості залишались у 10,9%
- Зменшилась кількість пацієнтів зі значним ступенем вираженості свербежу в носі та чихання – 5,5%
- Значно виражені симптоми, які заважали займатись повсякденними справами, зберігались у 3,6% пацієнтів
На 7-й день лікування (візит 3) та на момент завершення клінічного спостереження (14-й день, візит 4) такі клінічні прояви АР, як свербіж у носі та чихання, у всіх пацієнтів були відсутні
Рис. 1. Динаміка вираженості свербежу в носі та чихання
- Симптом алергічного запалення, такий як закладеність носа, на початку дослідження також зустрічався практично у всіх пацієнтів (рис. 2)
- У більшості (78,2%) закладеність була вираженою, тобто заважала займатись повсякденними справами
- Закладеність носа як значну відмічали 21,8% пацієнтів
- При оцінці результатів на 3-й день лікування (візит 2) відмічалось зменшення інтенсивності закладеності носа. Кількість пацієнтів з вираженою закладеністю зменшилась від 78,2 до 10,9%
- Значна закладеність зберігалась у 21,8% учасників дослідження
- Помірна – 54,5%
- Незначний ступінь – відмічався у 9,1%
- Відсутнім симптом був у 3,6% пацієнтів
На 7-й день лікування (візит 3) відмічалось подальше зменшення інтенсивності закладеності носа, вона була відсутньою у 85,7% пацієнтів (рис. 2).
Також у досліджуваних була відсутньою виражена закладеність, тобто така, що заважала займатись повсякденними справами.
- Незначну закладеність відмічали 10,2%
- Ще 4,1% пацієнтів відмічали помірно виражену закладеність
Рис. 2. Динаміка вираженості закладеності носа
На момент завершення клінічного спостереження (14-й день, візит 4) закладеність носа у пацієнтів була відсутньою
На початку лікування (візит 1) такий симптом, як виділення з носа, спостерігався у 98,4% пацієнтів (рис. 3).
- Більшість пацієнтів характеризувала кількість виділень з носа як значні – 71,9%
- Помірні – 18,8%
- Виражена ринорея, тобто така, що заважала займатись повсякденними справами, спостерігалась у 7,8% пацієнтів
На візиті 2 (3-й день лікування) оцінка ефективності показала, що інтенсивність виділень з носа характеризувалась позитивною динамікою (рис. 3).
- Частота виражених виділень, які заважали займатись повсякденними справами, зменшилась з 7,8 до 3,6%
- Значні за інтенсивністю виділення зберігались у 5,5% пацієнтів
- У переважної більшості хворих (61,8%) інтенсивність виділень зменшилась до незначних
- Частка пацієнтів з помірно вираженими виділеннями з носа становила 20,0%
- Повністю здоровими за критерієм відсутності виділень з носа себе вважали 9,1% пацієнтів (рис. 3)
На 7-й день лікування (візит 3) основні клінічні прояви захворювання у пацієнтів суттєво покращились.
- Кількість пацієнтів з відсутністю виділень з носа збільшилась з 9,1 до 30,1%
- Значно (з 20,0 до 3,2%) зменшилась кількість пацієнтів з помірними та (з 5,5 до 1,6%) значними виділеннями
- Однак частота виражених виділень з носа, які заважали займатись повсякденними справами, збільшилась з 3,6 до 4,8% пацієнтів
На момент завершення клінічного спостереження (14-й день, візит 4) виділення з носа у пацієнтів були відсутніми
Рис. 3. Динаміка вираженості виділень з носа
Основні тези:
У пацієнтів з АР, яким у схему лікування був включений МФ у формі спрею (Форінекс), відмічалась виражена позитивна динаміка основних клінічних проявів захворювання вже на 3-й день лікування
Відмічено швидке і ефективне зменшення вираженості свербежу в носі, чихання, закладеності, виділень з носа. На 7-й день лікування (візит 3) такі прояви, як свербіж у носі та чихання, були відсутніми у всіх пацієнтів, включених у дослідження
У більшості вираженість закладеності носа була незначною за інтенсивністю або відсутньою. У ці самі терміни найбільш стійкими були прояви у вигляді виділень з носа, які були відсутніми лише в 30,1% хворих
Факт їх «стійкості», а також посилення вираженості симптому на 7-й день лікування, з нашої точки зору, можна пояснити ефективною лікувальною дією препарату, який призводить до зменшення набряку слизової оболонки носової порожнини, особливо в ділянці остіомеатального комплексу (ОМК), де знаходяться співустя з приносовими пазухами
Зменшення набряку призводить до розблокування ОМК, що в свою чергу покращує дренування пазух і, відповідно, обумовлює транзиторне збільшення кількості виділень. На 14-й день лікування (візит 4) оцінка результатів лікування за критерієм регресії свербежу в носі, чихання, закладеності та виділень з носа показала повну їх регресію
Висновки
Показаний для лікування та профілактики сезонного або цілорічного алергічного риніту, лікування риносинуситу, лікування назальних поліпів та пов’язаних з ними симптомів, в дорослих та дітей віком від 2 років
