Стрес, пролактин, розлади травлення: який між ними взаємозв’язок
Чи враховуєте ви роль підвищення пролактину під впливом стресу, коли йдеться про вибір терапевтичної стратегії при розладах ШКТ? Дізнайтеся більше про цей взаємозв’язок
Стрес, пролактин, розлади травлення: який між ними взаємозв’язок
Функціональні розлади травної системи часто загострюються під впливом психоемоційного стресу, який порушує моторику і бар’єрну функцію кишечника. В основі цих змін лежить дисфункція осі «кишечник — мозок», що проявляється:
- Гіперчутливістю вісцеральних рецепторів
- Дисмоторикою
- Підвищенням проникності ентероцитів¹
Ці зміни мають гормональне підґрунтя і супроводжуються не лише активацією катехоламінів і кортизолу, а й підвищенням рівня пролактину
Останній розглядають як додатковий чинник, що може поглиблювати перебіг стрес-асоційованих розладів травлення².
Механізм розвитку стрес-індукованої гіперпролактинемії
Формування стрес-індукованої гіперпролактинемії пов’язано насамперед із порушенням дофамінергічного контролю секреції гормону.
У фізіологічних умовах допамін пригнічує секрецію пролактину, однак під впливом стресу контроль слабшає
Внаслідок цього рівень пролактину зростає паралельно з активацією гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі
Додатково пролактин підвищує чутливість кори наднирників до адренокортикотропного гормону (АКТГ) і може посилювати стероїдогенез2
Така реакція має подвійний характер. При гострому стресі пролактин виконує адаптивну функцію, проте за умови хронічного стресу механізми адаптації виснажуються:
Знижується чутливість пролактинових рецепторів
Змінюється його вплив на центральні структури
Підвищений рівень гормону може набувати патологічного значення, зокрема сприяти порушенню бар’єрної функції кишечника2,3
Отже, пролактин виступає додатковим медіатором стресової відповіді та може впливати на розвиток стрес-асоційованих порушень2
Вплив гіперпролактинемії на роботу ШКТ
Стрес-індуковані розлади шлунково-кишкового тракту (ШКТ) формуються на фоні дисфункції осі «кишечник — мозок», яка координує взаємодію нервових, ендокринних та імунних механізмів1.
Під впливом стресу змінюється активність центральної нервової системи, що призводить до1:
Підвищення чутливості вісцеральних шлунково-кишкових рецепторів
Порушення моторики кишечника
Підвищення проникності ентероцитів
Ці зміни спричиняють розвиток:
- Функціональної диспепсії (ФД)
- Синдрому подразненого кишечника (СПК)
- Гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ)
- Інших функціональних розладів1
Хоча роль пролактину в цих процесах є опосередкованою, стрес-індукована гіперпролактинемія асоціюється з порушенням епітеліального бар’єра кишечника та імунними змінами2.
Навіть помірні коливання рівня пролактину можуть впливати на перебіг функціональних розладів ШКТ2
Це має практичне значення для вибору фармакотерапії: під час лікування необхідно враховувати гормональну чутливість пацієнтів2. Зокрема, у призначенні прокінетиків, деякі представники яких можуть підвищувати рівень пролактину4
Терапевтична тактика при стрес-індукованих розладах ШКТ
Медикаментозна гіперпролактинемія має характерні клінічні риси: підвищення рівня пролактину зазвичай відбувається поступово і нормалізується протягом кількох діб після відміни ЛЗ.
У більшості пацієнтів перебіг стану відбувається безсимптомно, проте в окремих випадках можливі клінічні прояви:
Галакторея й аменорея в жінок
Зниження лібідо, еректильна дисфункція чи інфертильність у чоловіків4
Деякі прокінетики, зокрема метоклопрамід, можуть спричиняти значне підвищення рівня пролактину, іноді понад 200 мкг/л при нормі до 25 мкг/л4
У разі підозр на медикаментозну гіперпролактинемію рекомендовано тимчасово відмінити ЛЗ на 3 доби або замінити його на альтернативний4.
