Нетримання сечі в жінок: роль психоемоційного і сексуального чинників
Нетримання сечі (НС) турбує майже 50% жінок упродовж життя1
НС може істотно знижувати якість життя — позначатися на сексуальній функції, емоційному стані та загальному психосоціальному благополуччі1. Нерідко в пацієнток формується негативне ставлення до власного тіла, що ще більше поглиблює психологічний дискомфорт1. Попри значний вплив психоемоційні та сексуальні аспекти можуть залишатися поза увагою як пацієнток, так і лікарів2.
Ефективне лікування потребує мультидисциплінарного підходу, який виходить за межі контролю сечовиділення3 та включає всебічне оцінювання симптомів пацієнтки з урахуванням впливу НС на психоемоційний стан і сексуальне здоров’я.
Психічне здоров’я і нетримання сечі
Зв’язок між психічними розладами і НС є багатовекторним2. Порушення рівня серотоніну може спричиняти як розвиток депресії, так і появу симптомів НС2.
Саме НС часто викликає відчуття сорому, призводить до уникнення соціальних контактів і призводить до розвитку депресивних станів і тривожності2
Депресія своєю чергою може змінювати роботу нервової системи і рівень кортизолу та катехоламінів, що негативно позначається на функції сечового міхура2.
Поєднання НС і депресії має серйозніший вплив на якість життя, ніж кожен із цих станів окремо2.
Поширеність депресії серед жінок, в яких діагностували НС, є досить високою і становить майже 18%1
Саме тому важливо обговорювати з пацієнткою не лише фізичні симптоми НС, а й емоційне самопочуття2.
При обстеженні для кращого оцінювання психоемоційного стану пацієнтки з НС можна використовувати опитувальники1. Зазвичай вони спрямовані на виявлення депресії та тривожності1:
Опитувальник депресії Бека
Опитувальник стану здоров’я — 9 (PHQ-9)
Госпітальна шкала тривожності і депресії (HADS)
Вплив нетримання сечі на сексуальну функцію жінок
Через анатомічну близькість сечового міхура та уретри до піхви і вульви НС може суттєво впливати на сексуальне здоров’я жінок4. У клінічній практиці жінки середнього віку з НС мають порушення сексуального життя в середньому в 28% випадків4.
Повна відмова від сексуальної активності через НС коливається від 5,9% до 38%4
Виражене НС вірогідно асоціюється зі:
Зниженням лібідо
Сухістю піхви
Зменшенням інтересу до сексу
Зниженням задоволення від статевого акту, включно з оргазмічною дисфункцією4
Зниження лібідо в таких пацієнток може бути пов’язано з незадоволеними стосунками з партнером, страхом мимовільного підтікання сечі під час сексу та загальним поганим самопочуттям4.
Біль під час статевого акту (диспареунія) є частим супутником НС, особливо серед жінок середнього віку, серед яких її поширеність становить від 8% до 42%4
У пацієнток із НС і симптомами нижніх сечових шляхів диспареунія трапляється вірогідно частіше, ніж у жінок без таких симптомів4.
НС у жінок позначається і на сексуальній функції партнерів4. Чоловіки, чиї партнерки мають будь-який тип НС, частіше повідомляють про зниження сексуальної функції, задоволення, частоти статевих контактів і підвищену частоту еректильної дисфункції порівняно з партнерами жінок без НС4.
Оцінювання сексуальної функції є невід’ємною частиною ведення пацієнток із НС5.
В Європейській урологічній асоціації рекомендують використовувати опитувальники для оцінювання сексуальної функції в пацієнток із НС4,5:
Оцінювання індексу жіночої сексуальної функції (FSFI)
Опитувальник із сексуальної функції при пролапсі органів малого таза та нетриманні сечі (PISQ)
Оцінювання якості сексуального життя в жінок (SQOL-F)
Запитань щодо сексуального функціонування (NSF-9)
Опитувальник із сексуальної функції (SFQ)
Лікування НС з урахуванням психоемоційних і сексуальних чинників
Лікування НС у пацієнток із психоемоційними і сексуальними порушеннями має включати не лише фізіологічні аспекти, але й психосексуальні.
Комплексна терапія НС зазвичай охоплює6,7:
Зміну способу життя (втрата зайвої ваги, вчасне сечовипускання, оптимізація споживання рідини)
Тренування м'язів тазового дна
Фармакологічне лікування
Хірургічне втручання
Песарії та інтравагінальні пристрої для НС
У лікуванні жінок із НС важливим є залучення мультидисциплінарної команди — гінеколога, уролога, фізіотерапевта та, за потреби, психотерапевта6–8.
Пацієнткам із психосексуальними порушеннями може бути рекомендована психотерапія8.
Однак лікування психічних розладів неможливе без терапії соматичних проявів НС8. Для фармакологічного лікування симптомів НС застосовують7:
Для ургентного (імперативного) та змішаного НС:
- Селективні та неселективні антихолінергічні лікарські засоби
- Бета-3-агоністи
Для стресового та змішаного НС:
- Інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну
Антихолінергічні засоби часто застосовують разом зі змінами поведінки та способу життя як частину терапії першої лінії7.
Однак неселективні антихолінергічні засоби можуть порушувати когнітивні функції та пам'ять, що є особливо небажаним у пацієнток із уже наявними психоемоційними порушеннями7
Це може посилювати тривожність, поглиблювати відчуття дезорієнтації та знижувати прихильність до лікування.
У таких випадках можливо застосування селективних антихолінергічних засобів, серед яких:
- Даріфенацин
- Імідафенацин
- Соліфенацину сукцинат7
Застосування високоселективних до М3-специфічних рецепторів сечового міхура антагоністів, таких як соліфенацин, уможливило підвищення ефективності при мінімізації побічних ефектів9,10.
Клінічні дослідження, в яких соліфенацин застосовували протягом не менш ніж 4 місяці, не показали змін у когнітивних функціях11
Тому соліфенацин може бути доцільним вибором у складі комплексного лікування НС у пацієнток із психоемоційними порушеннями.
Основні тези
Показаний для симптоматичного лікування ургентного (імперативного) нетримання сечі та/або частого сечовипускання, а також ургентних (імперативних) позивів до сечовипускання, характерних для пацієнтів із синдромом гіперактивного сечового міхура
