Ірина Валеріївна Каланіна
Авторка медичних матеріалів
Лікар-невролог вищої категорії
У 1922 році W.R. Miles та H.F. Root довели зв’язок між цукровим діабетом та когнітивною дисфункцією, а 1963 року E. Reske-Nielsen і співавтори при посмертному дослідженні 16 молодих пацієнтів, які тривалий час хворіли на цукровий діабет 1 типу, виявили характерні нейропатологічні зміни мозку:
Виражену дифузну дегенерацію білої і сірої речовин
Вчені дійшли висновку, що ці патологічні зміни – наслідок цукрового діабету і можуть бути позначені, як діабетична енцефалопатія1.
Порушення мікроциркуляції у головному мозку, які виникають внаслідок цукрового діабету, супроводжуються порушенням когнітивної функції на фоні:
Гіперглікемії – за рахунок накопичення токсичних метаболітів (доведено, що накопичення кінцевих продуктів глікування відбувається у нейрофібрилярних клубках і амілоїдних бляшках у мозку, сприяючи розвитку хвороби Альцгеймера2.
Судинних порушень - метааналіз 50 досліджень із візуалізації мозку підтвердив вираженість судинних порушень, підвищення частоти лакунарних інфарктів та церебральної атрофії на тлі цукрового діабету4.
Вплив способу життя - протягом багатьох років відзначався зв’язок між когнітивними порушеннями та масою тіла5.
Когнітивна дисфункція при цукровому діабеті 2 типу корелює з рівнем маркерів запалення, які можуть також сприяти розвитку хвороби Альцгеймера, що підтверджено при проведенні багатьох досліджень6.
Когнітивні функції – це найбільш складні функції мозку, що забезпечують процес пізнання світу і взаємодії з ним, зокрема сприйняття, обробку та аналіз інформації, побудову та здійснення програми дій.
Для оцінки когнітивних функцій найчастіше використовуються шкали MMSE (Mini-mental state examination) та MOCA (Монреальська шкала когнітивної оцінки).
Лікування когнітивних порушень при діабеті 2 типу
Лікування пацієнтів із такою поєднаною патологією є викликом для лікарів, оскільки специфічної терапії когнітивних порушень саме при цукровому діабеті не існує. Але у грудні 2024 року у журналі «Diabetes, obesity and metabolism» описане дослідження «Effects of choline alfoscerate on cognitive function and quality of life in type 2 diabetes: A double-blind, randomized, placebo-controlled trial», Minji Sohn PhD, Young Ho Park MD, Soo Lim PhD.
Згідно результатів даного дослідження, лікування холіну альфосцератом у дозі 1200 мг один раз на добу продемонструвало незначне покращення когнітивних функцій у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу з легкими когнітивними порушеннями через 6 місяців, але призвело до значного покращення через 12 місяців у порівнянні з плацебо, що свідчить про його потенціал як допоміжної терапії для лікування раннього зниження когнітивних функцій.
Таким чином, пацієнтам з поєднанням цукрового діабету та легких когнітивних порушень рекомендоване призначення препаратів холіну альфосцерату по 400 мг х 3 р/добу або по 600 мг х 2 р/добу, або 1200 мг зранку на термін не менше ніж 12 місяців. Важливо, останній прийом препарату має бути не пізніше 16.00 для запобігання порушенню сну.
Також важливо зазначити, що холін є важливою поживною речовиною, яка необхідна для правильного функціонування печінки, м’язів і мозку. Він є основою складовою клітинних та органелових мембран і відіграє життєво важливу роль у численних фізіологічних процесах, включаючи трансдукцію сигналу, метилювання ДНК і гістонів, а також мієлінізацію нервів.
Холін є попередником різних метаболітів, включаючи нейромедіатори ацетилхолін, мембранні фосфоліпіди фосфатидтлхолін і сфінгомієлін, а також донор метилу бетаїн.
- У 1998 році Управління з контролю за продуктами й ліками США (FDA) визначило холін як важливу поживну речовину.
- У 2016 році Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) встановило адекватне значення споживання холіну 400 мг/день для всіх здорових дорослих.
Анкета для оцінки стану пацієнтів українською мовою знаходиться на сайті mocacognition.com
1. Reske-Nielsen E., Lundbaek, 1963
2. Castellani R.J., Harris P.L., Sayre L.M. et al., 2001
3. Van Harten B. et al., 2006
4. Van Harten B. et al., 2006
5. Whitmer R.A., 2007
6. Gorelick P.B., 2010; Saedi E., Gheini M.R., Faiz F., 2016