Одним із варіантів заміни може бути ітоприд — прокінетик із сприятливим профілем безпеки5.
Ітоприд має подвійний механізм дії:
Блокує D₂-рецептори дофаміну, інгібує ацетилхолінестеразу
Посилює моторику ШКТ
У разі підозр на медикаментозну гіперпролактинемію рекомендовано тимчасово відмінити ЛЗ на 3 доби або замінити його на альтернативний4.
Одним із варіантів заміни може бути ітоприд — прокінетик із сприятливим профілем безпеки5.
У багатоцентровому проспективному дослідженні Broeders B. та співавторів, яке охопило 798 пацієнтів із ФД, ітоприд (100 мг тричі на добу протягом 52 тижнів) продемонстрував стійку ефективність:
Клінічне полегшення симптомів відзначали 61,7% пацієнтів на 8-му тижні лікування та 77,9% — на 52-му
У 35% випадків симптоми повністю зникли до кінця спостереження5
Окремо відзначено високий рівень прихильності до лікування — понад 95% пацієнтів продовжували терапію протягом року, що свідчить про добру переносимість
Побічні ефекти фіксували рідко і здебільшого були легкими. Підвищення рівня пролактину реєстрували приблизно в 3% пацієнтів і воно не мало клінічного значення5
Отже, ітоприд продемонстрував:
- Cтабільне полегшення симптомів функціональної диспепсії в довготривалому спостереженні
- Високий рівень комплаєнтності
- Сприятливий профіль переносимості5
З огляду на мінімальний ризик клінічно значущої гіперпролактинемії застосування ітоприду можна розглядати як доцільний варіант терапії в пацієнтів зі стрес-індукованими розладами ШКТ4,5
Основні тези
Стрес-індукована гіперпролактинемія є додатковим медіатором, що асоціюється з порушенням бар’єрної функції кишечника та імунними змінами2
Навіть помірні коливання рівня пролактину можуть впливати на перебіг функціональних розладів ШКТ, що слід враховувати під час вибору терапії2
Ітоприд майже не проникає через гематоенцефалічний бар’єр і має низький ризик центральних побічних ефектів5
Ітоприд продемонстрував стійке полегшення симптомів функціональної диспепсії в довготривалому спостереженні, високий рівень комплаєнтності (95%) і сприятливий профіль переносимості5
Показання до застосування:
Застосовують для симптоматичного лікування функціональної диспепсії
АКТГ — адренокортикотропний гормон
ГЕРХ — гастроезофагеальна рефлюксна хвороба
ЛЗ — лікарський засіб
СПК — синдром подразненого кишечника
ФД — функціональна диспепсія
ШКТ — шлунково-кишковий тракт
1. Чернявський В.В. Стрес-індуковані проблеми ШКТ і психофармакотерапія в гастроентерології. Здоров'я України. 2022; 12(529):12
2. Levine S., Muneyyirci-Delale O. Stress-Induced Hyperprolactinemia: Pathophysiology and Clinical Approach. Obstet Gynecol Int. 2018 Dec 3:2018:9253083. DOI: 10.1155/2018/9253083
3. Faron-Górecka A., Latocha K., Pabian P. et al. The Involvement of Prolactin in Stress-Related Disorders. Int J Environ Res Public Health. 2023; 20(4):3257. DOI: 10.3390/ijerph20043257
4. Кирилюк М.Л. Синдром гіперпролактинемії: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, сучасне лікування. Здоров'я України. 2017; 3(39):37–40
5. Broeders B., Tack J., Talley N.J. Itopride in functional dyspepsia: open-label, 1-year treatment follow-up of two multicenter, randomized, double-blind, placebo-controlled trials. Therap Adv Gastroenterol. 2025; 18:17562848251321123. DOI: 10.1177/17562848251321123
