Час як фактор ефективності противірусної терапії
Коли доцільно розпочинати противірусну терапію в амбулаторних пацієнтів і як час її початку пов’язаний з ефективністю лікування

Час як фактор ефективності противірусної терапії
Раннє призначення противірусної терапії
Раннє призначення противірусної терапії знижує ризик тяжкого перебігу захворювання в амбулаторних пацієнтів із COVID-19 або грипом, які належать до груп підвищеного ризику.
Такий підхід рекомендований Товариством інфекційних хвороб США (IDSA) і Центрами з контролю і профілактики захворювань (CDC)1
Водночас наявні дані свідчать про недостатній рівень застосування противірусних лікарських засобів (ЛЗ) у цій категорії пацієнтів. Обмежене терапевтичне вікно для призначення противірусної терапії є одним із факторів, пов’язаних із несвоєчасним початком лікування та потенційним зниженням його ефективності1.
Бар’єри до застосування противірусної терапії
За даними окремих обсерваційних досліджень, проведених у різних популяціях амбулаторних пацієнтів із підтвердженим COVID-19 і підвищеним ризиком тяжкого перебігу, частота застосування противірусної терапії становила від 4,9% до 26%1
З метою кращого розуміння причин такого недостатнього застосування Singleton J.B. та співавтори провели опитування для оцінювання поглядів і бар’єрів щодо застосування противірусних ЛЗ в амбулаторних пацієнтів із COVID-19 та грипом
В опитуванні взяли участь 456 лікарів-інфекціоністів із Північної Америки1. Серед найпоширеніших бар’єрів із боку пацієнтів лікарі-респонденти відзначали:
- Занепокоєння щодо можливих небажаних реакцій
- Побоювання рецидиву захворювання після завершення терапії
- Суб’єктивне сприйняття власного ризику тяжкого перебігу COVID-19 як низького¹
Подібні висновки наведено в систематичному огляді Smith L.E. та співавторів: найчастішим чинником, який асоціювався з недотриманням режиму лікування в пацієнтів із грипом, було виникнення побічних реакцій2
Чинники формування прихильності
Дані про те, що серйозні небажані реакції є рідкісними за умови коректного призначення противірусних ЛЗ, можуть бути корисними в комунікації з пацієнтом під час обговорення лікування1.
Клінічні рішення щодо вибору противірусної терапії мають спиратися на результати досліджень і дані реальної клінічної практики
Із цього погляду доцільним є фокус на ЛЗ із прямою противірусною дією, для яких накопичено дані про ефективність та переносимість у клінічних дослідженнях.
Одним із них є енісаміум йодид — оригінальний противірусний ЛЗ, схвалений для лікування грипу в 11 країнах світу3.
В Україні енісаміум пройшов повноцінне клінічне дослідження при COVID-19, під час якого було доведено ефективність його застосування⁴
Активний метаболіт енісаміуму інгібує РНК-полімеразу вірусу грипу in vitro, а результати клінічних досліджень ІІІ фази продемонстрували зменшення тривалості вірусного виділення і скорочення часу до одужання в окремих категорій пацієнтів4,5.
Дані реальної клінічної практики
У 2024 році було проведено широкомасштабне багатоцентрове ретроспективне дослідження в 21 області України
Проаналізовано дані 6414 дорослих амбулаторних пацієнтів із діагнозами ГРВІ, грипу або COVID-19, яким енісаміум йодид призначали у складі комплексної терапії6.
У межах дослідження оцінювали динаміку клінічних симптомів, частоту та вираженість небажаних реакцій, зокрема, з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ), а також узгодженість оцінок ефективності й переносимості терапії між лікарями та пацієнтами6.
За результатами аналізу, в 92,7% пацієнтів небажаних реакцій не відмічали, що свідчить про добру переносимість терапії енісаміумом
Лише 7,3% опитаних повідомили про наявність будь-яких небажаних явищ, причому в абсолютній більшості вони мали незначний або помірний характер. Частка значних небажаних реакцій становила 0,81%6
Частка значних небажаних реакцій становила 0,81%6
Порушення з боку ШКТ спостерігали відносно рідко:
- В 84,7% пацієнтів їх не було. Найчастіший симптом — гіркота в роті,
- Однак лише 0,36% усіх учасників дослідження оцінили її як значну небажану реакцію6
Автори зазначили, що характер і частота небажаних реакцій могли бути зумовлені не лише прийманням енісаміуму, а й супутніми факторами, як-от взаємодією з іншими ЛЗ або індивідуальними особливостями переносимості6.
