Вірусне навантаження як маркер тяжкості коронавірусної хвороби
Аналізуємо ризики виключно симптоматичного лікування коронавірусної хвороби та стратегію терапії для запобігання негативним наслідкам
Вірусне навантаження як маркер тяжкості коронавірусної хвороби
Наприкінці січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила пандемію коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) «надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров’я». А вже у вересні 2021 року було зафіксовано понад 218 мільйонів випадків захворюваності та понад 4 мільйони смертей по всьому світу1. Розповідаємо, чому цей вірус мав настільки руйнівні наслідки та як їм запобігти.
Початок і тяжкість коронавірусної хвороби
Коли SARS-CoV-2 проникає в клітини легень, він атакує нижні дихальні шляхи й міцно прикріплюється до рецепторів ангіотензинперетворювального ферменту. Далі інфекція активує імунні клітини, такі як нейтрофіли та макрофаги, що зі свого боку приводить у дію імунну систему. Зрештою така нерегулярна реакція спричиняє явище, відоме як цитокіновий шторм чи гіперцитокінемія1. Воно характеризується надмірним утворенням прозапальних цитокінів — С-реактивного білка (СРБ), інтерлейкіну-6 — ІЛ-6, ІЛ-1β, інтерферону-γ, фактора некрозу пухлини та розвитком вираженої системної запальної реакції2. Внаслідок цього може розвинутися важка пневмонія з подальшим ураженням різних органів. У лабораторних результатах пацієнта будуть помітні високі показники ферментів печінки, СРБ та лімфоцитопенія1.
Вірус також зумовлює гострий респіраторний дистрес-синдром, що може призвести до смерті1
Для клінічного лікування COVID-19 важливо кількісно визначити вірусне навантаження в крові. Цей показник вказує на активну проліферацію вірусу. Його використовують для1:
Ідентифікації важких вірусних інфекцій дихальних шляхів
Моніторингу прогресування захворювання
Контролю перебігу лікування
Дані демонструють, що вірусне навантаження може бути визначальним фактором тяжкості COVID-193.
Вірусне навантаження під час коронавірусної хвороби
За досвідом науковців, реакція пацієнта на SARS-CoV-2 залежить від вірусного навантаження та тривалості інфекції. На практиці це перевірили дослідники з Греції.
Maltezou H.C. та співавтори визначили вірусне навантаження верхніх дихальних шляхів у пацієнтів із симптоматичною або безсимптомною інфекцією SARS-CoV-2. Дослідники мали на меті виявлення його зв’язку з віком, супутніми патологіями та тяжкістю захворювання4.
Зразки мазків із носо- або ротоглотки пацієнтів перевіряли на наявність вірусу за допомогою полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскриптазою в режимі реального часу (RT-PCR). У дослідженні брали участь 1122 пацієнти, 336 з яких мали супутнє захворювання. Вірусне навантаження в учасників класифікували за такими типами інтенсивності4:
- Високе — у 27,5%
- Помірне — у 28,2%
- Низьке — у 44,3%
Порівняно з пацієнтами з помірним або низьким вірусним навантаженням особи з високим вірусним навантаженням мали старший вік, частіше були інтубовані та помирали. До того ж пацієнти з високим вірусним навантаженням довше перебували у відділенні інтенсивної терапії та мали довшу інтубацію4.
Пацієнти з хронічними серцево-судинними, неврологічними захворюваннями, імуносупресією, ожирінням і хронічними захворюваннями легень частіше мали високе вірусне навантаження. Воно завжди було пов’язано з більшою вираженістю симптомів COVІD-194.
У спостереженні Liu Y. та співавторів продемонстровано, що середнє вірусне навантаження в пацієнтів із тяжким перебігом COVІD-19 було приблизно в 60 разів вищим, ніж у пацієнтів із легким перебігом. Тож високе вірусне навантаження може бути пов’язано з важкими клінічними наслідками5.
