На постінсультну деменцію або когнітивні порушення (КП) страждає третина осіб, які пережили інсульт¹.

Інтенсивність когнітивних порушень досягає піку протягом перших трьох місяців після інсульту, проте ймовірність тривалої персистенції не виключена. У таких випадках ризик післяінсультної деменції зростає².

Раннє виявлення та адекватна терапевтична корекція КП запобігає підвищенню когнітивного дефіциту та покращує прогноз щодо відновлення пацієнта².

Тому в міжнародних настановах рекомендовано проводити оцінювання когнітивних функцій і настрою в усіх пацієнтів, які перенесли інсульт. Для цього доцільно використовувати Госпітальну шкалу тривоги та депресії або Модифіковану шкалу Ренкіна¹.

Роль нейропротекції після інсульту

Невідкладна терапія інсульту передбачає реканалізацію та відновлення мозкового кровообігу, що включає інтравенозний тромболізис та механічну тромбектомію³.

Однак лише 20% пацієнтів із гострим інсультом відповідають критеріям реканалізації. У третини пацієнтів вона супроводжується ішемічними чи реперфузійними ушкодженнями, які погіршують неврологічний стан⁴.

За цих обставин нейропротекція набуває пріоритетного значення в подоланні наслідків інсульту³.

Основною метою є інгібування патогенетичного каскаду інсульту, що може сприяти збереженню й відновленню нейронів та функціональності нервової системи³.

Тому першочергово важливо зменшити ділянку ураження при церебральній ішемії. Для цього доцільно застосувати холінотропні лікарські засоби⁵.

Холіну альфосцерат — холінолітик центральної дії, який проникає через гематоенцефалічний бар'єр і є донором для синтезу ацетилхоліну в нейронних мембранах⁵.

Холіну альфосцерат позитивно впливає на⁵:

Лікарський засіб Гліятон^®, що містить холіну альфосцерат, сприяє відновленню мовлення, продуктивного мислення та когнітивних функцій у післяінсультних пацієнтів⁵. 

Доказова база

Основні тези

_{КП — когнітивні порушення}