Оцінка переносимості та ефективності енісаміуму продемонструвала високий рівень узгодженості між лікарями і пацієнтами. Так, 88,18% лікарів і 83,3% пацієнтів оцінили переносимість ЛЗ як добру; подібну узгодженість спостерігали й щодо ефективності лікування6.
Кореляційний аналіз підтвердив статистично значущий зв’язок між переносимістю та суб’єктивною оцінкою ефективності лікування6.
Отримані результати свідчать про сприятливий профіль переносимості енісаміуму йодиду в разі його застосування в амбулаторних умовах у дорослих пацієнтів із грипом, ГРВІ та COVID-19⁶.
Основні тези
Ранній початок противірусної терапії асоціюється зі зниженням ризику тяжкого перебігу грипу та COVID-19 в амбулаторних пацієнтів груп ризику і відповідає клінічним рекомендаціям IDSA та CDC1
Противірусна терапія в амбулаторних пацієнтів групи високого ризику має недостатній рівень застосування, що може призводити до втрати терапевтичного вікна1
Побоювання щодо можливих небажаних реакцій і очікування стосовно переносимості лікування є серед основних чинників, які можуть впливати на прихильність пацієнтів до противірусної терапії1,2
Згідно з даними багатоцентрового ретроспективного дослідження, проведеного в 21 області України, в 92,7% амбулаторних пацієнтів із ГРВІ, грипом або COVID-19, які приймали енісаміум йодид, небажаних реакцій не відмічали6
Оцінки переносимості та ефективності енісаміуму продемонстрували високий рівень узгодженості між лікарями та пацієнтами: переносимість ЛЗ як добру оцінили 88,18% лікарів і 83,3% пацієнтів6

Лікування і профілактика грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій
СDC (Centers for Disease Control and Prevention) — Центри з контролю та профілактики захворювань (США)
IDSA (Infectious Diseases Society of America) — Товариство інфекційних хвороб США
COVID-19 — коронаві́русна хвороба 2019
ГРВІ — гостра респіраторна вірусна інфекція
ЛЗ — лікарський засіб
РНК — рибонуклеїнова кислота
ШКТ — шлунково-кишковий тракт
- Singleton J.B. et al. Perceptions and Barriers to Outpatient Antiviral Therapy for COVID-19 and Influenza as Observed by Infectious Disease Specialists in North America: Results of an Emerging Infections Network (EIN) Survey, February 2024. Open Forum Infect Dis. 2024; 11(12):ofae666. DOI: 10.1093/ofid/ofae666
- Smith L.S. et al. A systematic review of factors affecting intended and actual adherence with antiviral medication as treatment or prophylaxis in seasonal and pandemic flu. Influenza Other Respir Viruses. 2016 Nov; 10(6):462–478. DOI: 10.1111/irv.12406
- Boltz D. et al. Activity of enisamium, an isonicotinic acid derivative, against influenza viruses in differentiated normal human bronchial epithelial cells. Antivir Chem Chemother. 2018; 26:2040206618811416. DOI: 10.1177/2040206618811416
- Крамарьов C.O., Серякова І.Ю. Ефективність енісамію йодиду в лікуванні гострих респіраторних вірусних захворювань. Здоров’я України. 2023; 7(543)
- Holubovska O., Bojkova D., Elli S. et al. Enisamium is an inhibitor of the SARS-CoV-2 RNA polymerase and shows improvement of recovery in COVID-19 patients in an interim analysis of a clinical trial. 2021 Jan 21. DOI: 10.1101/2021.01.05.21249237
- Голубовська О.А. та ін. Аналіз впливу енісаміуму йодиду на клінічний перебіг гострих респіраторних вірусних інфекцій, грипу і COVID-19 в амбулаторних пацієнтів. Медицина невідкладних станів. 2025; 25(1):51–61








