Гіпоглікемія як ускладнення: симптоми, причини та запобігання

Передозування інсуліну або неадекватно висока доза інсуліну відносно Вашої потреби. Зменшення доз інсуліну відповідно до вашої потреби слугуватиме профілактикою можливих гіпоглікемій

Споживання їжі з низьким вмістом вуглеводів або відсутність продуктів, які суттєво підвищують рівень глюкози в крові без зменшення дози інсуліну. Споживайте їжу відповідально! Введення інсуліну за відсутності їжі або продуктів, які істотно підвищують рівень глюкози в крові може бути причиною гіпоглікемії

Фізичні навантаження, під час яких доза інсуліну не зменшена. Завжди пам’ятайте про те, що фізичні навантаження — фактор зниження рівня глюкози в крові з причини «споживання» глюкози м’язами при їх скороченні, що зумовлює зниження її рівня в крові. Тому зменшуйте дозу інсуліну, якщо плануєте попрацювати фізично (розумова праця до гіпоглікемії не приводить)

Застосування довгого інсуліну НПХ
Можливі дві причини виникнення гіпоглікемій:

1) Технічна: недостатнє збовтування довгого інсуліну НПХ перед введенням призводить до гіпоглікемій через 2–3-години або через 10–12 годин після введення. Для профілактики цих гіпоглікемій щоразу перед ін’єкцією ретельно збовтуйте інсулін НПХ кілька разів

2) Пов’язана з профілем дії інсуліну НПХ. Максимум (пік) дії довгого інсуліну припадає приблизно на 4-ту годину після його підшкірного введення. Тому у цей час можливе виникнення гіпоглікемії. Для багатьох пацієнтів це не має ніякого значення. Проте для деяких це є проблемою. Цей побічний ефект довгого інсуліну НПХ можна усунути, якщо перекусити високовуглеводними продуктами приблизно через 4 години після ін’єкції

Початок прийому лікарських засобів, які впливають на рівень глюкози в крові у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу. Цукрознижувальні засоби підвищують чутливість до інсуліну (метформін, піоглітазон), інші додатково стимулюють секрецію інсуліну (глімепірид, гліклазид, саксагліптин, сітагліптин тощо), виводять надлишок глюкози з сечею через нирки (дапагліфлозин, емпагліфлозин тощо) або сприяють секреції інсуліну та зниженню маси тіла (ліраглутид, екзенатид тощо). Яким би не був механізм дії цих засобів, призначення їх на додаток до інсуліну може призводити до надмірного зниження рівня глюкози в крові і виникнення гіпоглікемії. Тому для профілактики можливих гіпоглікемій після додавання цукрознижувальних таблеток до інсуліну необхідно попередньо зменшити дози інсуліну, який Ви отримуєте для лікування

Ниркова недостатність. Інсулін руйнується в нирках за допомогою ферменту інсулінази. Якщо функція нирки порушена, то, відповідно, порушена й її здатність розщеплювати інсулін, що призводить до збільшення часу його циркуляції в крові та подовження тривалості його дії. Це може бути причиною гіпоглікемій при виникненні гострої або хронічної ниркової недостатності

Наднирникова недостатність. Наднирники — це ендокринні залози, які виділяють гормон кортизол, що утримує рівень глюкози в крові в нормі, перешкоджаючи його надмірному зниженню. Зменшення виділення кортизолу з наднирників призводить до появи гіпоглікемій. Замісна гормональна терапія лікарськими засобами гормонів наднирників нормалізує рівень глюкози в крові та слугує профілактиці гіпоглікемій

Целіакія. Особи з цукровим діабетом частіше від осіб без діабету хворіють на целіакію — вроджену непереносимість білка глютену, який міститься в злаках (житі, ячмені, вівсі та пшениці). Попадання глютену в організм пацієнта з целіакією призводить до запального процесу в кишечнику і зменшення всмоктування поживних речовин, зокрема вуглеводів, із виникненням гіпоглікемій. Для діагностування цієї генетично обумовленої харчової непереносимості необхідно здати аналіз крові на антитіла, специфічні для целіакії. Дотримання дієти з усуненням глютену з їжі зменшує ризик виникнення незрозумілих гіпоглікемій