Як зменшити вірусне навантаження
Запобігти захворюванню
Найкращим способом є уникнення зараження. У такому разі в людини менше шансів захворіти та передати COVID-19 іншим
Безумовно, найефективніший метод — щеплення. Воно забезпечує чудовий захист як від інфекції, так і від найсерйозніших проявів хвороби. Надалі в рекомендаціях центрів із контролю та профілактики захворювань (CDC) — дотримання режиму щодо носіння масок, миття рук і соціального дистанціювання6
Почати лікування на ранньому етапі
З огляду на стрімкий початок і перебіг клінічної симптоматики COVID-19 правильною стратегією превентивного лікування тяжких випадків є якомога раннє призначення противірусних лікарських засобів (ЛЗ)7
Рекомендовано застосування ЛЗ місцевої чи системної дії для зниження вірусного навантаження. Яскравим прикладом ЛЗ, що доцільно застосувати з цією метою, є енісаміуму йодид. Це один із противірусних засобів із доведеною етіотропною дією на РНК різних вірусів: грипу типів А та В, респіраторно-синцитіального, коронавірусу людини NL-63 та SARS-CoV-2. Енісаміуму йодид також має сприятливий профіль безпеки7
У разі раннього клінічного застосування енісаміуму йодиду спостерігали7:
Достовірне покращення загального стану на 5 днів раніше
Зменшення вираженості кашлю
Скорочення періоду підвищеної температури тіла на 1,1 дня
Запобігання легеневій недостатності
У людей літнього віку, які найбільш сприйнятливі до інфікування SARS-CoV-2, енісаміуму йодид виявив максимальну терапевтичну активність7.
Основні тези
У вересні 2021 року зафіксовано понад 218 мільйонів випадків захворюваності та понад 4 мільйони смертей по всьому світу від COVID-191
За даними досліджень, вірусне навантаження може бути визначальним фактором тяжкості COVID-193
Порівняно з пацієнтами з помірним або низьким вірусним навантаженням особи з високим вірусним навантаженням мали старший вік, частіше були інтубовані та померли4
У спостереженні Liu Y. та співавторів продемонстровано, що середнє вірусне навантаження у пацієнтів із важким перебігом COVІD-19 було приблизно в 60 разів вищим, ніж у пацієнтів із легким перебігом5
Правильною стратегією превентивного лікування тяжких випадків є якомога раннє призначення противірусних ЛЗ7
У разі раннього клінічного застосування енісаміуму йодиду спостерігали покращення загального стану на 5 днів раніше, зменшення вираженості кашлю та запобігання легеневій недостатності7
Лікування грипу, ГРВІ та COVID-19 середнього ступеня тяжкості в комбінації з базовою терапією
CDC — центри з контролю та профілактики захворювань (США)
RT-PCR — полімеразна ланцюгова реакція зі зворотною транскрипцією
SARS-CoV-2 — важкий гострий респіраторний синдром коронавірус 2
ВООЗ — Всесвітня організація охорони здоров’я
ІЛ — інтерлейкін
ЛЗ — лікарський засіб
РНК — рибонуклеїнова кислота
СРБ — С-реактивний білок
- Dadras O. et al. The relationship between COVID‐19 viral load and disease severity: A systematic review. Immun Inflamm Dis. 2022; 10(3):e580. DOI:10.1002/iid3.580
- Островський М.М. та ін. Патогенетичне лікування хворих на COVID-19 на амбулаторному етапі. Infusion & Chemotherapy. 2022:23-31. DOI:10.32902/2663-0338-2022-1-23-31
- Silva S.J.R. et al. Viral Load in COVID-19 Patients: Implications for Prognosis and Vaccine Efficacy in the Context of Emerging SARS-CoV-2 Variants. Front. Med. 2022; 8:836826. DOI:10.3389/fmed.2021.836826
- Maltezou H.C. et al. Association between upper respiratory tract viral load, comorbidities, disease severity and outcome of patients with SARS-CoV-2 infection. J Infect Dis. 2021; 223(7):1132-1138. DOI:10.1093/infdis/jiaa804
- Liu Y. et al. Viral dynamics in mild and severe cases of COVID-19. Lancet Infect Dis. 2020; 20(6):656-657. DOI:10.1016/S1473-3099(20)30232-2
- What to Know About COVID Viral Load. Available at: https://www.webmd.com/covid/covid-viral-load (Last access: 24.12.23).
- Андронік О. Нові стратегії лікування COVID-19. Здоров’я України. 2021; 20(513):56-57.