Як батькам вберегти дітей від психологічної травми під час війни: поради

Повномасштабна війна в Україні — це потрясіння для кожного з нас. І діти не виняток. Спершу варто прийняти те, що таку подію не можна прожити без внутрішніх змін. Однак такі перебудови потрібні для того, щоб зробити нас сильнішими та стійкішими до стресу. 

Дитяча психіка вразлива та несформована, водночас діти добре вміють адаптуватися, а їхня здатність до навчання — дуже висока. Так само як дитина здатна навчитися читати, писати або їздити на велосипеді, вона здатна навчитися психологічної стійкості. А ви можете допомогти їй у цьому!

Як навчити дитину психологічній стійкості

Психічний стан дитини прямо та опосередковано залежить від вашого. Тому перший крок — це турбота про власне ментальне здоров’я. Повністю приховувати свої емоції від дитини не варто, і вам це не вдасться. Діти схильні добре відчувати емоційний стан інших, особливо їхніх батьків. Ви можете обійняти дитину й поплакати разом, якщо це необхідно, але уникайте істерик. Це налякає дитину, і вона буде почуватися незахищеною.

Якщо в дітей виникають запитання, відповідайте на них чесно, просто та впевнено. Неправда, сказана для того, щоб вберегти дитину від негативних емоцій, може тільки підвищити її тривожність. Діти можуть дізнатися певні речі з новин, від друзів, почути у вашій телефонній розмові тощо. Ви маєте адаптувати ваші відповіді до віку дитини, проте не ухиляйтеся від її запитань.

А от кількість новин, які вони отримують, варто обмежити. Вам не потрібно приховувати те, що відбувається, але не треба навантажувати дитячу психіку історіями про нелюдську жорстокість і кривавими кадрами.

Проговорювання подій та емоцій допомагає дитині переробити травматичний досвід. Проте у ранньому віці дітям ще складно пояснити свої почуття словами. Допоможіть їм у цьому. Заохочуйте вашу дитину писати історії, вести щоденник або малювати. Всі вони стануть підказками для вас про те, що він або вона відчуває. Спостерігайте за ознаками страху та тривоги у поведінці та настрої дитини.

Чим більше звичних і передбачуваних подій у повсякденному житті дитини, тим їй спокійніше. Розклад дня та старі хобі дають їй відчуття спокою, впевненості та здатності контролювати те, що відбувається навколо. Якщо ви раніше разом робили зарядку зранку, відновіть цю традицію. Дивилися фільми та їли попкорн щосуботи — заплануйте кіноперегляд вже цього тижня. Якщо раніше у вас не було спільних ритуалів, саме час їх започаткувати.

Ми почуваємося краще, коли бачимо, що наші дії мають вплив на поточну ситуацію, коли знаємо, що здатні змінити хід подій. Діти — не виняток. Дозвольте їм стати вашими помічниками. Це можуть бути невеликі домашні обов’язки, ігри з молодшими братами й сестрами, допомога в приготуванні їжі або навіть малювання. Це допоможе дитині почуватися впевненішою в собі й підсилити почуття контролю.

У дітей у стані стресу може бути різка зміна поведінки. Вони можуть стати більш примхливими та агресивними, почати гризти нігті, не відходити від вас ані на крок. Не карайте їх за це. У такий спосіб проявляється накопичений стрес. Спробуйте зрозуміти дитину та підтримати. Не шкодуйте обіймів, поцілунків, загорніть дитину в ковдру, зробіть їй масаж ніг, рук чи спини. Тактильні прояви уваги та турботи надзвичайно важливі та заспокоюють.

Розмовляйте зі своїми дітьми частіше про те, що буде у майбутньому, коли ми цього досягнемо, говоріть про те, що війни закінчуються, мрійте разом про хороші часи. 

Крокуємо до них із впевненістю!